Рішення № 72508482, 23.02.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10656/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Кондрацької Н.М.

при секретарі: Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 12.12.2016 відповідач отримав кредит у розмірі 10 342,53 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з першого по двадцять п’яте число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими ПАТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами (які викладені на банківському сайті які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/rules) складають між ним та Банком кредитний договір, підтверджується підписом у заяві. При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 1.1.3.2.11 Умов і правил Банк має право проводити договірне списання з відкритих у банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами в яких клієнт є поручителем, а також будь – який іншій заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи невиконаних зобов’язань перед банком. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушенням умов договору, а також вимог чинного законодавства відповідач зобов’язання за вказаним кредитним договором не виконав. Свої зобов’язання по сплаті кредиту відповідач належним чином не виконала та станом на 13.11.2017 має заборгованість в сумі 12 644,45 грн., яка складається з наступного: 9 371,58 грн. – заборгованість за кредитом; 1 199,37 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1499,44 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає. На підставі вищевикладеного просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 12 644,45 грн. та 1 600 грн. судових витрат.

В судове засідання сторони не викликалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У визначений строк ухвалою про розгляд справи у спрощеному позовному провадженню у справі від 05.02.2018 відповідач не скористався правом надіслати відзив на позовну заяву і надати всі письмові докази.

Дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об’єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 12.12.2016 відповідач отримала кредит у розмірі 10 342,53 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.12.2019.

Зі змісту п. 2.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт вбачається, що Банк надає позичальнику строковий кредит в сумі 10 342 грн. 53 коп. на строк 36 місяців, з 12.12.2016 року по 31.12.2019 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 10 342 грн. 53 коп. в обмін на зобов'язання відповідача по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 2,0 % щомісячно на суму залишку заборгованості по кредиту в зазначених у заяві, Умовах та правилах строки.

Відповідно до Генеральної угоди погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 405 грн. 77 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості по кредиту, відсотків, а також інших витрат відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Дата останнього погашення повинна бути не пізніше 31.12.2019 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/rules складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

У відповідності до п. 2.3 вказаної угоди для надання послуг, Банк надає позичальнику платіжну картку відповідно до п. 2.1 Генеральної угоди.

За змістом п. 2.5 позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту, відсотків, винагороди згідно із Генеральною угодою, Умовами та Правилами надання банківських послуг.

На підставі п. 2.7 угоди, датою укладення кредитного договору є дата підписання даної Генеральної угоди.

З п. 2.8 Генеральної угоди вбачається, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожний день прострочення

Свої зобов’язання по сплаті кредиту відповідач належним чином не виконав та станом на 13.11.2017 має заборгованість в сумі 12 644,45 грн., яка складається з наступного: 9 371,58 грн. – заборгованість за кредитом; 1 199,37 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1499,44 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не здійснює дій щодо погашення зазначеної заборгованості позивач звернувся до суду з цим позовом.

Пунктом 2.2 угоди передбачено, що відповідно до ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних у Генеральній угоді, Умовах та Правилах, більше ніж на 31 день, по зобов'язанням, строк яких не настав. Сторони узгодили, що строк повернення кредиту вважається 32-ий день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченим. Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 574 грн. 06 коп.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності нарахування Банком штрафу у сумі 574,06 грн. на підставі п. 2.2. Генеральної угоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст.548 ЦК виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором. Видами забезпечення виконання зобов'язання, в контексті ст.ст.546,549 ЦК України є неустойка у вигляді штрафу або пені.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а ст.624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ч.2 ст.1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафу (фіксованої частини) суд керується наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України у постановах від 21.10.2015 № 6-2003цс15 та від 11.10.2017 № 347/1910/15-ц.

За таких обставин одночасне стягнення з боржника пені та штрафу є неправомірним.

Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме: необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.12.2016 у розмірі 12 070,39 грн., виключивши із суми заборгованості штрафу відповідно до п.п. 2.2 Генеральної угоди) у розмірі 574,06 грн.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн., сплаченого позивачем при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.12.2016 у розмірі 12 070,39 грн. та 1 600 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Головуючий: ОСОБА_2