Ухвала суду № 72501144, 01.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

01 березня 2018 р.Справа № 589/2366/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2017р. по справі № 589/2366/17

за позовом ОСОБА_1

до Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2017р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, до якої не додано документ про сплату судового збору.

Проте, в апеляційній скарзі заявником апеляційної скарги заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору та перевіривши доводи заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, вважає, що такі клопотання задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 13 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як встановлено судом, постанова Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2017р. була виготовлена у повному обсязі 15.11.2017р. Копію постанови було направлено позивачу за визначеною нею адресою. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення на ім'я апелянта копію оскаржуваної постанови було отримано, 12.01.2018р. (а.с.51).

Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження є 22.01.2017р.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку заявник посилається на те, що 29 січня 2018 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 року повернуто апеляційну скаргу без розгляду скаржнику відповідно до п.п.15.5 п.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи (копія ухвали додається). Тому просить вважати строк пропуску подачі апеляційної скарги з поважних причин та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2017 року по справі №589/2366/17.

Відповідно до ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, яка подає відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження тих обставин, на які вона посилається як на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 7 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення апеляційного оскарження рішень адміністративного суду.

Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, позивач зазначає, що отримала повний текст постанови суду першої інстанції 16.01.2018 року, однак обставини зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження спростовуються матеріалами справи, а саме повідомленням про поштове відправлення.

Суд вказує, що апелянтом не додержано десятиденний термін звернення до суду із первинною апеляційною скаргою.

Враховуючи вказане, із наданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вбачається поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Слід зазначити, що доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового чи іншого компетентного контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

При цьому, посилання заявника в апеляційній скарзі на незадовільне матеріальне становище не може бути розцінено як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки останній не може в повній мірі відобразити майновий стан, за якого неможливо сплатити судовий збір.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 133, ч.3 ст.243, ч.6 ст.250, ч.2 ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.