Вирок № 72503683, 28.02.2018, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/9/18

Номер провадження 1-кп/540/52/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

прокурора Ряднини В.В.,

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Машівка кримінальне провадження № 12017170250000220 від 21.08.2017 р. відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, учня групи ТВ-33 ПТУ № 50 м. Карлівка Полтавської області, військовозобов’язаного, непрацюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не депутата, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 КК України, -

в с т а н о в и в :

з 07 серпня 2017 року по 21 серпня 2017 року, в денний час доби, ОСОБА_3, з метою незаконної порубки дерев у захисному лісовому насадженні, щодня прибував до захисної смуги в межах автодороги загального користування місцевого значення № 01714204 у напрямку Машівка - Абрамівка на території Дмитрівської сільської ради Машівського району Полтавської області.

У подальшому, ОСОБА_3, заручившись підтримкою для спільної фізичної праці знайомого ОСОБА_4, якому повідомив, що має дозвіл на спилювання деревини, будучи обізнаним, що на узбіччі автодороги № 01714204 у напрямку Машівка - Абрамівка на території Дмитрівської сільської ради Машівського району Полтавської області у захисній лісосмузі, біля краю проїжджої частини автодороги, ростуть дерева породи клен, берест, ясен, вирушив до вказаної лісосмуги.

Кожного разу ОСОБА_3, прибувши на місце, з корисливих мотивів, діючи з прямим умислом, незаконно, не маючи відповідних дозволів на вирубку деревини, діючи всупереч вимогам ст. 69 Лісового кодексу України, п.п. 2.3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ № 761 від 23.05.2007 р. «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом – лісорубним квитком/ордером, не маючи лісорубного квитка/ордера на здійснення лісорубних робіт, незаконно, використовуючи бензопилу «Урал-БП-45-3» (без маркірування), яку заздалегідь взяв із собою, вчинив порубку 22 штук дерев породи клен, берест, ясен різними діаметрами на пнях, при цьому повністю відділивши їх від кореня, чим спричинив істотну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок рубки дерев погіршилися захисні властивості лісонасаджень, зменшилась повнота насадження в межах площі порубки, зменшився відсоток участі головної породи в складі насадження, так як зрубані переважно дерева клена і ясена відносяться до основних лісоутворюючих порід, що призвело до зменшення повноти вказаного масиву, а також до знищення дерев.

Вказаними злочинним діями ОСОБА_3 було завдано державі, в особі служби автомобільних доріг України (Укравтодор), якій згідно Державного акту І-ПЛ № 000851 належить право на постійне користування лісозахисною смугою вздовж автодороги Машівка – Абрамівка, істотної шкоди.

Відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції у Полтавській області, розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев, становить 86 371,64 грн.

У подальшому, наявну сировину від незаконної порубки деревини в лісосмузі, ОСОБА_3 збув громадянину ОСОБА_5, а отримані кошти використовував для власних потреб.

За таких обставин, дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст. 246 КК України ( в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18.02.2016), як незаконна порубка дерев у захисних насадженнях, що заподіяло істотної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, вину у вчиненні даного злочину визнав повністю за обставин вказаних в обвинуваченні та показав, що в серпні 2017 року він пиляв дерева у посадці на автодорозі Машівка-Абрамівка, дрова після випилки йому допомагав носити ОСОБА_4, дрова забирали в Карлівку. Також пояснив, що він мав дозвіл, але на випилку дерев об’ємом до 8 см, а пиляли дерева більшим об’ємом – берест, клен. На випилку дерев він погодився щоб заробити кошти, отримав 4 тис. грн. Він на даний час не працює, проживає за рахунок батьків, але цивільний позов визнає та погоджується на його задоволення.

Представник потерпілої сторони – ОСОБА_2 цивільний позов підтримав та на суворій мірі покарання не наполягав, пояснивши, що дозвіл на випилку дерев обвинуваченому не видавався, а видавався тільки на випилку порослі.

Крім повного визнання обвинуваченим вини по висунутому обвинуваченню, суд вважає, що його винуватість в скоєні злочинів, підтверджується іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, які суд у відповідністю з ч.3 ст. 349 КПК України визнав досліджувати недоцільним, оскільки вони ніким не оспорюються. Учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз’яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, характеризується Абрамівською радою виключно позитивно (а.с. 50), одружений та має на утриманні доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.70,71), за місцем навчання Карлівським ПТУ №50 характеризується посередньо, оскільки навчається за індивідуальним графіком та в училищі з’являється рідко, участі в житті училища не приймає (а.с.51), згідно довідки Машівської ЦРЛ № 1378 від 09.11.2017р. на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 52), раніше не судимий (а.с. 49), згідно досудової доповіді щодо обвинуваченого встановлено, що існує середній ризик вчинення ним повторного злочину, він несе низький ризик небезпеки для суспільства, а тому виправлення можливе без ізоляції від суспільства (а.с. 36-39).

При обранні покарання обвинуваченому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як середньої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують його покарання та відсутність обтяжуючих обставин, відношення до вчиненого злочину та його обставини, кількість викраденого та розмір шкоди, думку потерпілого, і приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді штрафу, призначене з урахуванням вимог статті 5 КК та принципу правової визначеності, в межах санкції ст. 246 КК України ( в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18.02.2016), у розмірі наближеному до нижньої межі, без конфіскації незаконно здобутого.

В той час, обвинувачений надав заяву (а.с.72) в якій просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має на утриманні малолітню дитину, яка підтримана прокурором та захисником.

Так, відповідно до п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнанні винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: яких на день набрання чинності цим Законом не позбавлено батьківських прав та мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Як убачається з копії актового запису про народження №07 від 10.11.2011 р., складеного виконавчим комітетом Абрамівської сільської ради Машівського району Полтавської області, наданого Машівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану 28.02.2018 р. (а.с.70,71), ОСОБА_3 являється батьком малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 та відомості про позбавлення батьківських прав батька відносно дитини відсутні.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що обвинувачений ОСОБА_3 підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році» та підлягає звільненню від призначеного покарання на підставі п.в ст.1 вищезазначеного Закону.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Полтавській області Державного агентства автомобільних доріг України та Дмитрівської сільської ради на суму 86371,64 грн. (а.с. 11-13), який визнаний обвинуваченим та з урахуванням завданої шкоди навколишньому середовищу (а.с.53-68), відповідно з вимогами розумності та справедливості, на переконання суду обґрунтований та підлягає задоволенню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України і вважає, що: бензопилу «Урал-БП - 45-3» (без маркування), яка зберігається в гаражному боксі №6 при Машівському ВП та колоди дерев в кількості 87 штук (а.с.47), які зберігаються в гаражному боксі в Машівського ВП ГУ НП, слід конфіскувати в дохід держави.

Доводи захисника про належність бензопили іншій особі не знайшли свого підтвердження, оскільки таких документів суду не надано, натомість бензопилf «Урал-БП-45-3» являється знаряддям злочину та згідно ухвали слідчого судді Машівського районного суду від 27.09.2017 (а.с.45,46) належить обвинуваченому ОСОБА_3

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, –

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.246 КК України (в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18.02.2016) та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов прокурора Машівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Полтавській області Державного агентства автомобільних доріг України та Дмитрівської сільської ради на суму 86371,64 грн. – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Служби автомобільних доріг у Полтавській області Державного агентства автомобільних доріг України та Дмитрівської сільської ради матеріальну шкоду в сумі 86371,64 грн. ( вісімдесят шість тисяч триста сімдесят одну) грн. 64 коп.

Речові докази: бензопилу «Урал-БП-45-3» (без маркування), колоди дерев в кількості 87 штук, які зберігаються в гаражному боксі №6 при Машівському ВП, - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя С.М.Косик