Постанова № 72506752, 18.01.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2342/17

Рядок статзвіту № 87

18 січня 2018 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Федас І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про скасування рішення органу Пенсійного фонду України та зобов'язання призначити пільгову пенсію

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просила скасувати рішення про результати розгляду заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 11.05.2017 року №14 в частині відмови ОСОБА_1 у підтверджені періоду пільгової роботи за Списком №2 з 28.12.1982 по 14.10.1994, та зобов'язати Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 з дня її звернення до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши у пільговий трудовий стаж роботу за період з 28.12.1982 по 14.10.1994 «складальником» до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування своїх вимог покликається на обставини, зазначені у позовній заяві.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з аналогічних підстав, уточнивши позовні вимоги.

Представник відповідача Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в судове засідання не з'явилася, подала до суду відзив на позов, в якому просили відмовити у задоволенні позову .

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в судове засідання не з'явився, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Відзиву на позов не подали.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, покази свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач 11.03.1981 року була прийнята на роботу підсобним робітником у фанерний цех Костопільського ордена Леніна домобудівного комбінату.

Наказом №969 від 23.12.1981 року позивачці присвоєно кваліфікацію складальник ящиків першого розряду, а наказом №88 від 31.01.1983 року - складальник другого розряду.

Згідно наказу №822 від 14.10.1994 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням по догляду за дітьми віком до 14 років згідно ст.38 КЗпП України.

Костопільський ордена Леніна домобудівний комбінат в 1994 році було перереєстровано на ВАТ «Костопільський ДБК», пізніше - в ПАТ «Костопільський ДБК», як виступали його правонаступниками.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація ПАТ «Костопільський ДБК» припинена з 10.09.2014 р. номер запису 15981170017000116.

В судовому засіданні встановлено, що у квітні місяці 2017 року позивачка звернулася до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Для підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах, позивачкою було подано заяву про підтвердження пільгового стажу роботи на роботах, віднесених до списками №1 і №2, до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Листом від 16.05.2017 р. №3381/02 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поінформувало позивачку про те, що комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років в складі 10 осіб 11.05.2017 (протокол №14) винесено рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з 28.12.1982 по 14.10.1994 у повному обсязі у зв'язку з тим, що первинними документами не підтверджено роботу на гідравлічних пресах із застосуванням синтетичних клеїв, що містять фенол, формалін, сечовину та їх похідні.

Проте з такими висновками погодитись не можна.

Згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. N 162, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, під кодом 2230600а-18116 вказано назву професії «Складальники» у фанерному виробництві у розряді «Робітники».

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які разом із позивачем працювали в той час на тому самому робочому місці, підтвердили, що позивач ОСОБА_1 пропрацювала складальником на одному і тому самому робочому місці фанерного цеху Костопільського домобудівного комбінату з 23.12.1981 року по 14.10.1994 р. Робота складальника була пов'язана із просочуванням на клеєвих вальцях шпону карбамідно-формальдегідним клеєм, складання просоченого клеєм шпону на завантажувальні піддони та завантаження складених пачок у прес.

Дані обставини підтверджені також іншими наданими позивачем письмовими доказами.

Так, згідно результатів атестації робочих місць за умовами праці по фанерному цеху, затверджених наказом по Костопільському домобудівному комбінату №835 від 20.10.1994р., професія «збирач» було визнано такою, що має право на пільгову пенсію згідно Списку №2. Також наказом по ВАТ «Костопільський домобудівний комбінат» №383 від 06.1998 р. було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 «складальнику виробів з деревини» фанерного цеху.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка в період з 23.12.1981 по 14.10.1994 р.р., що складає 12 років 9 місяців 21 день, працювала на Костопільському домобудівному комбінаті у фанерному цеху та виконувала роботу із просочування на клеєвих вальцях шпону карбамідно-формальдегідним клеєм, складання просоченого клеєм шпону на завантажувальні піддони та завантаження складених пачок із просоченим шпоном у гідравлічний прес, тобто виконувала роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах шкідливих і важких умовах праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і стажу роботи - не менше як 25 років, з них не менше як 12 років шість місяців на таких роботах; жінки - після досягнення 50 років і стажу роботи не менше як 20 років, з них не менше як 10 років на таких роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту3 Порядку застосування Списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 4 та підпунктами 4.1., 4.2., 4.3. Порядку встановлено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності записів у трудовій книжці, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України Рівненської області на зазначені вимоги закону уваги не звернув та необґрунтовано відмовив позивачці у зарахуванні до стажу роботи, який дає право на пенсію по віку на пільгових умовах період роботи за Списком №2 з 23.12.1981 р. по 14.10.1994 р.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, фактично вимога позивача є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист, а саме отримання пенсії.

Також суд застосовує до даних правовідносин позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41\74 van Duym v. Home Office). У вказаному рішенні Європейський Суд констатував, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це виплата пенсії, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що в діях відповідачів з приводу непризначення пенсії позивачу були наявні порушення норм чинного законодавства і прав позивача, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.2,5,6, 10,11,77,132,139, 241-246, 255, 286 КАС України, ст.19,46 Конституції України, ст.13, 62 Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про скасування рішення органу Пенсійного фонду України та зобов'язання призначити пільгову пенсію - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області по результати розгляду заяви від 11.05.2017 року (протокол №14) в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періоду пільгової роботи за Списком №2 з 28.12.1982 п 14.10.1994 роки в зв'язку з тим, що первинними документами не підтверджено роботу на гідравлічних пресах із застосуванням синтетичних клеїв, що містять фенол, формалін, сечовину та їх похідні.

Зобов'язати Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати у пільговий трудовий стаж ОСОБА_1 роботу з період з 28.12.1982 по 14.10.1994 складальником до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком№2.

Присудити солідарно з Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Костопільський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або за умови розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 січня 2018 року.

СуддяЛ. А. Грипіч