Рішення № 72500079, 28.02.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року м. Чернігів Справа № 825/534/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Д’якова В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Йовенко ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Йовенко ОСОБА_1 (далі - Йовенко ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі – Чернігівське ОУПФ України, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови мені, Йовенко ОСОБА_1, у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України.“ Про державну службу”, з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії суми інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та індексації заробітної плати, отриманих позивачем за період з 01.01.2004 р по 31.12.2008 р ( за 60 календарних місяців роботи на державній службі);

- зобов’язати Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України здійснити з 01 травня 2017 року перерахунок мені, Йовенко ОСОБА_1, пенсії, призначену відповідно до Закону України “Про державну службу”, у розмірі 90% суми заробітної плати, з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії суми інших виплат: матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі 5618,67 грн. та індексації заробітної плати - 1028, 21 грн., та виплатити Йовенко ОСОБА_1 утворену заборгованість .

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що вона має право на перерахунок пенсії. Разом з тим, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України неправомірно відмовлено їй у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про державну службу”, з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії суми інших виплат.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) від 30.01.2018 судом було встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов.

14.02.2018, на виконання вимог ухвали суду Чернігівським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, та зазначив, що позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні, в тому числі і Закону України «Про державну службу». Перерахунок пенсії державному службовцю був передбачений ст.37-1 Закону України «Про державну службу», який втратив чинність у зв'язку з прийняттям нового закону. А тому на даний час підстав для проведення перерахунку розміру пенсії позивача немає.

Крім того, Чернігівське ОУПФ України у відзиві зазначене клопотання про розгляд справи за загальними правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, за участі представника відповідача.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частини 2 та 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Йовенко ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовними вимогами, вирішення яких, враховуючи вищевикладене, має відбуватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання Чернігівського ОУПФ України про розгляд справи № 825/534/18 за правилами загального позовного провадження, оскільки воно є необґрунтованим та не відповідає встановленим Кодексом адміністративного судочинства України вимогам.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 31.12.2010 перебуває на обліку в Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про державну службу".

11.09.2017 та 12.12.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням сум, зазначених у архівних довідках від 11.05.2017 № 575/18-1-5, від 02.11.2017 за № 1458/18-1-5, № 1459/18-1-5, № 1460/18-1-5 з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та індексації заробітної плати, отриманих позивачем за період з 01.01.2004 р по 31.12.2008 р ( за 60 календарних місяців роботи на державній службі).

Листами від 22.09.2017 вих. № 25624/06 та 28.12.2017 вих. № 33838/06 відповідачем було роз'яснено позивачу, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні, в тому числі і Закону України «Про державну службу». Перерахунок пенсії державному службовцю був передбачений ст.37-1 Закону України «Про державну службу», який втратив чинність у зв»язку з прийняттям нового закону. А тому на даний час підстав для проведення перерахунку розміру пенсії позивача немає (а.с. 21, 22).

Вважаючи оскаржувану бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії з протиправною, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачеві, пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до ст. 2 цього ж Закону в структуру заробітної плати входять основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до частин 2 і 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 268 від 9 березня 2006 року Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Аналіз наведених положень надає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці державного службовця.

Положення Закону України «Про державну службу» і Закону України «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

У ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 28.05.2013 року №21-97а13 та від 04.03.2014 року №21-3а14.

Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа № 21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За приписами частини другої статті 242 КАС України 5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, аналізуючи положення статті 37 Закону України «Про державну службу», статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», колегія суддів дійшла висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Як зазначалося вище, позивач зверталась до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії, з урахуванням сум, зазначених у архівних довідках від 11.05.2017 № 575/18-1-5, від 02.11.2017 за № 1458/18-1-5, № 1459/18-1-5, № 1460/18-1-5 з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та індексації заробітної плати, отриманих позивачем за період з 01.01.2004 р по 31.12.2008 р (за 60 календарних місяців роботи на державній службі), з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що підтверджується витягом з персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду України, виданого відповідачем.

Проте, листами відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії позивача, відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213-VIIІ з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Однак, доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким передбачено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», на думку суду, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії та в разі зміни посадових окладів, а не у випадку, коли здійснюється перерахунок, у зв'язку з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні.

Отже, відповідно до вище зазначеного, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та індексації заробітної плати, сплачені позивачу, входять до системи оплати праці державного службовця та повинні враховуватися при обчисленні пенсії.

В архівних довідках від 11.05.2017 № 575/18-1-5, від 02.11.2017 за № 1458/18-1-5, № 1459/18-1-5, № 1460/18-1-5 зазначено розмір заробітної плати, яку одержував працюючий державний службовець на відповідній посаді, на якій працював позивач до виходу на пенсію, з зазначенням того рангу, який встановлено на цій посаді.

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Приймаючи до уваги дату звернення до пенсійного орану, а саме – 11.09.2017 та враховуючи положення статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивача повинен бути здійснений з врахуванням дати подачі ним відповідної заяви - з 01 вересня 2017 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідач – Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України не довів суду правомірності своїх дій та рішення. Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Йовенко ОСОБА_1.

Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Оскільки, позовні вимоги Йовенко ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на її користь судовий збір у розмірі 320,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Йовенко ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови мені, Йовенко ОСОБА_1, у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України.“ Про державну службу”, з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії суми інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та індексації заробітної плати, отриманих Йовенко ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р по 31.12.2008 р ( за 60 календарних місяців роботи на державній службі).

Зобов’язати Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України здійснити з 01 вересня 2017 року перерахунок Йовенко ОСОБА_1, пенсії, призначену відповідно до Закону України “Про державну службу”, у розмірі 90% суми заробітної плати, з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії суми інших виплат: матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі 5618,67 грн. та індексації заробітної плати - 1028,21 грн., та виплатити Йовенко ОСОБА_1 утворену заборгованість.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14000, код 40378209) на користь Йовенко ОСОБА_1 (вул. Земська, 47, м. Чернігів, 14000, ІПН НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення суду складено 28 лютого 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков