Постанова № 72501001, 26.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/384/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Яворського І.О., Онишкевича Т.В.

за участю секретаря судового засідання Торкот Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року винесену суддею Кардаш О.І. в місті Калуш у справі № 345/4007/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про визнання дій Калуського об'єднаного УПФУ неправомірними щодо відмови провести перерахунок пенсії з 09.08.2017р. та врахувати суми заробітку за період з 01.01.1992р. по 31.12.1996р. та з 01.07.2000р. відповідно до довідки № 82 від 06.07.2017 року, яка видана АО «Пурпетрубопроводстрой» з врахуванням сум районного коефіцієнту і північної надбавки. Зобов'язати Калуське об'єднане УПФУ Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.08.2017р. та врахувати суми заробітку за вказаний період у відповідності із зазначеною довідкою, районного коефіцієнту і північної надбавки.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у період 1987-2012 р.р він працював в м. Губкінськ Ямало-Ненецького Автономного Округу Російської Федерації - Район Крайньої Півночі, тому до зарплати нараховували та виплачували північну надбавку та районний коефіцієнт. Однак, при здійсненні перерахунку пенсії в 13.05.2016 року північна надбавка та районний коефіцієнт не враховано.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що відповідач безпідставно не застосував норми міжнародної угоди, оскільки відповідно до п.3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Отже, в даній угоді немає жодних застережень та заборон включати надбавки до заробітної плати (районні коефіцієнти, північну надбавку).

Судом не взято до уваги, що районні коефіцієнти та північна надбавка враховуються для обчислення пенсії тільки до 01.01.1992 року. Адже для обрахунку пенсії береться до уваги заробіток, на який нараховувались та сплачувались внески до Пенсійного фонду Російської Федерації.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, стороною відповідача подано апеляційну скаргу, де вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що згідно п. 5 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до них зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року.

Як Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972 року, ст. 78 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення» від 15.05.1990 року та і під. «д» п. 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування» затв. пост. Президії ВЦРПС від 29.02.1960 року надбавки та коефіцієнт враховувався.

Разом з тим, ч. 3 ст. 96 Закону СРСР передбачалось, що у разі вибуття за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, пенсія обчислюється в тому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплати за районними коефіцієнтами. Крім того, ні ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ні ЗУ «Про пенсійне забезпечення» не передбачено включення до заробітної плати північної надбавки та районного коефіцієнта.

Покликання на положення тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення є безпідставним, оскільки така не передбачає включення до заробітної плати вказаних надбавки та коефіцієнта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком в Калуському об'єднаному УПФУ з 13.05.2012 року. Згідно протоколу № 2838 від 28.09.2012 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком по Крайній Півночі (а.с.12-16). При цьому зараховано до стажу, загальний стаж роботи 39 років 3 місяці 20 днів в тому числі 25 років 15 днів - стаж роботи на Крайній Півночі та 2 роки 8 місяців 26 днів - стаж роботи у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі (а.с.17). При обрахунку пенсії до уваги було взято заробіток за 60 місяців, а саме з 01.11.1985р. по 31.12.1990р. З 13.05.2017р. тобто уже після досягнення 60-річного віку ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії та при цьому для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період тільки з 01.07.2000 року без врахування районних коефіцієнтів та північної надбавки. У період 1987-2012р.р позивач працював в м. Губкінськ Ямало-Ненецького Автономного Округу Російської Федерації - Район Крайньої Півночі та до його зарплати нараховували та виплачували північну надбавку та районний коефіцієнт. Також позивач у період 01.01.1992-31.12.1996р.р. (60 місяців підряд до 01.07.2000 року) отримував значно більшу зарплату і тому відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарплата за вказаний період також повинна бути врахована для обчислення пенсії (а.с.19-32).

09.08.2017 р. позивач подав письмову заяву до Калуського об'єднаного УПФУ, в якій просив врахувати суми заробітку відповідно до довідки від 06.07.2017р. № 82, яка видана АО «Пурпетрубопроводстрой» в повному обсязі з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки (а.с.9). Однак відповідач листом № 336/С-15 від 23.08.2017р. відмовив у проведенні перерахунку пенсії (а.с.10).

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967р. №530/П-28.

Згідно п.3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 року - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Щодо періоду стажу після 1991 року, то чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.

Відповідно до ст.3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районі, в галузі пенсійного забезпечення від 19 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).

Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Вищенаведені висновки суду апеляційної інстанції відповідають висновкам Верховного Суду викладеним в постанові від 30.01.2018 року по справі № 676/7065/14-а.

Крім того, колегія суддів прийшла до висновку, що частиною третьою статті 96 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 15 травня 1990 року № 1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» передбачено, що при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Також колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що ні ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ні ЗУ «Про пенсійне забезпечення» не передбачено включення до заробітної плати північної надбавки та районного коефіцієнта.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. 242, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити. Скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року у справі № 345/4007/17 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді І. О. Яворський Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 01.03.2018 року