
Справа № 355/1349/17
Провадження № 2/355/35/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2018 року Баришівський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Литвиненко О.Л.
за участю секретаря Лунгул Т.А.
за участю представника позивача ОСОБА_1
за участю представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: П’ятнадцята київська державна нотаріальна контори, державний нотаріус ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно.
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 25.12.2016 року померла його мати ОСОБА_7. Після її смерті позивач подав заяво до П»ятнадцятої київської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. В період шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було придбано земельну ділянку площею 0,119 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по вул.Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області. Позивач вважає, що 1/2 частка земельної ділянки належала його матері як спільне майно подружжя. В заявленому уточненому позові просить суд визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку майна після смерті матері ОСОБА_7, померлої 25.12.2016 року, яке складається із земельної ділянки, площею 0,119 га для будівництва та обслуговування будинку та господарських споруд, що розташована по вул.Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області.
Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлений позов в повному обсязі та пояснив суду, що його мати ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_4 тридцять років перебували в зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу вони придбали земельну ділянку площею 0,119 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по вул.Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області, однак державний акт був виготовлений на ім’я відповідача ОСОБА_4. 25.12.2016 року мати позивача ОСОБА_7 померла. Позивач своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що він як спадкоємець має право на 1/2 частку спірної земельної ділянки. Просив суд позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлений позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов не визнав та пояснив суду, що 25.12.2016 року померла дружина відповідача ОСОБА_7. 01.04.2005 року відповідач за власні кошти придбав земельну ділянку, площею 0,119 га для будівництва та обслуговування будинку та господарських споруд, що розташована по вул.Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області. Вважає, що вказана земельна ділянка є особистою власністю відповідача, не є власністю подружжя. Підстав для визнання 1/2 частки спірної земельної ділянки , яка належала ОСОБА_7 він не вбачає. Просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи П’ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, державний нотаріус ОСОБА_5 у судове засідання не з’явились, про день та місце розгляду справи увідомлені своєчасно та належним чином. До суду від завідувача нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність третьої особи по справі.
Третя особа ОСОБА_6 у судовому засіданні визнала заявлений позов в повному обсязі та пояснила суду, що 25.12.2016 року померла її мати ОСОБА_7. Після її смерті позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, а вона відмовилась від своєї частки в спадщині на користь позивача ОСОБА_8. В період шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було придбано земельну ділянку. Вони купували неодноразово земельні ділянки, одну продавали, іншу купували. Мати обробляла спірну земельну ділянку. Просила суд позов задовольнити.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, третьої особи, показі свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим частково та таким, що підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що 03.11.1988 року укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4), який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, палац одружень «Дарницький» (актовий запис 3532).
01.04.2005 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі № 901, згідно якого ОСОБА_10 продала , а ОСОБА_4 купив земельну ділянку , розміром 0,1193 га для будівництва та обслуговування житлового будинку , що знаходиться по вул. Болотна, 51т в смт. Баришівка Київської області.
24.05.2006 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.04.2005 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, згідно якого ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,119, кадастровий номер НОМЕР_1 01 1270017 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , що розташована по вул. Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області.Оригінал вказаного державного акта втрачено та в газеті Баришівський вісник № 37 (347) від 16.09.2017 року розміщеного оголошення про те, що вважати недійним вказаний державний акт.
Згідно розпорядження Баришівської селищної ради Київської області № 08-01-09 від 03.02.2016 року про перейменування площі, вулиць та провулків на території Баришівської селищної ради, згідно якого вул. Примакова перейменовано на вул. Гетьмана Дорошенка.
Встановлені вище судом обставини сторонами не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК , ч. 3 ст. 368 ЦК) ,відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
В період перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в зареєстрованому шлюбу було придбано земельну ділянку площею 0,119 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , що розташована по вул. Примакова, 28 в смт. Баришівка Київської області. Вказана земельна ділянка оформлена на ОСОБА_4
Суд не приймає як обгрунтування позивача, що лише за кошти ОСОБА_7 було придбано спільну земельну ділянку, які вона отримала від продажу житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки по вул. Степова ІІ, буд. 25 в с. Безуглівка Бориспільського району Київської області, оскільки доданий договір від 19.03.2004 року про отримання ОСОБА_7 завдатку від ОСОБА_12 в сумі 105000 гривень не підтверджує продаж вище зазначеного майна та навіть у разі його продажу кошти від продажу пішли на купівлю спірної земельної ділянки.
Стороною відповідача на обгрунтування своїх заперечень не надано належних і допустимих доказів на підтвердження , що спірна земельна ділянка є особистою приватною власністю ОСОБА_4
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що земельну ділянку ОСОБА_4 та ОСОБА_7 придбали в період шлюбу за кошти від продажу спільного будинку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що знає відповідача ОСОБА_4 з 2005 року. Зі слів відповідача свідку відомо, що у нього з дружиною був будинок під Борисполем, який вони продали та грошові кошти розділили порівну. ОСОБА_4 за свої кошти придбав земельну ділянку в смт. Баришівка, а ОСОБА_7 свої кошти віддала дітям.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що познайомилась з ОСОБА_4 коли він придбав земельну ділянку в смт. Баришівка. Земельна ділянка свідка розташована через межу. Ій відповідач говорив, що в них з дружиною був будинок, який вони продали та розділили кошти. За свою частину грошей він купив земельну ділянку в смт. Баришівка.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що є сином відповідача ОСОБА_4. У ОСОБА_4 та ОСОБА_7 був будинок під м. Борисполем, який вони продали, а грошові кошти розділили порівну. Батько свідка придбав спірну земельну ділянку у 2005 році за власні кошти, а ОСОБА_7 віддала кошти своїм дітям.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 продали будинок , а виручені кошти розділили. Відповідач за свої кошти придбав земельну ділянку в смт. Баришівка, а покійна ОСОБА_7 віддала свої кошти дітям. ОСОБА_7 говорила свідку, що її діти від неї відмовились та їй не допомагають.
Суд критично відноситься до показів свідків в частині придбання спірної земельної ділянки за особисті кошти відповідача ОСОБА_4, оскільки їх покази грунтуються зі слів ОСОБА_4, який в судове засідання не з»явився та пояснень з цього приводу не давав. Жоден свідок правовстановлюючих документів особисто не бачив, особисто присутні не були при придбанні земельної ділянки.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що земельна ділянка набута відповідачем ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу в період шлюбу з ОСОБА_7, суд вважає, що спірна земельна ділянка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
З урахуванням того, що судом визнається спірна земельна ділянка спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7, виходячи з принципу рівності часток у спільному майні подружжя, суд вважає, що померлій ОСОБА_7 належить 1/2 частки земельної ділянки площею 0,119, кадастровий номер НОМЕР_1 01 1270017 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована по вул. Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області.
На підставі ч.1ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.
Відповідно до ч.1 т. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
На підставі ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 є її чоловік ОСОБА_4 та діти: ОСОБА_3, ОСОБА_6. Відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_3 своєчасно звернулись до П’ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, а ОСОБА_6 звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3. Вказана відмова ОСОБА_6 є безумовною та беззастережною. Отже , ОСОБА_4 належить 1/3 частка, а ОСОБА_3 2/3 частки спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_7. Оскільки сторони своєчасно звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом, тому вони мають право на володіння, користування та розпорядження спадковим майном, яке на праві належало спадкодавцю ОСОБА_7.
Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , що розташована по вул. Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області визнана судом як спільне майно подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7. Виходячи з принципу рівності часток у спільному майні подружжя кожному з них належить по 1/2 частці спірної земельної ділянки.
1/2 частка земельної ділянка площею 0,119, кадастровий номер НОМЕР_1 01 1270017 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , що розташована по вул. Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області, яка належала померлій ОСОБА_7 є спадковим майном та з урахуванням трьох спадкоємців розділяється на три частини, що становить по 1/6 частці кожному.
Відповідачу ОСОБА_4 належить 1/2 частка спірної земельної ділянки у спільному майні подружжя та 1/6 частки як спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_7, що разом становить 1/2 + 1/6 = 2/3.
ОСОБА_3 належить 1/6 спірної земельної ділянки як спадкове майно після смерті ОСОБА_7, яка переходить до нього як до спадкоємця та 1/6 частка від якої на користь позивача відмовилась ОСОБА_6. Отже частка позивача земельної ділянки становить:
1/6 + 1/6 = 2/6 та спростивши дроби становить 1/3.
З урахуванням викладених обставин суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частки земельної ділянки площею 0,119, кадастровий номер НОМЕР_1 01 1270017 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , що розташована по вул. Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області, що належала як спільне майно подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7, яка померла 25 грудня 2016 року.
2/3 частки земельної ділянки площею 0,119, кадастровий номер НОМЕР_1 01 1270017 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , що розташована по вул. Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області, що належать ОСОБА_4 залишились належним чином не оформлені.
Встановлені судом обставини підтверджуються:
-копією паспорта ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії СН № 061397;
-копією ідентифікаційного номера ОСОБА_3 № НОМЕР_2;
-копією свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4), серії ІV-БК № 281789 від 03.11.1988 року;
-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7, серії І-БК № 391785 від 04.01.2017 року , яка померла 25.12.2016 року;
-копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 507306, згідно якого ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,119, кадастровий номер НОМЕР_1 01 1270017 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , що розташована по вул. Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області;
-копією договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 01.04.2005 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі № 901, згідно якого ОСОБА_10 продала , а ОСОБА_4 купив земельну ділянку , розміром 0,1193 га для будівництва та обслуговування житлового будинку , що знаходиться по вул. Болотна, 51т в смт. Баришівка Київської області;
-копією розпорядження Баришівської селищної ради Київської області № 08-01-09 від 03.02.2016 року про перейменування площі, вулиць та провулків на території Баришівської селищної ради, згідно якого вул. Примакова перейменовано на вул. Гетьмана Дорошенка;
-копією спадкової справи № 89/2017 до майна померлої 25.12.2016 року ОСОБА_7, згідно якої ОСОБА_4 та ОСОБА_3 своєчасно звернулись до П’ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заява про прийняття спадщини, а ОСОБА_6 звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3;
-іншими матеріалами справи.
За даних обставин заявлений позов підлягає до задоволення частково.
Керуючись 19, 76, 81, 259, 263-265, 273, 315, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 1216 , 1217, 1218, 1261, 1297 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 61, 65 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії СН 061397, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 право власності на 1/3 частки земельної ділянки площею 0,119, кадастровий номер НОМЕР_1 01 1270017 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , що розташована по вул. Гетьмана Дорошенка (Примакова), 28 в смт. Баришівка Київської області, що належала як спільне майно подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7, яка померла 25 грудня 2016 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 01.03.2018.
Суддя Баришівського
районного суду ОСОБА_17
Судове рішення № 72501073, Баришівський районний суд Київської області було прийнято 27.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 355/1349/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: