Постанова № 72501730, 19.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8216/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Літвіної Н.М.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна», (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення з Державного бюджету України на користь позивача суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 2027413, 00 грн., зобов'язання відповідача подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення з Державного бюджету України на користь позивача суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 2027413, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1942825, 10 грн. (один мільйон дев'ятсот сорок дві тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень десять копійок). Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1942825, 10 грн. (один мільйон дев'ятсот сорок дві тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень десять копійок). В задоволенні іншої частини було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що розмір грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток становить 2027413 грн., що підтверджується податковими деклараціями, натомість інтегровані картки не визначають грошові зобов'язання платників податків.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, У 2013 - 2015 рр. позивач сплатив до бюджету авансовий платіж з податку на прибуток підприємства у загальній сумі 4 131 363, 00 грн., зокрема:

- у 2013 р. позивачем сплачено до бюджету авансовий платіж з податку на прибуток у розмірі 2 007612, 00 грн. (платіжні доручення: № 38 від 18.01.2013 р. - 140 881, 00 грн.; № 130 від 20.02.2013 р. - 140 881, 00 грн.; № 203 від 20.03.2013 р. - 172 585, 00 грн.; № 345 від 29.04.2013 р. - 172 585, 00 грн.; № 451 від 29.05.2013 р. - 172 585, 00 грн.; № 561 від 27.06.2013 р. - 172 585, 00 грн.; № 642 від 30.07.2013 р. - 172 585, 00 грн.; № 739 від 30.08.2013 р. - 172 585, 00 грн.; № 765 від 06.09.2013 р. - 20 000, 00 грн.; № 814 від 30.09.2013 р. - 152 585, 00 грн.; № 927 від 30.10.2013 р. - 172 585, 00 грн.; № 1059 від 29.11.2013 р. - 172 585, 00 грн.; № 1156 від 30.12.2013 р. - 172 585, 00 грн.);

- у 2014 р. позивачем сплачено до бюджету авансовий платіж з податку на прибуток у розмірі 1 791427, 00 грн. (платіжні доручення: № 75 від 30.01.2014 р. - 172 585, 00 грн.; № 98 від 07.02.2014 р. - 1 042 721, 00 грн.; № 364 від 30.09.2014 р. - 105 136, 00 грн.; № 606 від 30.10.14 р. - 156 995, 00 грн.; № 1 від 26.11.2014 р. - 156 995, 00 грн.; №13 від 03.12.2014 р. - 156 995, 00 грн.);

- у 2015 р. позивачем сплачено до бюджету авансовий платіж з податку на прибуток у розмірі 332 614, 00 грн. (платіжні доручення: № 139 від 04.02.2015 р. - 156 995, 00 грн.; № 234 від 27.02.2015 р. - 157 285, 00 грн.; № 355 від 30.03.2015 р. - 18 334,00 грн.).

Згідно поданих позивачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2013 - 2015 рр., загальна сума податку на прибуток підприємства за вказаний період склала 2 103 950, 00 грн., а саме:

- податок на прибуток підприємства за 2013 р. склав 1883937, 00 грн., що відображено в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 р.;

- податок на прибуток підприємства за 2014 р. склав 220013, 00 грн., що відображено в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 р.;

- податок на прибуток підприємства за 2015 рік склав 0.00 грн., оскільки позивач прибуток за такий період не отримав, що відображено в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 р.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з виникненням значного позитивного сальдо за розрахунками з бюджетом щодо податку на прибуток підприємства, 28.04.2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2027413, 00 грн.

Однак, як вказує позивач, в порушення вимог Податкового кодексу України, відповідач не вчинив передбачених законом дій, необхідних для повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток позивачу.

Натомість, листом від 10.05.2016 р. № 5256/10/26-53-12-05-08 відповідач повідомив позивача, що заявлена на повернення сума перевищує наявну в інтегрованій картці платника станом на 28.04.2016 р. суму надміру сплаченого податку, а тому заява позивача залишається без виконання.

Незгода позивача із бездіяльністю відповідача зумовила звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно інформації, яка зазначена в інтегрованій картці позивача за кодом бюджетної класифікації 11021000 (податок на прибуток підприємств), яка міститься у матеріалах справи, станом на 28.04.2016 р. за позивачем обліковувалася переплата у розмірі 1942825, 10 грн., а тому така сума підлягає поверненню як надмірно сплачена.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з підпунктом 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктами 43.1 - 43.6 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Порядком, що регулює повернення коштів, в даному випадку, є Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року № 1650/24182.

Пунктом 3 Порядку визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до інформації, яка зазначена в інтегрованій картці позивача за кодом бюджетної класифікації 11021000 (податок на прибуток підприємств), яка міститься у матеріалах справи, станом на 28.04.2016 р. за позивачем обліковувалася переплата у розмірі 1942825, 10 грн., тобто менше на 84 587, 90 грн., ніж заявлено позивачем до повернення.

Однак, колегією суддів встановлено, що згідно даних щодо податкових зобов'язань позивача, які містяться в поданих до податкового органу податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства переплата цього податку склала 2027413, 00 грн.

Так, у 2013 - 2015 рр. позивач сплатив до бюджету авансовий платіж з податку на прибуток підприємства у загальній сумі 4 131 363, 00 грн.

Факт здійснення оплати у 2013-2015 роках сум авансових платежів з податку на прибуток підприємства підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

В той же час, згідно поданих позивачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2013 - 2015 рр., загальна сума податку на прибуток підприємства за вказаний період склала 2 103 950, 00 грн. (а.с. 30, 56).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що в період з 2013 року по 2015 рік податковим органом проводились перевірки господарської діяльності позивача, приймалися податкові повідомлення-рішення, виносилася та направлялися на адресу позивача податкові вимоги про сплату податкового боргу.

Отже, під час вирішення даної адміністративної справи колегією суддів встановлено, що переплата у позивача по податку на прибуток підприємств станом на час звернення до контролюючого органу із заявою про повернення коштів становила 2027413, 00 грн. Поряд із цим, матеріали справи не містять жодних доказів, а колегією суддів не встановлено, наявність у позивача на цю ж дату податкового боргу.

Таким чином, позивачем не було порушено норм законодавства, водночас відповідач протиправно не вчиняє дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань в розмірі 2027413, 00 грн. на підставі поданої заяви, а тому, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» спростовують висновки суду першої інстанції та приймаються судом апеляційної інстанції в якості належних.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2027413, 00 грн. (два мільйони двадцять сім тисяч чотириста тринадцять гривень).

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2027413, 00 грн. (два мільйони двадцять сім тисяч чотириста тринадцять гривень).

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39469994) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) витрати, пов'язані зі сплати судового збору в розмірі 5787 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Губська Л.В.