Ухвала суду № 72506413, 28.02.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.02.2018 Справа № 554/7470/16-к

У Х В А Л А

28 лютого 2018 року

Октябрський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого судді – Микитенка В.М.,

за участю: секретаря - Різник А.В.,

прокурора - Саттарова А.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.2 ст.369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2018 року до суду надійшло письмове клопотання від ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 про повернення йому застави внесеної за ОСОБА_1 в сумі 116 000 грн., відповідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 16.07.2016 року на рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області № 3734008015950, МФО 820172, ОКПО рахунку одержувача 26304855, згідно з квитанцією №0.0.589091485.1, код квитанції 0568-3958-2391-0778.

В обґрунтування клопотання послався на те, що строк дії застави витік, оскільки відповідних клопотань про продовження її дії прокурор не заявляв. За час її застосування обвинувачений ОСОБА_1 виконував покладені на нього обов’язки. Досудове слідство у справі та судовий розгляд є досить тривалими, тому в подальшому він не бажає бути заставодавцем.

З огляду на волевиявлення заставодавця, прокурор заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу із застави на особисте зобов’язання із покладенням на нього обов’язків прибувати до суду за викликами та повідомляти суд про зміну місця свого проживання, а також заборонити йому залишати межі території України і спілкування зі свідком ОСОБА_4 без дозволу суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 не заперечували проти задоволення клопотань.

Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання заставодавця ОСОБА_3 та прокурора підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він у середині липня 2016 року, перебуваючи на посаді начальника дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Полтавській області, одержав неправомірну вигоду для себе в сумі 10000 грн. за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.07.2016 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід – тримання під вартою, із альтернативним запобіжним заходом у виді застави в сумі 116000 грн., яку сплатив ОСОБА_3, згідно з квитанцією №0.0.589091485.1, код квитанції 0568-3958-2391-0778. При цьому на обвинуваченого були покладені обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою згідно телефонного чи письмового виклику; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон; утримувався від спілкування зі свідком ОСОБА_4

При вирішенні клопотання, суд виходить із такого нормативно-правового обґрунтування.

Згідно ч.4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Водночас, відповідно до вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України строку дії застави як запобіжного заходу не передбачено.

Зі змісту ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. №15 передбачений порядок повернення застави, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку.

Таким чином, у вказаних правовідносинах, заставодавець, як учасник процесу наділений правом внесення застави та обов’язком забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Водночас, КПК України неоднозначно регулює питання повернення застави до закінчення судового розгляду, у випадку відповідного волевиявлення на це заставодавця та надмірної тривалості розслідування і розгляду кримінального провадження.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч.6 ст.9 КПК України).

Однією з найважливіших засад кримінального провадження є принцип верховенство права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КПК України).

В системі основоположних прав та найвищих цінностей людини є право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, неможливість протиправного позбавлення права власності, його непорушності (ст.41 Конституції України).

Аналогічну норму також містить ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

Протягом досудового слідства та судового розгляду із 15.07.2016 року випадків порушення ОСОБА_1 своїх обов’язків не зафіксовано, останній вчасно прибував для проведення із ним слідчих та процесуальних дій, підозри у вчиненні інших злочинів йому не пред’являлись, раніше не судимий, з державної служби з питань надзвичайних ситуацій звільнився, є інвалідом 2 групи, хворіє. Закордонний паспорт ОСОБА_1 здав на тимчасове зберігання до Управління державної міграційної служби України в Полтавській області. Із часу внесення застави за ОСОБА_1 минуло більш ніж півтора року.

За таких обставин підстави для звернення застави в дохід держави відсутні, а волевиявлення застоводавця щодо повернення внесеної ним суми застави підлягає безумовному задоволенню. При цьому запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 за клопотанням прокурора підлягає зміні на особисте зобов’язання із покладенням відповідних обов’язків.

Керуючись ст.ст. 7-9, 176-178, 181-183, 188-189, 193, 194, 202, 350, 372, 376 КПК України, суд –

п о с т а н о в и в:

Клопотання про повернення застави та зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід із застави на особисте зобов’язання.

Повернути заставодавцю ОСОБА_3 (ІПН №3171712056), ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканцю АДРЕСА_1 на його картковий рахунок №5168755604901989 в ПАТ КБ «ПриватБанку» заставу внесену за ОСОБА_1 в сумі 116 000 (сто шістнадцять тисяч) грн., відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 16.07.2016 року на рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області № 37314008015950, МФО 820172, код отримувача 26304855, згідно з квитанцією №0.0.589091485.1, код квитанції 0568-3958-2391-0778, дата оплати 22.07.2016 року.

Зобов’язати ОСОБА_1 прибувати до суду за викликами та повідомляти суд про зміну місця свого проживання, а також заборонити йому залишати межі території України і спілкування зі свідком ОСОБА_4 без дозволу суду.

Ухвала в частині повернення застави підлягає негайному виконанню ТУ ДСА України в Полтавській області та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М.Микитенко