Постанова № 72508880, 26.02.2018, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/548/18 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року суддя Чугуївського міського суду Харківської області Карімов І.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від прокурора першого відділу військової прокуратури Харківського гарнізону, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП ОСОБА_1, який народився 07.10.1964 року селі Н. Галещина Козельщинського району Полтавської області, за яким закріплено РНОКПП – НОМЕР_1, українця, військовослужбовця в/ч А0501, старшого сержанта, командира танку 2 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1,-

В С Т А Н О В И В:

14.02.2018 року до суду від прокурора першого відділу військової прокуратури Харківського гарнізону надійшов адміністративний протокол, який складений від 13.02.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно вказаного протоколу, старший сержант ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем в/ч А0501 за контрактом в умовах особливого періоду, 07 лютого 2018 року о 08 годині не з’явився до місця проходження військової служби до вказаної військової частини без поважних причин, та повернувся до її розташування о 08 годині 09 лютого 2018 року, чим самовільно залишив зазначену військову частину тривалістю до 10 діб.

Однак, матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять достатньо доказів, які свідчили б про наявність кваліфікуючих ознак щодо вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення саме в умовах особливого періоду.

Так, визначення «особливого періоду» міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII, у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, дія особливого періоду обмежується строками, які встановлені для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

17 березня 2014 року Виконуючим обов'язки Президента України видано указ президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014, який затверджено Законом України «Про затвердження указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 1126-VІІ.

Згідно пункту 8 цього указу, він набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Закон України від 17 березня 2014 року №1126-VІІ «Про затвердження указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності з дня його опублікування, а саме - 18 березня 2014 року.

Відповідно до пункту 3 зазначеного указу, мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим указом.

Таким чином, з 18 березня 2014 року в Україні відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» та абзацу 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настав особливий період, тривалість якого пов'язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено пунктом 3 указу, тобто 45 діб.

Отже, тривалість особливого періоду відповідно до указу в.о. Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 становила 45 діб: з 18 березня 2014 року по 1 травня 2014 року.

Указом Виконуючого обов'язки Президента України від 6 травня 2014 року №454/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом України № 1240-VІІ від 06.05.2014, оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим указом.

Закон України № 1240-VІІ від 6 травня 2014 року Про затвердження указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 7 травня 2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до указу Президента України від 6 травня 2014 року № 454/2014 становила 45 діб: з 7 травня 2014 року по 20 червня 2014 року.

Указом Президента України від 21 липня 2014 року № 607/2014, який затверджено Законом України від 22 липня 2014 № 1595-VІІ, оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим указом.

Закон України від 22 липня 2014 № 1595-VІІ Про затвердження указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 24 липня 2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607/2014 становила 45 діб: з 24 липня 2014 року по 6 вересня 2014 року.

Указом Президента України від 14 січня 2015 року № 15, який затверджено Законом України від 15.01.2015 № 113-VІІІ, оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим указом.

Закон України від 15.01.2015 № 113-VІІІ Про затвердження указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 20 січня 2015 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 становила 210 діб: з 20 січня 2014 року по 17 серпня 2015 року.

Таким чином, особливий період в Україні діяв з 18 березня 2014 року по 1 травня 2014 року; з 7 травня 2014 року по 20 червня 2014 року; з 24 липня 2014 року по 6 вересня 2014 року; з 20 січня 2015 року по 17 серпня 2015 року.

Крім цього, указом Президента України від 26.09.2016 року №411/2016 у вересні - жовтні 2016 року проведено звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15 "Про часткову мобілізацію", крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

Отже, особливий період не діяв в період вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення.

За таких підстав, приходжу до висновку, що старший сержант ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем в/ч А0501 за контрактом, 07 лютого 2018 року о 08 годині не з’явився до місця проходження військової служби до вказаної військової частини без поважних причин, та повернувся до її розташування о 08 годині 09 лютого 2018 року, чим самовільно залишив зазначену військову частину тривалістю до 10 діб.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 13.02.2018 року, даними доповіді командира в/ч С6123, матеріалами справи, даними рапортів від 07.02.2018 року та 09.02.2018 року, даними витягу з наказу від 08.02.2018 року за № 264, письмовими пояснення свідків, а також наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1, який визнав свою вину у скоєному.

Тому, в даному випадку дії ОСОБА_1 необхідно перекваліфікувати, а саме з ч. 4 ст. 172-11 КУпАП на ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю до десяти діб.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує дані щодо особи ОСОБА_1, його ставлення до скоєного і накладає на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, що вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Беручи до уваги те, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, керуючись ст. ст. 33-37, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень в дохід держави на р/р 31111106700020, код бюджетної класифікації 21081100, одержувач: Чугуївське УДКСУ у Харківській області, код одержувача 37792204, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: