Постанова № 72503054, 23.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/630/18 Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю. В.Провадження № 33/780/238/18 Доповідач у 2 інстанції АвраменкоКатегорія 429 23.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області Авраменко М.Г.,

за участі:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

захисника - Мамирбаєв Є.В.

представника митниці - Захарова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Павленка С.А. на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженку Херсонської області, місце проживання: АДРЕСА_1, працює: покоївкою в готелі у м. Тель-Авів

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 гривень

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0626/12500/17, валюту у розмірі 4500 євро повернуто ОСОБА_2., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року, 11.12.2017. в 18 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_2, яка прибула до України з Ізраїлю м. Тель-Авів, літаком авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України», рейсом №776, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має 14500 євро. Після цього було запропоновано пред`явити всю валюту. Громадянкою було видано готівку в розмірі 14 500 євро, що знаходились: 7000 євро в одному з відділень сумки пасажирки (ручна поклажа), 7500 євро у гаманці пасажирки, який містився в її жіночій сумці. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_2 вся зазначена готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми пасажирці було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 4500 євро.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Київської митниці, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову, якою визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил за ст.. 471 МК України та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн та конфіскації затриманої по справі валюти у сумі 4500 євро.

На думку апелянта, шкода від вчиненого громадянкою України ОСОБА_2 порушення полягає в неповазі до встановленого українською державою порядку переміщення відповідного товару (валюти) через митний кордон, в нехтуванні та приниженні значення норм національного права в житті українського суспільства та у ігнорування громадянського обов'язку правосвідомості. При винесенні постанови судом зазначене враховано не було.

Зазначає, що позиція суду першої інстанції може негативно вплинути на міжнародний імідж України, як правової держави та покласти початок тенденції неповаги до норм українського законодавства з боку іноземців тік і громадян України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника митниці. який підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка заперечувала проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

На думку апеляційного суду, при винесенні постанови вказаних вимог закону місцевим судом дотримано.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_2. за ст. 471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у неї готівки, суд правомірно врахував наявність підтверджуючих документів про законність походження цієї валюти, а саме: той факт, що вилучена валюта є заробітною платою ОСОБА_2 яку вона офіційно отримувала, працюючи за кордоном. Свою вину визнала, однак зазначила, що це сталося ненавмисне, а через незнання митного законодавства Вказані кошти необхідні для забезпечення повсякденного проживання її та її сім'ї, в тому числі для того, щоб добудувати буинок.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої у громадянки України ОСОБА_2 валюти в розмірі 4500 (сімсот двадцять п'ять) євро, покладає на правопорушника «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Павленка С.А. залишити без задоволення., а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М.Г. Авраменко