Рішення № 72501802, 22.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2018 року 11:27 № 826/15152/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., при секретарі судового засідання Чуб Н.С., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень»до треті особи Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 1) Національний банк України; 2) Дочірнє підприємство "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України провизнання протиправною та скасування вимоги ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (дала по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національного банку України (далі по тексту - третя особа, НБУ) в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 15 листопада 2017 року № 24020-3-03/4.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15152/17, призначено попереднє судове засіданні на 28 листопада 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року відмовлено у забезпеченні адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 грудня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року задоволено клопотання відповідача та ухвалено судове засідання, яке призначено на 21 грудня 2017 року о 15:20 год., провести за участю Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у режимі відеоконференції.

Судове засідання 21 грудня 2017 року не відбулось, у зв'язку з технічними проблемами, розгляд справи відкладено на 24 січня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2018 року ухвалено судове засідання, яке призначено на 24 січня 2018 року о 14:00 год., провести за участю Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у режимі відеоконференції.

15 січня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли копії матеріалів виконавчого провадження.

Судове засідання 24 січня 2018 року відкладено на 05 лютого 2018 року для надання додаткових доказів та пояснень по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дочірнє підприємство "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Судове засідання відкладено на 22 лютого 2018 року.

У судовому засіданні 22 лютого 2018 року представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити його. В обґрунтування позову зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» не є стороною виконавчого провадження, при цьому в порушення положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про банки і банківську діяльність» винесено Вимогу про усунення порушень законодавства про виконавче провадження від 15 листопада 2017 року № 24020-3-03/4.

Представник відповідача у судовому засіданні 22 лютого 2018 року заперечив проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач вважає, що в процесі примусового виконання зведеного виконавчого провадження не було порушено прав позивача, скільки державний виконавець діяв у межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Представники третіх осіб у судове засідання 22 лютого 2018 року не з'явились, відзивів на адміністративний позов або пояснень не подали.

У судовому засіданні 22 лютого 2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінивши надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відділ) знаходиться зведене виконавче провадження № 39951778, боржником за яким виступає Дочірнє підприємство "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке 23 вересня 2011 року об'єднано у зведене виконавче провадження, щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь юридичних, фізичних осіб та держави заборгованість на загальну суму 41 694 695,03 грн.

Вимоги виконавчих документів, що входять до складу зведеного виконавчого провадження № 39951778, в строк для самостійного виконання виконані не були.

Ураховуючи невиконання виконавчих документів, з метою усунення порушень законодавства про виконавче провадження, керуючись статтею 18 Закону України «Про ВП», статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» державним виконавцем було направлено Голові правління Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» вимогу державного виконавця відділу від 15 листопада 2017 року № 24020-3-03/4, якою було зобов'язано Голову правління Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» вчинити наступні дії:

-негайно з моменту отримання даної вимоги усунути порушення законодавства про виконавче провадження, допущені Публічним акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень», шляхом перерахування відділу за рахунок власних коштів ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» сум помилкових переказів коштів, що обліковувались за Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 32025623 на рахунку № 260098870401 за період з 06.07.2017 по 24.07.2017 за наступними реквізитами: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, депозитний рахунок № 37314036000261, Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 02891463, МФО 820172, або шляхом повернення на рахунок Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 32025623) №260098870401, код валюти 980, який було відкрито в Публічному акціонерному товаристві «Банк інвестицій та заощаджень» (МФО 380281), за рахунок власних коштів ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» суму вищезазначених помилкових переказів, тобто на рахунок з якого вищевказані помилкові перекази були зроблені.

-негайно з моменту отримання вимоги довести до відома та забезпечити виконання підлеглими, філіями, відділеннями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами даної вимоги.

-особисто з'явитись 24 листопада 2017 року о 11:00 годині Голові правління Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» або особі, яка виконує його обов'язки до відділу за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. № 6, 3 поверх, кабінет 2, з метою надання: доказів виконання даної вимоги; пояснень, відповідей на питання, у тому числі, стосовно причин руху коштів боржника на рахунках в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», необхідних для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності за порушення законодавства про виконавче провадження та складання протоколу про скоєння адміністративного правопорушення.

Непогоджуючись із вказаною вимогою позивач зазначає, що Публічне акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» не є стороною виконавчого провадження, при цьому в порушення положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про банки і банківську діяльність» винесено Вимогу про усунення порушень законодавства про виконавче провадження від 15 листопада 2017 року № 24020-3-03/4. Позивач зазначає, що відносини, які виникають при здійсненні переказу коштів, можуть утворюватися між учасниками, користувачами платіжних систем, а правовідносини між ними регулюються на підставі договорів, укладених між ним. При цьому, обов'язок з повернення суми переказу за рахунок власних коштів виникає у банка виключно у випадку, коли рух певної суми коштів здійснюється з вини банку або іншого суб'єкта переказу та відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача цієї суми у готівковій формі.

Вирішуючи дану справу суд виходить з наступного.

Враховуючи те, що вищевикладені обставини пов'язані з подіями, які відбувалися в період з 15 серпня 2016 року по 24 липня 2017 року, суд, вирішуючи адміністративну справу по суті буде керуватись одночасно як приписами Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», який діяв до 05 жовтня 2016 року так і приписами Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-III «Про виконавче провадження».

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлено статтею 48 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-III «Про виконавче провадження».

Зокрема, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Таким чином звернення стягнення на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах відбувається шляхом накладення арешту.

11 серпня 2016 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах (надалі за текстом - постанова про арешт), якою накладено арешт на кошти та інші цінності боржника - Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та його відокремлених підрозділів, що обліковуються на всіх рахунках і вкладах, у тому числі відкритих в Публічному акціонерному товаристві «Банк інвестицій та заощаджень» у межах суми стягнення за зведеним ВП № 39951778 в розмірі 13 276 874,12 грн.

Копія постанови про арешт була направлена для виконання до банківських установ, в тому числі Публічному акціонерному товариству «Банк інвестицій та заощаджень» разом із супровідним листом-вимогою від 11 серпня 2016 року №14410-3-03.4, якою банк було зобов'язано в триденний строк з моменту отримання постанови про арешт повідомити відділ про прийняття її до виконання та про залишок грошових коштів на рахунках на момент їх арешту, а також про арешти, які були накладені на кошти боржника до отримання постанови від 11 серпня 2016 року.

Також банку було роз'яснено, що згідно статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Звернено увагу, що відповідно до ст. 6 Закону України про «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі відкриття рахунка клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомляє державному виконавцеві про відкриття рахунка.

Також, відповідачем офіційно повідомлено банк, що у відношенні боржника Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та його відокремлених підрозділів існує публічне обтяження рухомого майна, грошових коштів та інших цінностей, накладене державним виконавцем в державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 15930988 від 11 серпня 2016 року.

У відповідь на постанову про арешт коштів боржника від 11 серпня 2016 року, позивачем було повідомлено відповідачу листом № 08-0/08-1608 від 17 серпня 2016 року про те, що Дочірнє підприємство "Запорізький облавтодор" ВАТ "Автомобільні дороги України" не є клієнтом Позивача.

Відповідно до ст.59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року N 2121-III, арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Відповідно до п. 10.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (надалі - Інструкція № 22), банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що арешт на кошти накладає державний виконавець своєю постановою, а банківська установа лише приймає до виконання документ, про арешт коштів та здійснює зупинення видаткових операцій за рахунок боржника. При цьому, жодний із вищевказаних нормативно-правових актів не надає права банківській установі відмовити у арешті коштів та повернути документ про арешт коштів без виконання.

Слід також зазначити, що жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено право банку надавати правову оцінку документам виконавчого провадження.

Зокрема, в силу ч. 1 ст. 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-III «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У разі закриття рахунку за ініціативою клієнта, у випадках реорганізації чи ліквідації юридичних осіб або з ініціативи банку арешт, накладений на кошти, не припиняється і документ про їх арешт продовжує обліковуватися за відповідним позабалансовим рахунком (п. 10.10 Інструкції № 22).

Отже, якщо постанова про арешт коштів боржника не оскаржена у встановленому законом порядку, вона є дійсною та підлягає безумовному виконанню, а тому посадові особи банку мають діяти у межах наданих їх повноважень та Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року N 2121-III.

Відповідно до положень п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346-III у разі відкриття рахунка клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, приватним виконавцем, банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомляє державному виконавцеві, приватному виконавцеві про відкриття рахунка. Повідомлення про відкриття рахунка вручається державному виконавцеві, приватному виконавцеві власником рахунка, який зобов'язаний подати до банку документи, що підтверджують отримання державним виконавцем, приватним виконавцем повідомлення.

Отже, норми вказаного закону пов'язують необхідність зупинення видаткових операцій на новому рахунку боржника не з наявністю у банку арештованих коштів клієнта, а з наявністю будь-якого публічного обтяження рухомого майна боржника.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18 листопада 2003 року N 1255-IV (надалі - Закон N 1255-IV) передбачено, що публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Відповідно до статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ.

Згідно пункту 2 статті 57 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Таким чином, в процесі здійснення виконавчого провадження відповідач має право накладати арешт, зокрема, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

За таких обставин, обов'язком банку є виконання приписів державного виконавця. З огляду на що, позивач мав зупинити видаткові операції на рахунку клієнта. Слід також наголосити на тому, що в силу приписів ч.4 ст. 52 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» арешт накладається також і на кошти, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відновлення видаткових операцій на рахунках такого клієнта здійснюється у разі, якщо державний виконавець не повідомив про прийняте рішення щодо накладення арешту у встановлений строк після отримання повідомлення про відкриття нового рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 2016 року ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» було отримано постанову про арешт коштів боржника від 11 серпня 2016 року разом із супровідним листом-вимогою від 11 серпня 2016 року № 14410-3-03.4.

Однак, як зазначає відповідач, в подальшому останнім були встановлені порушення законодавства про виконавче провадження, вчинені ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», які полягали у наступному.

Згідно матеріалів виконавчого провадження Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 32025623 було відкрито 06 липня 2017 року новий рахунок № 260098870401 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 380281, а отже до коштів, що на ньому обліковуються, мало бути застосовано вищезгаданий арешт.

Згідно пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі відкриття рахунка клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомляє державному виконавцеві про відкриття рахунка. Повідомлення про відкриття рахунка вручається державному виконавцеві власником рахунка, який зобов'язаний подати до банку документи, що підтверджують отримання державним виконавцем повідомлення.

Згідно виписки про рух коштів, встановлені порушення законодавства про виконавче провадження, адже в період з 06 липня 2017 року (дата відкриття боржником рахунку) по 24 липня 2017 року, під час дії постанови про арешт від 11 серпня 2016 року, мали місце дії з коштами боржника, так як операції на рахунку №260098870401 були зупиненні банківською установою лише 24 липня 2017 року на виконання вимоги державного виконавця відділу від 17 липня 2017 року № 15211-3-034 та постанови від 17 липня 2017 року, направленої з метою усунення порушень законодавства «Про виконавче провадження», а не 06 липня 2017 року - в день відкриття боржником рахунку № 260098870401 в ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень» на підставі постанови про арешт від 11 серпня 2016 року.

Операції з коштами, які обліковувалися на рахунку № 260098870401 в період з 06 липня 2017 року по 24 липня 2017 року були заборонені статтею 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 48, 52, 56 Закону України «Про виконавче провадження», що набрав чинності 05 жовтня 2016 року та іншими нормативними актами, адже в разі накладення арешту здійснюється зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб. Тому всі отримувачі вищезгаданих коштів є неналежними.

Також, банківською установою не було дотримано вимог статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають, що арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року у справі № К/800/1421/15.

Виходячи з системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимога Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 15 листопада 2017 року № 24020-3-03/4 є такою, що винесена в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної вимоги з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

повний текст рішення виготовлений 28.02.2018