Вирок № 72506265, 28.02.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1356/16-к

1-кп/544/7/2018

Номер рядка звіту 34

В И Р О К

іменем України

28 лютого 2018 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого: судді Нагорної Н.В.,

за участю:

секретаря Ралець О.С., Пірогова В.Г., Киричевської В.М.,

прокурора Алещенко Н.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

представників потерпілого - адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170290000486 від 22.09.2015, за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ватутине Черкаської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, військовозобов'язаний, працює водієм у ФОП ОСОБА_8, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 21 вересня 2015 року о 14 годині 30 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3, рухався на ділянці з одностороннім рухом на 127км автошляху Київ - Харків - Довжанський Пирятинського району Полтавської області з боку м. Київ в напрямку м. Харків. Наблизившись до повороту ліворуч, виїзду на проїзну частину, водій ОСОБА_9 проявив неуважність перед поворотом, не переконавшись у безпеці маневру, що він буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу транспортним засобам, які рухалися по автодорозі Київ - Харків - Довжанський, та виїхав на смугу руху водія автомобіля HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в напрямку м. Київ, чим створив небезпеку для його руху та допустив з ним зіткнення, порушивши тим самим вимоги п. 10.1, п.10.4 ч.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п.10.1.: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.10.4. ч.2: Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого косого перелому правої ключиці зі зміщенням, саден правого плеча, забій м'яких тканин грудної клітки, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), під час ДТП, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 398 від 09.11.2015 відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково, пояснив, що дійсно 21 вересня 2015 року за його участі, коли він керував автомобілем DAFз напівпричепом, сталась дорожньо-транспортна пригода. ДТП сталась за обставин, вказаних в обвинувальному акті, тому в цій частині він покази надавати відмовився. При цьому також вважає, що в ДТП також винен водій автомобіля HYUNDAI SANTA FE ОСОБА_1, так як перевищив швидкість руху. Також він не згоден із ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, які отримав ОСОБА_1У судовому засіданні просив пробачення у потерпілого. Просив суворо його не карати та застосувати до нього Закон України "Про амністію 2016 року", так як він має на утриманні малолітню дитину, відносно якої батьківських прав не позбавлявся.

Не зважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого за ч.1 ст.286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, досліджених безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

- показаннями допитаного в ході судового провадження потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 21.09.2015 він рухався на автомобілі Хюндай в напрямку м.Київ. Бачив, як на зустрічній смузі рухається автомобіль ДАФ. Із-за відбійника не було видно покажчики повороту автомобіля ДАФ, тому він не міг знати, чи буде автомобіль ДАФ здійснювати розворот. Коли побачив, що автомобіль ДАФ здійснює розворот на полосу, по якій рухався він, то застосував екстрене гальмування та повернув руль вліво, а далі нічого не пам'ятає. Після того, як прийшов до тями, побачив, що знаходиться на зустрічній смузі, все боліло в грудній клітці. Приїхали знайомі та відвезли його відразу до лікарні за місцем проживання в м. Переяслав-Хмельницький. Три тижні знаходився в лікарні, зробили йому операцію в Київській лікарні №12. Обвинувачений не звертався до нього з приводу надання будь-якої допомоги, шкоду відшкодувати не намагався. Підтримує міру покарання, запропоновану прокурором;

- показаннями допитаного в ході судового провадження експерта ОСОБА_10, який пояснив, що судову медичну експертизу проводив по історіях хвороби ОСОБА_1 №6427/377 та №6735/396 та фотознімках, що були надані слідчим для проведення експертизи, в яких ніяких суперечностей не було, тому необхідності оглядати ОСОБА_1 не було;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.09.2015, схемою та фототаблицею до нього, згідно з якими на 127км автодороги Київ-Харків-Довжанський з боку м.Київ в напрямку м.Харків сталась ДТП за участю автомобілів DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3, та HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1(т.1 а.с.55-70);

- свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно якого власником даного транспортного засобу являється ОСОБА_8 (т.1 а.с.73);

- свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_5 транспортного засобу BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3, згідно якого власником даного транспортного засобу являється ОСОБА_8 (а.с.73);

- посвідченням водія ОСОБА_5 НОМЕР_6 категорії В, С1, С, ВЕ, С1Е, СЕ (т.1 а.с.73);

- страховим полісом АІ/4186325, згідно якого відповідальність власника транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2,застрахована страховиком ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» (т.1 а.с.74);

- страховим полісом АІ/4186370, згідно якого відповідальність власника транспортного засобу BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3, застрахована страховиком ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» (т.1 а.с.75);

- свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_7 транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно якого власником даного транспортного засобу являється ОСОБА_12 (т.1 а.с.81);

- страховим полісом АІ/8684764, згідно якого відповідальність власника транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована страховиком ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» (т.1 а.с.82);

- випискою-направленням з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1, відповідно до якої останній з 21.09.2015 по 28.09.2015 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «Переяслав-Хмельницька ЦРЛ» з діагнозом: косий перелом правої ключиці із зміщенням, забій грудної клітки. Рекомендовано оперативне лікування (т.1 а.с.83);

- випискою із історії хвороби стаціонарного хворого ОСОБА_1 №13207, відповідно до якої останній з 28.09.2015 по 01.10.2015 знаходився на стаціонарному лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №12 з діагнозом: закритий перелом правої ключиці із зміщенням відломків, та йому проведена операція МОС правої ключиці (т.1 а.с.84);

- копією відеозапису (т.1 а.с.90);

- протоколом перегляду відеозапису від 17.10.2015 та фото таблицею до нього, в якому зазначено, що в ході перегляду відеозапису з відео-реєстратора автомобіля HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єктивно встановлено, що автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3, перетинає смугу руху шириною 3,7м (згідно протоколу огляду місця ДТП), по якій рухався автомобіль HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1, у напрямку м.Києва за час t=0.60с (т.1 а.с.91-93);

-висновком судово-медичної експертизи № 368 від 09.11.2015, згідно якого у ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження у вигляді закритого косого перелому правої ключиці зі зміщенням, саден правого плеча, забій м'яких тканин грудної клітки, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів), під час ДТП, і по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я (т.1 а.с.95-96);

- висновком судової автотехнічної експертизи №4 від 25.01.2016, згідно якого в даній дорожній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі сторони водія автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_5 визначалася виконанням ним вимог п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України і знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з даною пригодою. В даній дорожній ситуації водій автомобіля HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 в умовах даної пригоди з моменту виникнення йому небезпеки для руху не мав технічної можливості шляхом екстреного гальмування уникнути зіткнення з напівпричепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3, автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з даною пригодою, не вбачається(т.1 а.с.99-105);

- протоколом додаткового огляду місця ДТП від 21.06.2016 схемою та фототаблицею до нього (т.1 а.с.111-117);

- висновком комплексної судової автотехнічної та фототехнічної експертизи №8961/16-52/8962/16-35 від 28.07.2016, згідно якого в даній дорожній обстановці з технічної точки зору водій вантажного автомобіля ДАФ з напівпричепом ОСОБА_5 мав технічну можливість попередити дане зіткнення шляхом виконання вимог п.п.10.1, 10.4 ПДР. У даній дорожній обстановці при встановленій швидкості руху автомобіля Хюндай (154км/год) водій ОСОБА_1 з моменту виникнення у нього небезпеки для руху не мав технічної можливості застосуванням екстреного гальмування керованого ним автомобіля Хюндай уникнути зіткнення з напівпричепом вантажного автомобіля ДАФ. У даній дорожній обстановці при русі з максимально допустимою на даній ділянці швидкістю (110км/год) водій ОСОБА_1 з моменту виникнення у нього небезпеки для руху не мав технічної можливості застосуванням екстреного гальмування керованого ним автомобіля Хюндай уникнути зіткнення з напівпричепом вантажного автомобіля ДАФ. У даній дорожній ситуації у діях водія автомобіля Хюндай ОСОБА_1 відсутні невідповідності вимогам ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням подій даної пригоди. У даній дорожній обстановці з технічної точки зору дії водія вантажного автомобіля ДАФ з напівпричепом ОСОБА_5 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням подій даної пригоди (т.1 а.с.119-127);

- довідкою Київської міської клінічної лікарні №12 від 23.08.2017, відповідно до якої ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у відділенні ортопедії з 28.08.2015 по 01.10.2015 (т.1 а.с.217).

Аналіз перерахованих вище доказів на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, та враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів сторонами не пропонується, і аналіз цих доказів привів до того, що вони є такими, що доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тому суд вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_5 працює водієм вантажних автомобілів у ФОП ОСОБА_8, за місцем роботи характеризується позитивно (т.1 а.с.137), має на утриманні малолітню дитину (т.2 а.с.5), на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.1 а.с.138-139, 141, 142), до адміністративної відповідальності не притягувався (т.1 а.с.140), раніше не судимий (т.1 а.с.135).

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_5, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у виді обмеження волі та не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки останній працює водієм та це є його єдиним заробітком.

Крім того суд уважає, що обвинувачений загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні та родинні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину, працює, вибачився перед потерпілим, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства та вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення його від відбування кримінального покарання на підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування до обвинуваченого акту амністії, та потерпілого, який також не заперечував проти застосування амністії, вважає, що клопотання необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії" установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Статтею 10 Закону України "Про амністію у 2016 році" встановлено, що питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, зокрема не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5. Згідно довідки Служби у справах дітей Черкаської міської ради ОСОБА_5 батьківських прав не позбавлявся (т.2 а.с.6).

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ України "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році", судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд уважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році", а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки застосування амністії, а саме: в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Суд вважає за необхідне згідно ст.124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведену експертизу.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не застосовувався.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити за даним законом покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді обмеження волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

На підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі.

Речові докази: автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_8, автомобіль HYUNDAI SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_1,який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_12 - з набранням вироку законної сили залишити у користуванні їх власників; DVD - диск з копією відеозапису ДТП від 21.09.2015 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача: ГУДКСУ в Полтавській області, р/р №31118115700379, витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні №12015170290000486 в сумі 7707 (сім тисяч сімсот сім) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В.Нагорна