Ухвала суду № 72502989, 01.03.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/479/17

1-кп/405/30/17

УХВАЛА

01 березня 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді: Бутельської Г.В.

при секретарі: Мишевець Т.І.

за участю прокурора: Сагайдака А.І.

адвокатів: Нестерова В.А.,

Ревякіна А.В.,

обвинувачених: ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднану справу за кримінальним провадженням: №12016120020014197 від 13.11.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, №12017120020000803 від 20.01.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 і ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та №12016120020009644 від 05.08.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 і ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно ухвали Ленінського райсуду м. Кіровограда від 05 січня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено термін перебування під вартою на строк шістдесят днів до 05 березня 2018 року.

В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки такий термін спливає 05.03. 2018 року.

Прокурор в судовому засіданні зазначив про необхідність продовження терміну перебування обвинуваченого під вартою, оскільки ОСОБА_3 вчинив ряд корисливих злочинів, у період іспитового строку, що вказує на схильність до вчинення злочинів та є ризиком вчинення іншого кримінального правопорушення. За таких обставин, прокурор вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 доцільно продовжити термін тримання під вартою на строк 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його адвокат не заперечили проти продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Заслухавши доводи прокурора, думку адвоката та обвинуваченого, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, виходячи із такого.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити

будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути позбавлений свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить не лише з вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України, а й правових позицій Європейського суду з прав людини.

При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України», в якому зазначено, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Разом з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Крім цього, судом враховано, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 р. у справі «Лабіта проти Італії»). Також судом враховано обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях у вчиненні яких він обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого та існування ризиків кримінального провадження.

Разом з цим, судом взято до уваги та враховано вік обвинуваченого, стан здоров'я, майновий стан. Так, ОСОБА_3, обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, у період іспитового строку, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, що свідчить про схильність до вчинення злочинів та може бути ризиком вчинення іншого кримінального правопорушення. При вирішенні даного питання судом взято до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, а також те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків. Так, ОСОБА_3 неодружений, до затримання не працював, не має постійного джерела доходу, що може бути ризиком переховуватися від суду.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 знаходячись на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі, переховуватися від суду і вчинити інше кримінальне правопорушення.

З метою виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 29 квітня 2018 року. На підставі наведеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк шістдесят днів до 29 квітня 2018 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Кропивницька установа виконання покарань» (№14).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Г. В. Бутельська