Постанова № 72500639, 01.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/12925/17 Суддя (судді) першої інстанції: Марцішевська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року (дата виготовлення повного тексту постанови невідома) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про

визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку із установленням з 1 січня 2017 року нових розмірів посадових окладів на посадах державної служби;

зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_2 з 01 жовтня 2017року відповідно до статті 37-1 Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу», п.4 постанови КМУ від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії) та підпункту 2 п.6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії держслужбовця, затвердженого постановою КМУ від 19.06.2013р. №426 (в редакції, що діяла на момент підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішення КМУ) перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної відповідно до Закону України № 3723-ХІІ від 16.12.1993 «Про державну службу» в розмірі 80% заробітної плати на момент виходу на пенсію, виходячи із розміру посадового окладу 4500 грн. за 6 групою оплати праці, визначеного постановою Кабінету Міністрів України №15 від 18.01.2017р. "Питання оплати праці працівників державних органів", що прирівняна до його посади (остання посада на державній службі, з якої призначено пенсію), провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування зазначеної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови - про задоволення позовних вимог.

Свої доводи обґрунтовує тим, що у данному випадку слід застосовувати норми Закону, які діяли на момент призначення позивачу пенсії. Тобто, дія нового Закону України «Про державну службу» від 10.12.2016 поширюється виключно на тих осіб, пенсія яким призначена після набрання законної сили цим Законом.

До Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скарги, зареєстрований 29.01.2018 за вх. № 3580, в якому відповідач зазначає про законність та обґрунтованість постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФ України в м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року у розмірі 80 % від суми місячної заробітної плати.

02.10.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії як непрацюючому державному службовцю у зв'язку з підвищенням посадових окладів на посадах державної служби та розміру мінімальної заробітної плати, в порядку, визначеному постановою Кабінетом Міністрів України від 19 червня 2013 року № 426 «Про затвердження порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця».

Листом УПФ України в місті Черкасах Черкаської області від 10 жовтня 2017 року йому було відмовлено у задоволенні його заяви.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення місцевого адміністративного суду, зазначає наступне.

Нормами ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII на час призначення пенсії позивачу, визначалося, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28 грудня 2014 року №76-VIII текст статті 37-1 ЗУ «Про державну службу» викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Також, у зв'язку із прийняттям вказаної постанови пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 змінений.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Кабінетом Міністрів України на виконання змін до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» не було визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавством, чинним станом до внесення змін від 28 грудня 2014 року, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

В подальшому, законодавство, що регулює зазначені правовідносини, змінилось і в редакції, станом на жовтень 2017 року, воно не регламентує ані права особи на перерахунок її пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів», постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.16р. №500 «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» підвищено посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, а також визначено умови надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) та її розмір.

Разом з тим, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, Закон України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року №432-IV втратив чинність.

З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Відповідно до статті 90 зазначеного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу», крім окремих положень статті 37, що на цей час застосовується при первинному призначенні пенсії до осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Тобто, статті 37, 37-1 Закону № 3723-ХІІ, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, з 1 травня 2016 року втратили чинність.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону від 2 березня 2015 року № 213-VIIІ, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів"," Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

Кабінетом Міністрів України не визначено іншого порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Діюче законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено можливості чи механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15 затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році та не визначено підстав та порядку здійснення відповідного перерахунку пенсії.

Оскільки, чинним законодавством України не передбачено право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2017 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, то відсутні будь-які підстави для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії.

В Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому Закони №76-VII, №213-VIIІ та №889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.

Таким чином, з 01.05.2016 Законом України «Про державну службу» по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Натомість, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із відповідною заявою набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015, який не містив правової норми щодо визначення порядку і умов перерахунку пенсій державних службовців та, встановлення права особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Посилання апелянта на положення Закону України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 року №4050-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2013 року №426 «Про затвердження Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця» є необґрунтованими, оскільки на час звернення позивача до органів Пенсійного фонду щодо перерахунку його пенсії наведені нормативні документи втратили чинність.

Крім того, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії ОСОБА_2 не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, оскільки на законодавчому рівні закріплено право на перерахунок призначеної пенсії, однак, такий перерахунок не залежить від зміни розміру заробітної плати працюючого державного службовця на відповідній посаді.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи дату звернення позивача із відповідною заявою, приходить до висновку, що пенсійним органом правомірно відмовлено в перерахунку пенсії.

Колегія суддів зазначає, що згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014, законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Як убачається з матеріалів справи, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії до законодавства, яке регулює питання щодо пенсійного забезпечення, внесено зміни, які не передбачають перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

При цьому, колегія суддів наголошує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яку він отримував до цього, тобто, не відбулося звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях ВАСУ, зокрема ухвалі ВАСУ від 25.01.2017 у справі № 226/1373/16-а.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року (дата виготовлення повного тексту постанови невідома) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця - залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 01 березня 2018 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.