Вирок № 72508110, 01.03.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3333/17

Номер провадження 1-кп/623/98/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Махненка Д.А.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ізюмського міськрайонного суду Харківської області матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2017 року за № 12017220320001300 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Народичи, Житомирської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ст. Сари Озек Кербулакського району Талди-Курганської області, Казахстан, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

15 листопада 2017 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2, обидва перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, зайшли на територію комплексу приміщень Ізюмської міськміжрайонної філії Державної установи «Харківський ОЛЦ МОЗ України», де з покрівлі одноповерхової адміністративної будівлі, по вул. Генерала Кульчицького, 4 в м. Ізюмі, Харківської області, звідки за допомогою металевого лому намагалися викрасти металеві предмети покрівлі у кількості шести штук, вартість яких складає 210 грн., але ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, будучи поміченими та затриманими працівниками Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, визнали повністю, підтвердили обставини вчиненого ними злочину, у скоєному розкаялися.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, останнім роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України доведена повністю.

Суд дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особи обвинувачених, обставини, які пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали себе винуватими, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до висновку досудової доповіді Ізюмського МРВ з питань пробації, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до висновку досудової доповіді Ізюмського МРВ з питань пробації, виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства ( у т.ч. окремих осіб).

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, щире каяття у вчиненні злочину, що є обставиною, яка пом'якшує покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'ягніння.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, осіб обвинувачених, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкцій обвинувачення з застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання із зобов'язаннями, передбаченими ст. 76 КК України.

Цивільний позов по справі, не заявлений.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинувачених.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнати винними та призначити покарання - за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - 2 /два/ роки позбавлення волі кожному.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік кожному, якщо вони протягом визначеного іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та додатково покласти обов'язок не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченим, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно судові витрати за проведення експертизи в сумі 197 грн. 74 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ МВС України, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Зняти арешт з речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 листопада 2017 року

Речові докази: 6 металевих листів крівлі будинку наступними розмірами: 1) 1x0,65 м.; 2) 1,4x0,65м; 3) 0,65x0,65м; 4) 2,4x0,65м; 5) 0,85x0,65м; 6) 5x0,65 м, які належать Державній установі «Харківський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров'я України» (код ЄДРПОУ 38493324) в особі представника ОСОБА_3, залишити власнику; металевий ломик-гвоздодер, який на праві власності належить ОСОБА_1, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко