Ухвала суду № 72510638, 01.03.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2005/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Малюк В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Закарпатського відділення ПАТ «Дельта Банк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача – Державне підприємство «СЕТАМ», про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ПАТ «Дельта Банк», в особі Закарпатського відділення ПАТ «Дельта Банк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача – ДП «СЕТАМ», про захист прав споживача, в якій просить: визнати неправомірними дії ПАТ «Дельта Банк» щодо передачі іпотечного майна для реалізації з прилюдних торгів.

Приписами ч.1 ст.187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Всупереч вказаної вимогам подана позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно роз’яснень, що містяться в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» №5 від 12.04.1996 року вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Права особи, як споживача, випливають і охоплюються юридичним змістом даного поняття і закріплені у вказаному вище Законі, зокрема, ст.11 визначає права споживача в разі придбання ним продукції у кредит, які мають місце перед укладенням даного договору, а в частині 5 цієї ж норми права вказано, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в цих договорах.

Тобто, права особи, як споживача, охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин. Після укладання договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Таким чином, позивач вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов’язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Позовна заява не містить змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Так, зокрема позовна заява не містить прохальної частини, а також посилання на норми матеріального та процесуального права.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 5 та 6 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позовній заяві позивач вказує, що 21 лютого 2018 року йому стало відомо про те, що предмет іпотеки – земельна ділянка та незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходяться за адресою м.Ужгороді, вул.Гвардійська, 52, які ним згідно договору іпотеки в забезпечення зобов’язань за кредитним договором №11128648000 від 26.03.2007 року передано в іпотеку ПАТ «УкрСиббанк» (право вимоги набуло ПАТ «Дельта Банк»), виставлені на прилюдні торги на сайті ДП «СЕТАМ», однак до позовної заяви позивачем не додано жодних даних, які б підтвердили зазначений факт.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.83 та ч.1 ст.84 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Згідно ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, а також подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до п.1.2.2 та п.1.4.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.). За подачу фізичною особою заяви про забезпечення позову справляється судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (352,40 грн.)

Позивач у позовній заяві та заяві про забезпечення позову просить відповідно до ст.136 ЦПК України звільнити його від сплати судового збору враховуючи його матеріальне становище.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в пункту 29 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені. Позивачем не доведено, що його матеріальний стан є достатньо важким, до матеріалів позову не надано належного доказу, який вказує на обставини, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, доказів підтверджуючих важке матеріальне становище позивача. Надана позивачем довідка про розмір пенсії не може сама по собі слугувати підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки не є достатнім доказом відсутності коштів для оплати судового збору та не підтверджує належним чином матеріальне становище особи, тому клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачеві слід сплати судовий збір за заявлену ним вимогу немайнового характеру у розмірі 704,80 грн. та судовий збір за заяву про забезпечення позову у розмірі 352,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 38015610 (суду, де розглядається справа).

Враховуючи зазначені обставин, приходжу до переконання, що вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, а тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст.136, 185, 260 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в особі Закарпатського відділення ПАТ «Дельта Банк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача – Державне підприємство «СЕТАМ», про захист прав споживача - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Роз’яснити, що в разі не усунення ним вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Малюк