Рішення № 72504147, 27.02.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-а/537/33/2018

Справа № 537/4309/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді – Хіневич В.І., при секретарі - Головньовій Л. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Козельщанського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про визнання дій старшого державного виконавця Козельщинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 неправомірними та прийняття вимоги про сплату боргу до виконання,

встановив:

До суду звернулося Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області з позовом, відповідно до якого, просила суд визнати дії старшого державного виконавця Козельщинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області щодо повернення виконавчого документу стягувачу неправомірними; зобов’язати прийняти вимогу про сплату боргу № Ф-126у від 05.11.2010 року ФОП ОСОБА_2 на користь управління в розмірі 783,66 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.09.2017 року Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області отримано повідомлення старшого державного виконавця Козельщанського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 про відмову у прийнятті вимоги № Ф-126 у від 05.11.2010р. про сплату боргу ФОП ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Козельщанському районі Полтавської області в розмірі 783,66 грн. до виконання. Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області з винесеним повідомленням від 15.09.2017 року про повернення виконавчого документа – стягувачу без прийняття до виконання не погоджується, оскільки зазначена вимога пред’являлася на виконання до Козельщинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області за місцем проживання боржника. Виконавчий документ неодноразово приймався державним виконавцем зазначеного відділу до виконання та повертався стягувачу без виконання. 18.08.2017 року управлінням в черговий раз направлено на примусове виконання виконавчий документ разом із заявою про відкриття провадження. 19.09.2017 року на адресу управління надійшло повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому на момент винесення вимоги про сплату боргу виконавчий документ відповідав вимогам закону.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов підтримує, просив позов задовольнити, з підстав вказаних у ньому.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з’ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить до наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. 242 КАС України вбачається, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасникам справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1055 від 16.12.2015р. утворено як юридичну особу публічного права - Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, шляхом злиття Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську, Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі та Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі. Новостворене управління є правонаступником всіх прав та обов’язків вказаних припинених управлінь.

На підставі ст. ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України Управлінням Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області винесено вимогу про сплату боргу № Ф-126у від 05.11.2010 р. Ф0П ОСОБА_2 783,66 грн.

Вище вказана вимога про сплату боргу № Ф-126у від 05.11.2010 року неодноразово направлялася до Козельщинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, що підтверджується відповідними відмітками про неможливість проведення стягнення по вимозі.

15.09.2017 року старшим державним виконавцем Козельщинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам передбачених ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що на момент винесення вимоги про сплату боргу діяв Закон України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року, а тому до вище вказаних правовідносин слід застосовувати саме цей Закон.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року (далі – Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у

цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною

виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до п. 8.8 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Згідно ст. 18 Закону, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб)

стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Тобто, як встановлено судом вище, вимога про сплату боргу від 05.11.2010 року № Ф-126у відповідала вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року на момент винесення та пред’явлення його до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

При цьому, на момент розгляду справи судом, вимога про сплату боргу від 05.11.2010 року № Ф126 у не виконана.

Отже, судом встановлено, що державний виконавець діяв в супереч вимогам передбачених діючим законодавством щодо повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, а тому його дії є неправомірними.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позов Кременчуцького об’єднаного Управління пенсійного фонду України Полтавської області до Козельщанського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про визнання дій старшого державного виконавця Козельщинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 неправомірними та прийняття вимоги про сплату боргу до виконання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки спір вирішено на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат інших осіб, пов'язаних розглядом справи, судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 5-9, 13,72-77, 90, 241-246 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовом Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Козельщанського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про визнання дій старшого державного виконавця Козельщинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 неправомірними та прийняття вимоги про сплату боргу до виконання - задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Козельщинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 щодо повернення виконавчого документу стягувачу – неправомірними.

Зобов’язати старшого державного виконавця Козельщинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 прийняти вимогу про сплату боргу № Ф-126у від 05.11.2010 року ФОП ОСОБА_2 на користь управління а розмірі 783,66 грн. до виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.І. Хіневич