Ухвала суду № 72499116, 23.02.2018, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/147/18

23 лютого 2018 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.

з участю секретаря Дякун М.В.

прокурора Поповича П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Богородчани клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації стосовно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України,

в с т а н о в и в:

21 листопада 2017 року наказом №3698/5 Міністерства юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком суду Російської Федерації громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія №3 УФСВП Росії по Курській області». 08 лютого 2018 року до суду надійшло клопотання про приведення зазначеного вироку у відповідність із законодавством України.

Вироком Курського районного суду Курської області Російської Федерації від 12 вересня 2016 року громадянина України ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.162 КК Російської Федерації та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму. Строк відбування покарання ухвалено рахувати з 12 вересня 2016 року. Зараховано в строк відбутого покарання час утримання його під вартою з моменту фактичного затримання, тобто з 17 лютого 2016 року, по день винесення вироку - 12 вересня 2016 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили ухвалено залишити попередньо обраний - у виді взяття під варту, з утриманням під вартою в установі ФКУ СІЗО -1 УФСВП Росії по Курській області.

Апеляційною ухвалою Курського обласного суду від 10 листопада 2016 року вирок Курського районного суду Курської області від 12 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 відбуває покарання у Федеральній казенній установі «Виправна колонія №3 УФСВП Росії по Курській області». Кінець строку відбуття покарання - 16 лютого 2020 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні - село Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України судом Російської Федерації, заявник просить суд визначити норми (статті, частини статей) Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним, та визначити строк покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вироку Курського районного суду Курської області Російської Федерації від 12 вересня 2016 року, зазначивши початок відбування строку покарання.

При визначенні строку покарання, який підлягатиме відбуванню у разі передачі ОСОБА_1 в Україну, Міністерство юстиції України просить врахувати вимоги ч.1 ст. 10 та ч.1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року.

В судовому засіданні прокурор клопотання Міністерства юстиції України підтримав та просив його задовольнити.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився. В клопотанні зазначено про можливість розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч.1 ст.610 КПК України, неявка представника Міністерства юстиції України не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України слід задовольнити з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.7 КК України, громадяни України, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Виконуючи вищевказані вимоги, суд зазначає, що чинними на території України стосовно зазначеної справи є: Конвенція про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, Конвенція про пере яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори Українидачу засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання від 06 березня 1998 року, які ратифіковані Україною 22 вересня 1995 року, 19 лютого 1999 року відповідно.

Відповідно до ст.10 «Конвенції про передачу засуджених осіб» від 21 березня 1983 року, у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.

Відповідно до ч.1 ст.11 вищевказаної конвенції, у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган:

a) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку;

b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом;

c) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі;

d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Згідно з частинами 3, 4 ст.610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Судом встановлено, що вироком Курського районного суду Курської області від 12 вересня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.162 КК Російської Федерації, тобто за вчинення розбою - нападу з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, з застосуванням предмету, що використався в якості зброї.

Апеляційною ухвалою Курського обласного суду від 10 листопада 2016 року вирок Курського районного суду Курської області від 12 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вказані дії ОСОБА_1, за які його засуджено в Російській Федерації, є кримінальним правопорушенням згідно з законодавством України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.610 КПК України засудженому ОСОБА_1 слід визначити статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку Російської Федерації.

Визначити, що ч.2 ст.162 КК Російської Федерації, за якою ОСОБА_1 засуджено вироком Курського районного суду Курської області від 12 вересня 2016 року, відповідає ч.1 ст.187 КК України (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій).

За вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбою) (ч.1 ст.187 КК України) КК України передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Згідно ч.4 ст.610 КПК України, засудженому ОСОБА_1 за ч.1 ст. 187 КК України слід визначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 слід обчислювати з 12 вересня 2016 року - відповідно до дати, яка встановлена вироком Курського районного суду Курської області від 12 вересня 2016 року. Одночасно слід зарахувати у строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 термін попереднього ув’язнення з 17 лютого 2016 року (моменту його затримання) по 12 вересня 2016 року.

Також, відповідно до положень п.с ч.1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, суд не визначає виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, оскільки діючим законодавством України, не передбачено визначення виду такої установи саме судом.

Керуючись ст.610 КПК України, ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави відносно ОСОБА_1 у відповідність з законодавством України.

Вирок Курського районного суду Курської області Російської Федерації від 12 вересня 2016 року відносно громадянина України ОСОБА_1 привести у відповідність із законодавством України.

Визначити, що ч.2 ст.162 КК Російської Федерації, за якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено вироком Курського районного суду Курської області Російської Федерації від 12 вересня 2016 року, відповідає ч.1 ст.187 КК України.

Засудженому ОСОБА_1 на підставі вироку Курського районного суду Курської області Російської Федерації від 12 вересня 2016 року визначити покарання за ч.1 ст.187 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 у виді позбавлення волі рахувати з 12 вересня 2016 року.

Зарахувати засудженому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання термін попереднього ув’язнення з 17 лютого 2016 року по 12 вересня 2016 року.

Копію ухвали суду направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя Л.М. Битківський