Рішення № 72507755, 01.03.2018, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/229/18

2/610/234/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Носова Г.С.,

за участі секретаря - Виноградської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Балаклія Харківської області цивільну справу № 610/229/18 (пр. № 2/610/234/2018) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.11.2011 року в розмірі 108 684,86 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що відповідно до договору № б/н від 22.11.2011 року відповідач отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору, станом на 31.12.2017 року виникла заборгованість в розмірі 108 684,86 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, просив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з"явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову заперечувала, просила застосувати до неї строк позовної давності, оскільки останній платіж був здійснений нею 30.07.2014 року.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судовим розглядом встановлено, що 22.11.2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 шляхом приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України) було укладено договір б/н, предметом якого стало надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку становить між ним і банком договір про надання банківських послуг.

За змістом ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

За змістом ст.530, ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як убачається із наданого позивачем розрахунку, відповідач порушив умови договору, і станом на 31.12.2017 року загальна сума заборгованості відповідача становить 108 684,86 грн., з них:

4904,13 грн. – заборгованість за кредитом;

94029,07 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

4100,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

500.00 грн. – штраф (фіксована частина);

5151,66 грн. - штраф (процентна складова).(а.с. 4-5).

Згідно із ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки умовами кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, якщо за умовами договорів погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальниками кожного із цих зобов'язань.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За змістом норми початок перебігу позовної давності пов"язується не тільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності.

Із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 22.11.2011 року вбачається, що останній платіж ОСОБА_1 здійснила 30.07.2014 року у сумі 200 грн., розрахунок заборгованості був здійснений станом на 31.12.2017 року, а позовна заява ПАТ КБ «Приват Банк» надійшла до суду 30.01.2018 року.

Заперечуючи проти позову відповідач просила суд застосувати до позовних вимог позивача наслідки пропуску строку позовної давності.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

З наведеного вище, суд приходить до висновку що, позивачем пропущений строк позовної давності по вимогах даного позову, він звернувся до суду із вимогою про захист свого цивільного права за межами позовної давності, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів ч.4 ст.267 ЦК України.

Згідно свідоцтва про зміну імені виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклійського районного управління юстиції у Харківській області від 22.04.2016 року, актовий запис №05, вбачається, що ОСОБА_1 змінила своє прізвище з "Крамаренко" на "Сметанкіна".

Таким чином, враховуючи викладене вище та те, що відповідач просила застосувати строки позовної давності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» слід відмовити у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 264-265 ЦПК України, ст.256-267 ЦК України -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя