Ухвала суду № 72505203, 01.03.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/2347/18

Провадження №1-кс/263/1509/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Хараджа Н.В., при секретарі Петровському Д.С., за участю прокурора Мациха А.П, слідчого Тимофєєвої Я.М., захисника ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого на посаді директора Нікольського районного будинку культури Нікольської РДА, раніше не засудженого, одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: Донецька область, Нікольський район, смт. Нікольське, пр. Свободи, 13-а,

внесене у кримінальному провадженні за № 12018050000000097 від 22.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

З матеріалів клопотання вбачається, що 06 лютого 2018 року ОСОБА_3, обіймаючи посаду директора Нікольського районного Будинку культури Нікольської РДА, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою протизаконного особистого збагачення, перебуваючи в своєму службовому кабінеті розташованому в будівлі Нікольського районного Будинку культури Нікольської РДА розташованому по вул. Свободи, 126, в смт. Нікольське Нікольського району Донецької області, під час .зустрічі та розмови з ОСОБА_4, повідомив останнього про можливість надання в оренду приміщень в одинадцятьох Будинках культури на території Нікольського району Донецької області, за умови передачі особисто ОСОБА_3 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 9 000 гривень.

При цьому ОСОБА_3 усвідомлював, що він наділений достатніми повноваженнями для позитивного вирішення цього питання.

Будучи поставленим в умови, при яких відмова від передачі ОСОБА_3 необхідної суми неправомірної вигоди унеможливлювала отримання в оренду приміщень в Будинках культури на території Нікольського району Донецької області, ОСОБА_4, вимушено погодився на передачу вищезазначеної неправомірної вигоди.

Однак у подальшому ОСОБА_4, усвідомлюючи незаконність вимог ОСОБА_3, звернувся до правоохоронного органу з заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди.

27.02.2018року приблизно о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_4, діючи під контролем працівників правоохоронних органів, знаходячись в службовому кабінеті розташованому в приміщенні Нікольського районного Будинку культури Нікольської РДА по вул. Свободи, 126 в смт. Нікольське, Нікольського району Донецької області передав останньому частину раніш обумовленої неправомірної вигоду у розмірі 5 000 гривень. Цього ж дня, одержані ОСОБА_3, грошові кошти були виявлені та вилучені працівниками правоохоронного органу в його службовому кабінеті.

28.02.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі, на підставах викладених в ньому, просили його задовольнити. При цьому вирішення питання про можливість застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу залишили на розсуд суду, не заперечуючи проти запропонованого стороною захисту запобіжного заходу у вигляді передачі на поруки.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він раніше не судимий, є людиною похилого віку, має у смт. Нікольське стійки соціальні зв’язки, постійну роботу, закордонного паспорту та дозволу на виїзд за межі України не має, у зв’язку з чим наміру та можливості переховуватись від суду та слідства він не має. Просили обрати до нього більш м’який запобіжний захід у вигляді передач на поруки депутатам Нікольського районної ради Донецької області та працівникам відділу культури і туризму.

Поручителі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 просять передати підозрюваного їм під особисту поруку, зазначивши, що тривалий час вони його добре знають і зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов'язків.

Перевіривши та дослідивши надані матеріали до клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов’язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до правової позиції, висловленої ЄСПЛ в рішенні від 10 лютого 2011 р. у справі «Харченко проти України», яка підтримана Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 4 квітня 2013 р. №511-550/014-13, з урахуванням п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, за спливом певного часу, лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення волі і судові органи зобов'язані навести інші аргументи для тримання під вартою.

П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Суд також враховує, що відповідно до п. 60 Рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року у справі „Єлоєв проти України зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Відповідно дост.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення слідчий обґрунтовує: протоколом допиту ОСОБА_4, матеріалами НСРД, протоколом обшуку від 27.02.2018 року та заявою ОСОБА_4 Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечував проти фактичних обставин, посилаючись не відсутність з його боку вимагання, у зв’язку з чим свою провину визнає частково.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, є пенсіонером, стан здоров’я та обмежені можливості отримання ефективної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора, міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання та зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню, а також зважаючи на доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Поручителям роз'яснено у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_3 передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителів та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права.

При цьому, при обранні даного запобіжного заходу суд вважає за необхідним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п.1,2,3,4 ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.177, 182-183, 194, 197, 205 КПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистої поруки депутатам Нікольського районної ради Донецької області та працівникам відділу культури і туризму, а саме:

-ОСОБА_5, НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2;

-ОСОБА_6, НОМЕР_3, ІПН НОМЕР_4;

-ОСОБА_7, НОМЕР_5, ІПН НОМЕР_6;

-ОСОБА_8, НОМЕР_7, ІПН НОМЕР_8.

Поручителям роз’яснено що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, роз’яснено передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов’язань та порядок реалізації такого права.

Поручителі можуть відмовитись від взятих на себе зобов’язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою їх відповідальність. У такому разі вони забезпечують явку підозрюваного ОСОБА_3 до суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 27 квітня 2018 року, такі обов’язки:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду на визначений час.

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає –смт. Нікольське, Нікольського району, Донецької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання.

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_4

Підозрюваного ОСОБА_3 звільнити з-під варти негайно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Хараджа