Вирок № 72507579, 01.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1312/17

Номер провадження 1-кп/629/63/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора - Кривича І.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мар’янівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-07.12.2009 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України до обмеження волі на строк 3 роки, згідно ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

-20.04.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,

-07.10.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, згідно ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

-05.11.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

-01.03.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 5 місяців

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

10.10.2016 року о 22 годині 44 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2, повторно, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, переліз через огорожу даного домоволодіння, розбив вікно в зазначеному будинку, і через нього проник в середину, звідки таємно викрав будівельний кутник, марки «Intertool», моделі МТ-2065, вартістю 108 гривень, та емальовану миску, об'ємом 15 л., вартістю 150 гривень, які належали ОСОБА_2 Після скоєння злочину ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 258,00 гривень.

Крім того, 23.10.2016 року о 18 годині 29 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2, повторно, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, переліз через огорожу даного домоволодіння, зняв дерев'яну дошку, якою було забите вікно зазначеного будинку, і через вікно проник в середину будинку, звідки таємно викрав кувалду, вагою 2 кг, вартістю 45 гривень, лом 40 см., вартістю 25 гривень, ножиці металеві для ПП труб з маркуванням «16-42», вартістю 43 гривні, металеву драбину 2 метри, вартістю 98 гривень, які належали ОСОБА_2 Після скоєння злочину ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 211,00 гривень.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред'явлено обвинувачення, у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Потерпілим ОСОБА_2 пред'явлено цивільний до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 469 грн., та моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, щиро каявся, пояснивши, що він дійсно, 10.10.2016 року о 22:44 год., та 23.10.2016 року о 18:29 год., за вищевказаних обставин, таємно викрав з будинку АДРЕСА_2, будівельний кутник, емальовану миску, кувалду, лом, ножиці металеві для ПП труб та металеву драбину, які належали ОСОБА_2 З правовою кваліфікацією своїх дій за ч.3 ст.185 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі.

Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_1., а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо речових доказів, судових експертиз.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі, за правилами ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати до призначеного покарання 9 місяців позбавлення волі не відбутих згідно вироку суду від 27.07.2017 року, остаточно призначити покарання у виді 3 років 9 місяців позбавлення волі.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв тяжкі злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, раніше перебував на обліку у лікаря нарколога з 2004 року, у зв'язку з синдромом залежності від алкоголю, знятий з обліку у 2011 році у зв'язку з засудженням, розлучений, проживає за постійним місцем проживання.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, обставиною, яка пом'якшує таке, суд визнає щире каяття в скоєному.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки обвинувачений після вчинення даних кримінальних правопорушеннь був засуджений за інше кримінальне правопорушення вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01 березня 2017 року до позбавлення волі у виді 3 роки 5 місяців, який набрав законної сили 01.04.2017 року, а тому, суд остаточно призначає покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Під час кримінального провадження до початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_2 пред'явлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 469 грн., та моральної шкоди в розмірі 5000 грн, який обвинувачений визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, нанесеної в результаті порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі і стражданнях, які фізична особа отримала у зв'язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, які фізична особа отримала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього самого, членів його сім'ї або близьких родичів; у душевних стражданнях, які фізична особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням його майна;

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

В обґрунтування спричиненої моральної шкоди, потерпілий посилається на погіршення стану здоров'я, сну та апетиту, появлення головного болю, порушення звичайного ритму життя, перенесення сильного емоційного струсу, негативне відображення на можливості продовження активного громадського життя.

Дослідивши доводи, якими обґрунтовується цивільний позов, на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, з'ясувавши характер і розмір матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, приймаючи до уваги визнання обвинуваченим позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Обвинувачений, засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2017 року, відбуває покарання з 06.01.2017 року.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчих експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ строком на ТРИ роки.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково - у виді шести місяців позбавлення волі приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2017 року, остаточно призначивши покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ на строк ТРИ роки ШІСТЬ місяців.

Строк відбування покарання рахувати з 06.01.2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 06 січня 2017 року по 01 квітня 2017 року (день набрання законної сили вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.03.2017 року) з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дня позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди в сумі 469 гривень 00 копійок, у відшкодування моральної шкоди 5000 гривень 00 копійок.

Речові докази: кувалду, металевий лом, металеву дробину довжиною 2 метри, які передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити йому ж.

-DVD - диск, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити там же.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчих експертиз № 5543 від 29.11.2016 року у розмірі 351 гривні 84 копійки, № 5544 від 15.12.2016 року у розмірі 263 гривні 88 копійок, № 649 від 13.02.2017 року у розмірі 87 гривень 96 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу Держава.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя: К.Ш.Харабадзе