Постанова № 72501076, 21.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4330/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. Час та місце ухвалення судового рішення «12:14», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 09.10.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Апексімова І.С.,

представника відповідача Хвостікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21.08.2017р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік: від 27.05.2017 року №№1897-13; 1895-13; 1893-13; 1892-13; 1894-13; 1896-13; 1898-13; 1899-13; 1900-13; 1901-13; 1902-13; 1903-13; 1904-13.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2017р. позов задоволений, з підстав того, що з урахуванням підпункту 12.3.4 пункту 12.3 ст.12 ПК України рішення місцевих рад стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняті в 2016 році та опубліковані протягом 2016 року, не могли бути застосовані в 2016 році.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно: 1/6 квартири АДРЕСА_1, площею 49,3кв.м.; /а.с.81-82/

1/2 квартири АДРЕСА_1 загальна площа квартири 49,3кв.м.; /а.с.83/

1/2 квартири АДРЕСА_2, загальна площа квартири 32,7кв.м.; /а.с.88/

1/3 від кафе 105,2кв.м., офісне приміщення 358,2кв.м., підвальне приміщення 15,9кв.м. у АДРЕСА_3;

2/6 бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», Приморська с/рада, Кілійскьий район, Одеська область, загальна площа 485,9кв.м.;

1/3 квартири АДРЕСА_4, загальною площею 34,8кв.м.;

1/2 будинку АДРЕСА_5 (нежитлова), площею 12кв.м.;

будинок АДРЕСА_6 (нежитлові приміщення), площею 788,6кв.м.;

347/1200 часток нежитлових будівель та споруд теплища в АДРЕСА_7 (нежитлові приміщення), загальна площа об'єкту 11529,9кв.м.; /а.с.85-87/

будинок АДРЕСА_8, загальною площею 234,8кв.м.;

садовий будинок, площею 600 кв.м. в АДРЕСА_9.

На підставі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно ГУ ДФС в Одеській області, згідно з п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.05.2017 року №№ 1903-13, 1897-13, 1895-13, 1893-13, 1892-13, 1894-13, 1896-13, 1898-13, 1899-13, 1900-13, 1901-13, 1902-13, 1904-13 про визначення позивачу податкових зобов'язань на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 р. в сумах 12865,01грн., 4884,60грн., 3241,06грн., 1100,79грн., 624,10грн., 180,99грн., 60,33грн., 1395,90грн., 62,41грн., 62,41грн., 367,01грн., 2020грн., 4884,60грн. відповідно до об'єктів нерухомості. /а.с.7-19/

Не погоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ)).

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_2 належить таке нерухоме майно /а.с.22-30/:

1/6 квартири АДРЕСА_1, площею 49,3кв.м. (спільна часткова приватна власність); /а.с.81-82/

1/2 квартири АДРЕСА_1 загальна площа квартири 49,3кв.м. (приватна спільна часткова власність); /а.с.83/

1/2 квартири АДРЕСА_2, загальна площа квартири 32,7кв.м. (приватна спільна часткова власність); /а.с.88/

1/3 кафе 105,2кв.м., офісне приміщення 358,2кв.м., підвальне приміщення 15,9кв.м. у АДРЕСА_3 (приватна спільна часткова);

2/6 бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», Приморська с/рада, Кілійскьий район, Одеська область, загальна площа 485,9 кв.м. (приватна спільна часткова);

1/3 квартири АДРЕСА_4, загальною площею 34,8кв.м. (спільна часткова приватна власність) 20,8кв.м. (спільна часткова приватна власність);

1/2 будинку АДРЕСА_5 (нежитлова), площею 12кв.м. (нежитлові приміщення - приватна спільна часткова власність);

будинок АДРЕСА_6 (нежитлові приміщення), площею 788,6кв.м. (приватна власність);

347/1200 часток нежитлових будівель та споруд АДРЕСА_7 (нежитлові приміщення), загальна площа об'єкту 11529,9кв.м.; /а.с.85-87/

будинок АДРЕСА_8, загальною площею 234,8кв.м. (приватна власність);

садовий будинок, площею 600кв.м. в АДРЕСА_9 (приватна власність).

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 14.01.2016р. №398-VII встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб в залежності від типів таких об'єктів нерухомості (без врахування місця розташування (зональності) в наступному розмірі: для об'єктів житлової нерухомості усіх типів, - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового ) року, за 1кв.м. бази оподаткування; для садових та дачних будинків, площа яких не перевищує 30кв.м., кімнат у багатосімейних (комунальних) квартирах - застосовується нульова ставка податку; для об'єктів нежитлової нерухомості незалежно від їх типів, крім окремих типів об'єктів нежитлової нерухомості, перелічених у наступному пункті рішення, - два відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1кв.м. бази оподаткування; для господарських (присадибних) будівель, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, та для об'єктів нежитлової нерухомості підприємств та установ комунальної та спільної власності територіальних громад Одеської області, та для гаражів, що розташовані на території земельних ділянок гаражних кооперативів, авто кооперативів, - застосовується нульова ставка податку. /а.с.21/

Рішенням Херсонської міської ради від 12.02.2016р. № 51 внесені зміни до рішення міської ради від 30.06.2015 № 1935 «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розташоване на території м.Херсона». Рішенням Херсонської міської ради від 30.06.2015 № 1935 зазначено, що воно набуває чинності з 01.01.2016р., та визначені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - щодо об'єкту як житлової та і не житлової нерухомості - 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового ) року, за 1кв.м. бази оподаткування, пільгові площі квартири - 120кв.м., житлового будинку - 250кв.м., різні типи об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх частка - 370кв.м. /а.с.101/

Рішенням Вилківської міської ради №1061- VI від 04.06.2015р. встановлено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Вилкове, в якому визначена ставка податку для об'єктів житлової нерухомості у розмірі 2% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового ) року. /а.с.109-115/

Пунктом 8.1 статті 8 ПК України встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори. Відповідно до пункту 8.3 цієї ж статті до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно положень пункту 12.3 статті 12 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Приписами підпунктів 12.3.1, 12.3.2, 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 12.5 статті 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

При цьому, згідно приписів пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015 року, установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов до безпідставного висновку щодо порушення міськими радами порядку оприлюднення вказаних рішень та неможливості їх застосування до платника податку.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що застосування контролюючим органом положень вказаного Закону та рішення органів місцевого самоврядування з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік є обґрунтованим.

При цьому, відсутність розрахунку податкових зобов'язань не створило жодних правових наслідків для позивача та не позбавило його можливості реалізувати належне йому право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, як це передбачено нормами ст. 266 Податкового кодексу України. Крім того, у випадку виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, порушення строків надіслання податкових повідомлень-рішень за своєю суттю не свідчить про неправомірність винесених податкових повідомлень-рішень та не є підставою для звільнення від сплати вказаного податку.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що в порядку ст.317 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №:31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код ЄДРПОУ 22030106, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 28.02.2018 року.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: В.Л. Романішин