Ухвала суду № 72510321, 27.02.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/3169/17

Номер провадження 11-кп/775/326/2018

УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді: Ковалюмнус Е.Л.,

суддів: Савкової С.В., Шигірта Ф.С.,

при секретарі: Ільяшенко С.О.,

за участю

прокурора Павлової А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області матеріали кримінального провадження № 12016050150003516 стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України за його апеляційною скаргою на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей немаючого, раніше судимого: 13.07.1993 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою покарання строком на 2 роки; 18.08.1995 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 02.04.1999 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 17.12.2001 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 21.10.2005 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 26.01.2006 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за ст. 395 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 2 місяці; 21.02.2007 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 25.02.2010 року Центрально – міським районним судом м. Горлівки Донецької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 13.02.2014 року Микитівським районним судом м. Горлівки, Донецької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 15.08.2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України, вирок в частині призначення покарання скасовано вироком Апеляційного суду Донецької області від 3.11.2016 року та вирішено вважати засудженим, на підставі ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 07.11.2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, не маючого місця реєстрації, мешкав за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Смирнова, 30/4,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання ОСОБА_1 частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07.11.2016 року у виді 10 місяців позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 10 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, маючого на утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого: 02.02.2004 року Слов’янським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 02.03.2006 року Слов’янським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 18.03.2010 року Слов’янським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, звільненого 14.02.2011 р. умовно достроково на невідбутий строк 3 місяці 20 днів на підставі постанови Жданівського міського суду від 04.02.2011 р., зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного з іспитовим строком на 2 роки, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року, приблизно 20 листопада 2016 року в вечірній час доби (точний час в ході досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 за попередньою змовою з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, прийшли до території домоволодіння № 27 а, по вул. Широка, м. Бахмут Донецької області, яке належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, з метою таємного викрадення чужого майна та звернення його в свою власність.

Цього ж дня, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна і звернення його в свою власність, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою, діючи умисно, таємно, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна та звернення його в свою власність, підійшли до приміщення будинку за вищевказаною адресою. ОСОБА_1 за допомогою вил, які він знайшов на території подвір’я даного домоволодіння, зірвав навісний замок, яким були оснащені вхідні двері будинку, тим самим із ОСОБА_2 проник всередину будинку, в якому в приміщенні кімнати кухні викрали настільну електроплиту торгівельної марки «ЕЛНА» моделі «020Н», в корпусі чорного кольору, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4, вартістю 251 гривня 67 копійок. Після чого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, з викраденим з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальні збитки на суму 251 гривня 67 копійок.

На вказаний вирок суду обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій він просить зменшити призначений судом строк покарання. Вважає покарання призначене судом першої інстанції суворим, оскільки він провину визнав, щиро розкаявся, має на утриманні малолітню доньку та повнолітнього сина.

Вирок суду стосовно ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 3 КК України в апеляційному порядку не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив зменшити призначений йому строк покарання, думку прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення ніким не оспорюється, в тому числі обвинуваченим, колегія суддів перевіряє законність вироку тільки в межах апеляційної скарги.

На думку колегії суддів міра покарання ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості злочину, конкретних обставин справи, даних про його особу, який раніше неодноразово судимий, а саме 11 разів, останній раз 07.11.2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, покарання за яким не відбуте, ніяких висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, знов скоїв корисливий злочин в стані алкогольного сп’яніння, який відноситься до тяжких злочинів, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та про його схильність до скоєння злочинів, а також пом’якшуючи обставини - провину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному.

Також суд першої інстанції обґрунтовано застосував вимоги ч. 1 ст.71 КК України.

Оскільки за вимогами ст. 65 КК України покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, колегія суддів вважає, що призначене покарання, із застосуванням вимог ст. 71 КК України, у вигляді 4 років 10 місяців позбавлення волі є саме таким.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обґрунтовано прийняті до уваги всі зазначені обставини, в тому числі пом’якшуючі.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про можливість призначення йому більш м’якого покарання, на думку колегії суддів, задоволенню не підлягають, з тих підстав, що обвинувачений ОСОБА_1 ні в своєї апеляційної скарзі, ні в суді апеляційної інстанції не навів жодної підстави для зміни вироку в частині призначення покарання.

Доводи про те, що викрадене майно повернено потерпілому, також не є підставою для пом’якшення покарання, оскільки це повернення не було добровільним, а викрадену електричну плиту було вилучено робітниками поліції.

Визнання своєї провини, розкаяння у скоєному та наявність малолітньої дитини самі по собі, не є безумовним обов’язком суду для пом’якшення покарання.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого, колегією суддів не знайдено підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та призначення більш м’якого покарання.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено таких порушень КПК або КК України, які б тягли за собою скасування вироку та зміну міри покарання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України - залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді