Рішення № 72498686, 01.03.2018, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/31/18

Провадження №2/283/183/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 березня 2018 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Міхненка С.Д.

за участю

секретаря – Ільніцької С.В.

представників позивача – ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Малинської міської ради Житомирської області про зобов’язання відновити стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, ліквідації проїзду і приведення земельної ділянки до стану використання в цілях ведення особистого селянського господарства,-

ВСТАНОВИВ :

04 січня 2018 року позивач звернулась з позовом до Малинської міської ради Житомирської області та Малинського району електричних мереж про зобов’язання відновити стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, ліквідації проїзду і приведення земельної ділянки до стану використання в цілях ведення особистого селянського господарства та зобов’язати здійснити дії по виведенню електроопори за межі земельної ділянки.

В ході підготовчого судового засідання представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву про відмову від позову в частині вимог до Малинського району електричних мереж про зобов’язання здійснити дії по виведенню електроопори за межі земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Польовій ,11 м. Малина.

Ухвалою суду від 02 лютого 2018 року провадження у справі у цієї частині закрито.

В судовому засіданні ОСОБА_1 решту вимог підтримав повністю.

З підстав, передбачених ст.152 Земельного Кодексу України просить вимоги задовольнити.

Пояснив, що відповідно до договору купівлі – продажу незавершеного будівництвом житлового будинку від 21 лютого 2007 року ОСОБА_4 набула у власність об’єкт нерухомості - незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться по вул. Польовій,11 м. Малина.

20 серпня 2008 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, що розташована по вул. Польова,11 м. Малина.

23 березня 2016 року постійною діючою комісією з питань земельних відносин, містобудування та охорони природного середовища міської ради проведено обстеження земельної ділянки належної позивачу та встановлено, що при висипці проїзду до існуючих гаражів було частково засипано межі земельної ділянки, що розташована по вул. Польова,11 м. Малина, загальної площею 105,72 м-2.

Як відомо представнику позивача дані порушення допустили власників гаражів до яких прокладена дорога, однак вважає, що саме Малинська міська рада як власник земельної ділянки на території м. Малина повинна усунути дані порушення, а тому просить зобов’язати відповідача відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, ліквідувати проїзд і привести земельну ділянку до стану використання в цілях ведення особистого селянського господарства

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав повністю. В заперечення позову пояснив, що Малинська міська будь – яких дій щоб призвели до порушення права позивача як власника земельної ділянки не вчиняла.

Належними відповідачами у справі повинні бути особи , які самовільно насипали дорогу по земельній ділянці ОСОБА_4 до їхніх гаражів.

Також заперечив, що акт обстеження складений постійною діючою комісією з питань земельних відносин, містобудування та охорони природного середовища міської ради від 23 березня 2016 року є належним доказом у даній справі, оскільки для вирішення питання щодо того, яку саме площу земельної ділянки використовує позивач та яка площа даної ділянки самовільно використовується для проїзду, слід призначити та провести земельно – технічну експертизу, яка надасть відповідь по суті заявлених позивачем вимог.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 5 ЦПК).

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 травня 2016 р. у справі N 6-658цс15).

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі – продажу незавершеного будівництвом житлового будинку від 21 лютого 2007 року ОСОБА_4 набула у власність об’єкт нерухомості незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться по вул. Польовій, 11 м. Малина.

20 серпня 2008 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку , що розташована по вул. Польова,11 м. Малина.( а.с.6).

Актом обстеження постійною діючою комісією з питань земельних відносин, містобудування та охорони природного середовища міської ради від 23 березня 2016 року ( а.с.10), встановлено, що при висипці проїзду до існуючих гаражів було частково засипано межі земельної ділянки, що розташована по вул. Польова,11 м. Малина, загальної площею 105,72 м-2.

При ухваленні рішення суд бере до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при рівності прав щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77 – 78, ч.5 ст. 82, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України, обов’язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач – для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

Обґрунтовуючи позов, позивач послалась на доказ - акт обстеження постійною діючою комісією з питань земельних відносин, містобудування та охорони природного середовища міської ради від 23 березня 2016 року, однак суд вважає, що даний акт не є належними та допустимими доказом, оскільки носить передбачуваний, а не доведений характер.

Відповідно до статей 102,103 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Суд вважає, що для правильного вирішення справі у справі повинен бути висновок експерта , який надав би відповідь на наступні питання: чи відповідають фактичні розміри та площа земельної ділянки ОСОБА_4, яка знаходиться за адресою: Житомирська область м. Малин по вул. Польова,11 , тим розмірам та площі, яка зазначена в державному акті на право власності на земельну ділянку та якщо фактичний розмір та площа земельної ділянки не відповідають тим розмірам та площі, які вказані в державному акті на право власності на земельну ділянку, то у зв’язку з чим виникли такі розбіжності?

З метою сприяння учасникам справі у поданні доказів, судом неодноразово роз’яснювалось представникам позивача про можливість заявити клопотання про призначення відповідної земельно - технічної експертизи, однак ОСОБА_1 категорично відмовився від даного.

Також статтею 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення - самовільне зайняття земельних ділянок.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що порушення прав позивача як власника земельної ділянки, допустили володільці гаражів, які проклали дорогу по земельній ділянці ОСОБА_4, однак з яких міркувань виходила позивач, що саме Малинська міська рада повинна усунути дані порушення, ОСОБА_1 не зміг обґрунтувати.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4,13,76,263,265,273,354 ЦПК України, на підставі статті 152 Земельного Кодексу України ,суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволені позову ОСОБА_4 до Малинської міської ради Житомирської області про зобов’язання відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, ліквідації проїзду і приведення земельної ділянки до стану використання в цілях ведення особистого селянського господарства – відмовити за безпідставністю вимог.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд шляхом подання в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя: ОСОБА_5