Ухвала суду № 72507903, 01.03.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4358/17

Провадження № 2-а/645/13/18

УХ В А Л А

іменем України

01 березня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.,

при секретарі судових засідань – ОСОБА_1

учасники справи:

позивач – ОСОБА_2,

представник позивача – ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 01.09.2016 року,

відповідач – ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату, в якому просить суд : 1) визнати протиправними дії ОСОБА_4 обласного військового комісаріату з відмови у поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»; 2) зобов'язати ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус вдови померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, інваліда 2 групи – ОСОБА_5 Померлий чоловік позивача ОСОБА_5 у жовтні 1986 року був призваний на спеціальні військові збори і з 07.01.1987 року по 15.03.1987 рік проходив військову службу військовослужбовцем з ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС, у зв’язку з чим йому було встановлено 2 групу інвалідності, спричинену захворюванням, отриманим при виконанні обов’язків військової служби при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а 04.10.2014 року він помер. ОСОБА_5 також мав посвідчення ветерана військової служби, видане 13.04.2004 року. Згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 30.07.1997 року №51/1/4047 та військового квитка НУ №7752186 померлий ОСОБА_5 був призваний на спеціальні військові збори у складі військової частини №34003 (с. Ораноє) для участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 07.01.1987 року (прибув: наказ №243 від 07.01.1987р.) по 15.03.1987 року (вибув: наказ №310 від 15.03.1987р.). ОСОБА_5 при житті відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчило отримане ним посвідчення ОСОБА_4 обласної державної адміністрації категорії 1 серії А №449921 від 26.01.2006 року. Після смерті ОСОБА_5 07.10.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби ОСОБА_4 міського управління юстиції Позивачу було видано Свідоцтво про смерть ОСОБА_5 серії І-ВЛ №463520 від 07.10.2014 року. Позивач у зв’язку зі смертю свого чоловіка ОСОБА_5 06.11.2014 року отримала ОСОБА_6 з протоколу №249 засіданні Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 06.11.2014 року, відповідно до якого встановлено, що захворювання, старшини у відставці ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - «Повторний ішемічний інфаркт головного мозку», яке призвело до смерті, що підтверджується військово-обліковими та медичними документами, так, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач зазначає, що 29.09.2016 року вона вперше дізналася, що відповідно до положень статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі Законом України від 20.12.1991р. № 2011-ХІІ) та Постанови КМУ- № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (надалі Порядок) вона має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті її померлого чоловіка, військовослужбовця ОСОБА_5, який в свій час був призваний на спеціальні збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а смерть його настала внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби. Позивач зазначає, що неодноразово зверталась з заявою до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, але на заяви не отримувала ніякої відповіді. 28.12.2016 року на руки, в приміщенні ХОВК вона отримала лист – відповідь на свою заяву, відповідно до якого було зазначено, що з 1 січня 2014 року набула чинності нова редакція статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон). На виконання згаданого Закону прийнято постанову КМУ від 25.12.2013 року № 975 (далі ПКМУ 975). якою затверджено «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві". Також у листі викладено, що їй не передбачена одноразова грошова виплату у зв’язку з тим, що на час смерті ОСОБА_5 не являвся військовослужбовцем та не виконував обов'язки військової служби. Вважає, що дії Відповідача є протиправними, оскільки порушують право Позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 01.09.2016 року в судове засідання не з’явились, повідомлялись про час та місце слухання справи належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення в матеріалах справи. Надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_4 обласного військового комісаріату ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності від 03.01.2018 року в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся заздалегідь і належним чином, шляхом направлення судових повісток. Надав відзив на позов згідно якого зазначив, що заперечує проти позову і вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, незаконними та безпідставними виходячи з наступного. Відповідно до ст.16 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на момент смерті чоловіка позивача зазначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві. На виконання зазначеної редакції Закону КМУ було прийнято Постанову від 25.12.2013 р. №975 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві". Згідно п.4 зазначеної постанови одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, якщо смерть настала: під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовозобов’язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Чоловік позивача був призваний на спеціальні збори у складі військової частини №64354 для участі у роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Помер у 2014 році, тобто не під час виконання обов’язків військової служби, у зв’язку з чим, підстав складати висновок, передбачений Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року – не має.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 має статус вдови померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, інваліда 2 групи – ОСОБА_5 відповідно до положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.22).

Чоловік позивачки - ОСОБА_5 мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.20).

04.10.2014 року чоловік позивачки ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-ВЛ №463520 від 07.10.2014 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби ОСОБА_4 міського управління юстиції (а.с.27).

Згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 30 липня 1997 року №51/1/4047 та військового квитка НУ №7752186 померлий ОСОБА_5 був призваний на спеціальні військові збори у складі військової частини №34003 (с. Ораноє) для участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 07 січня 1987 року (прибув: наказ №243) по 15 березня 1987 року (вибув: наказ №310) (а.с.24-25).

У зв’язку зі смертю чоловіка, ОСОБА_2 отримала витяг з протоколу Військово-лікарняної комісії Північного регіону по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців №249 від 06.11.2014 року, відповідно до якого, захворювання ОСОБА_5 – «Повторний ішемічний інфаркт головного мозку», яке призвело до смерті, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.28).

29 вересня 2016 року ОСОБА_2, як вдова померлого військовослужбовця ОСОБА_5, інваліда 2 групи – учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призваного на спеціальні військові збори, звернулася до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату із заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги. Відповіді на вказану заяву вона не отримала, а тому 27.12.2016 року звернулася до відповідача з заявою повторно. За результатом розгляду заяви позивача обласний військовий комісаріат надіслав на її адресу відповідь № 3082/ВСЗ від 28.12.2016 року щодо неможливості виплати одноразової грошової допомоги, оскільки згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» на час смерті ОСОБА_5 не являвся військовослужбовцем та не виконував обов’язки військової служби (а.с.31).

Суд зазначає, що положеннями ч. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 (далі - Порядок № 975).

Згідно п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Звідси випливає, що днем виникнення прав на отримання одноразової грошової допомоги у позивача ОСОБА_2 є 04 жовтня 2014 року.

Згідно до п. 8 ст.16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України - позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України - у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено - якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи таких підстав не вбачається. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом лише 03 жовтня 2017 року, при цьому доказів поважності пропуску на звернення до суду з позовом позивачем ОСОБА_2 не надано, питань щодо поновлення строків звернення до суду, позивачем не надано.

Посилання представника позивача на лист Вищого адміністративного суду України від 01.12.2009 року №1624/13/13-09 не є вірним, оскільки зазначений лист не застосовується до виниклих правовідносин, та стосується строку звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання визначається на підставі норм ст. 5 та 15 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Оскільки відсутні підстави для поновлення строку для звернення до суду за вказаний період, адміністративний позов повинен бути залишений без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 122,123,229 КАС Уккраїни , суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена ОСОБА_4 апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МК690822, виданий 18 листопада 1997 року Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): м. Харків, вул. Амосова б. 13 кв.381.

Відповідач – ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56.

Суддя

Фрунзенського районного суду ОСОБА_7