Рішення № 72503087, 22.02.2018, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/6006/17-ц

2/408/1507/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.,

при секретареві Негоді В.Е.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», представник позивача - ОСОБА_1, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якій позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за Договором відновлюваної кредитної лінії №851 від 30.07.2008 року та стягнути понесені витрати на сплату судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в якому зазначив наступне.

30 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі за текстом Позивач) та ОСОБА_2. був укладений Договір відновлюваної кредитної лінії № 851, згідно якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в сумі 438000,00 грн. зі сплатою 25,0 % річних. Кредит надавався окремими частинами (траншами) за відновлюваною кредитною лінією у період до 29 липня 2010 року. Цей кредит ОСОБА_2. зобов’язувалася повертати шляхом внесення оплат рівними частинами щомісяця до останнього робочого дня кожного місяця починаючи з серпня 2008 року до29 липня 2018 року.

В якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2. за кредитним договором, цього ж дня між Позивачем та ОСОБА_2. і ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 851 згідно якого поручитель ОСОБА_3 зобов’язувався солідарно відповідати перед Позивачем у повному обсязі за невиконання усіх зобов’язань позичальником за кредитним договором.

Посилаючись на те, що відповідачі, незважаючи на неодноразові повідомлення про необхідність виконання умов договорів, не виконують взяті на себе зобов’язання, позивач просить стягнути з них в солідарному порядку борг за кредитним договором станом на 01.10.2017 р. в загальній сумі 54727,34 грн., яка складається із:

-боргу за кредитом в розмірі – 22779,85 грн.;

-відсотків за користування кредитом за період з 02.07.2014р. по 30.09.2017р. – 18985,75 грн.;

-трьох процентів річних за прострочення сплати Кредиту за період з 03.05.2012р. по 30.09.2017р. – 888,75 грн.;

-трьох процентів річних за прострочення сплати відсотків за період з 03.05.2012р. по 30.09.2017р. – 925,04 грн.;

-інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту за період з листопада 2012р. по серпень 2017 року – 5461,08 грн.;

-інфляційних втрат за прострочення відсотків за користування кредитом за період з жовтня 2013р. по серпень 2017 р. – 5686,87 грн.

Ухвалою суду від 19 грудня 2017 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачам подати до суду та позивачеві відзив на позовну заяву, а позивачеві протягом трьох днів після отримання відзиву подати відповідь на відзив.

Відповідачі відзивів на позовну заяву до суду не надавали, про відкриття провадження та про призначення справи до розгляду були повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим вирішити справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов’язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов’язання, крім обов'язку виконати взяті зобов’язання, повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2. 30.07.2008р. було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 851, за яким відповідач отримував, для споживчих цілей, окремими траншами до 29 липня 2010 кредит в загальній сумі 43800,00 грн. під 25 % річних з кінцевим строком погашення до 29 липня 2018 року включно.

Відповідно до Графіку щомісячних платежів відповідач щомісяця зобов’язувався погашати отриманий кредит зі сплатою процентів рівними частинами не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Розрахунок заборгованості за договором № 851 свідчить, що станом на 01.10.2017 р. у відповідача ОСОБА_2. перед позивачем була наявна заборгованість на загальну суму 54727,34 грн., з якої:

-сума строкового боргу за кредитом за період з 06.04.2012р. по 30.09.2017р. – 5011,84 грн.;

-сума простроченого боргу за кредитом за період з 03.05.2012р. по 30.09.2017р. – 17768,01 грн.;

-сума строкових відсотків по кредиту за період з 01.09.2017р. по 30.09.2017р. – 468,09 грн.;

-сума прострочених відсотків по кредиту за період з 03.05.2012р. по 30.09.2017р. – 18517,66 грн.;

-розмір трьох процентів річних за прострочення боргу за кредитом за період з 03.05.2012р. по 30.09.2017р. – 888,75 грн.;

-розмір трьох процентів річних за прострочення відсотків за період з 03.05.2012р. по 30.09.2017р. – 925,04 грн.;

-сума втрат від інфляції за прострочення боргу за кредитом за період з листопада 2012р. по серпень 2017 року – 5461,08 грн.;

-сума втрат від інфляції за прострочення відсотків за користування кредитом за період з жовтня 2013р. по серпень 2017 р. – 5686,87 грн.

Наявність простроченої заборгованості перед позивачем свідчить про неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2. своїх зобов’язань за кредитним договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі порушення позичальником умов кредитного договору, де встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець вправі вимагати дострокового повернення позики, що залишилася зі сплатою процентів, а також вимагати розірвання цього договору.

Виходячи з наведених норм закону та умов кредитного договору, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитом, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2. заборгованості за кредитом в загальній сумі 54727,34 грн.

Проте, що стосується вимог про стягнення цієї заборгованості з відповідача ОСОБА_3, як солідарного боржника на підставі договору поруки, суд вважає необхідним зазначити таке.

Судом встановлено, що того ж дня, коли було укладено кредитний договір з ОСОБА_2., між Банком, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 851 згідно якого поручитель ОСОБА_3 зобов’язувалась солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за невиконання усіх зобов’язань позичальником за кредитним договором № 851 від 30 липня 2008 року, зокрема, за повернення кредиту у розмірі 43800,00 грн., та сплати процентів за користування кредитом в розмірі 25% річних та інших платежів зазначених у договорі. Даним договором не встановлено строку дії поруки, а лише зазначено у яких випадках вона припиняється. Зокрема в п. 4.2 договору вказано, що порука припиняється, якщо Кредитор протягом строків позовної давності, визначених у п.5.4 цього Договору, не пред’явить вимоги до Поручителя. Відповідно до п. 5.4 договору поруки сторони домовились про збільшення строків позовної давності до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов’язань Поручителя.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, зобов’язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов’язаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у частині четвертій статті 559 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Умовами договору поруки передбачено його припинення, якщо кредитор протягом трьох років не пред’явить вимоги до Поручителя. Отже строк є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов’язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Отже порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, договором чи законом установлено строк її дії, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов’язання за договором поруки слід було пред’явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом трьох років з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем). Даний правовий висновок був висловлений Верховним Судом України 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662 цс 15.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості за договором кредиту, ОСОБА_2. перестала повертати кредит та проценти за його використання з липня 2014 року, а саме з 31 липня 2014 року – дня настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням.

В даному випадку відповідно до вимог договору поруки позивач повинен був звернутись із вимогою до ОСОБА_3 про виконання нею зобов’язання за договором поруки в судовому порядку (подати позовну заяву до суду) протягом трьох років починаючи з 01 серпня 2014 року, тобто до 31 липня 2017 року включно. В іншому випадку порука припиняє свою дію з 01 серпня 2017 року.

Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитом солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 датована 23 жовтня 2017р, що свідчить про те, що позивач звернувся до суду з позовом до поручителя після спливу зазначеного строку, тому порука припинилась ще 01 серпня 2017 року, а отже позивач втратив суб’єктивне право вимагати повернення боргу від другого відповідача у справі, тому у задоволенні позову щодо солідарного стягнення суми боргу з ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свердловськ) вул. Кооперативна, буд.35, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд.36, код ЄДРПОУ 09304612, р/р № 373940055 в філії – Луганському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 304665, заборгованість за Договором відновлюваної кредитної лінії №851 від 30.07.2008 року станом на 01.10.2017 р. у сумі 54727,34 грн., яка складається із:

-боргу за кредитом в розмірі – 22779,85 грн.;

-відсотків за користування кредитом за період з 02.07.2014р. по 30.09.2017р. – 18985,75 грн.;

-трьох процентів річних за прострочення сплати Кредиту за період з 03.05.2012р. по 30.09.2017р. – 888,75 грн.;

-трьох процентів річних за прострочення сплати відсотків за період з 03.05.2012р. по 30.09.2017р. – 925,04 грн.;

-інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту за період з листопада 2012р. по серпень 2017 року – 5461,08 грн.;

-інфляційних втрат за прострочення відсотків за користування кредитом за період з жовтня 2013р. по серпень 2017 р. – 5686,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свердловськ) вул. Кооперативна, буд.35, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд.36, код ЄДРПОУ 09304612, р/р № 373940055 в філії – Луганському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 304665, понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн..

Рішення набирає законної сили в порядку визначеному ст. 273 ЦПК України, та може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий: