Постанова № 72497261, 27.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/55/18 Справа № 201/13681/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Батманова В. В. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Дніпро 27 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Максюти Ж.І.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2015 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» звернулась до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 28 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 860858/ФЛ, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти с визначенням розміру процентної ставки та строків виконання зобов'язання умовами даного договору. Зобов'язання за даним договором було забезпечено договором поруки № 860858/ФЛ-П від 28 липня 2008 року, укладеним з ОСОБА_3. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти. Позичальник свої обов'язки системно не виконував, у зв'язку з чим станом на 03 серпня 2015 року утворилася заборгованість. Посилаючись на порушення умов кредитного договору та у зв'язку з чим виникла необхідність захисту свого цивільного права позивач звернувся до суду з зазначеними вимогами та враховуючи наведені обставини наполягає на їх задоволені /т.І, а.с.2-4/.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2015 року позовні вимоги банку задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 860858/ФЛ від 28 липня 2008 року у сумі 126 572,85 доларів США та 312 343,81 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 116 167,71 доларів США; заборгованість за відсотками - 10 405,14 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 32 066,26 грн.; штраф за порушення умов кредитного договору - 280 277,55 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат /т.І, а.с.43-45/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскільки при ухваленні рішення суд першої інстанції залишив поза увагою порядок дострокового стягнення заборгованості щодо надіслання вимоги боржнику, що передбачено умовами кредитного договору. Також в своїй скарзі заявник не погоджувався з наданим банком розрахунком заборгованості та нарахуванням неустойки за порушення строків погашення кредиту /т.І, а.с.72-76/.

Позивач доводи апеляційної скарги не визнає та надав суду апеляційної інстанції свої заперечення в обґрунтування яких зазначив, що кредитний договір є двостороннім, відплатним, консенсуальним та обов'язковим до виконання сторонами, які підписавши його підтвердили, що повністю розуміють умови договору, та вважають їх справедливими по відношенню до них. Відповідач підтвердив свої права та обов'язки за договором і погодився з ними, підтвердив свою здатність виконувати його умови. Також банк зазначив, що всі нарахування неустойки здійснювалися відповідно до умов договору, що до спірного розміру заборгованості відповідачем не надано будь-яких належних доказів /т.І, а.с.95-99/.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції в яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 липня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 860858/ФЛ, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 132 665, 27 доларів США строком до 20 червня 2033 року, зі сплатою 14,99% річних за користування кредитом /а.с.7-10, 127-130/.

За кредитним договором ОСОБА_2 зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку та у строки обумовлені кредитним договором (п. 3, 4 кредитного договору).

Також, сторони погодили порядок повернення кредиту з визначенням щомісячної суми мінімально необхідного платежу у розмірі 1 709, 63 долара США, який необхідно внести до 10 числа поточного місяця, а у разі неналежного виконання зобов'язань передбачено нарахування та сплата штрафних санкцій.

Цього ж дня, 28 липня 2008 року, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 860858/ФЛ-П, відповідно до умов якого остання зобов'язалась відповідати перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за вищевказаним кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, передбачених договором. У разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники /а.с.11-12, 131-132/.

Згідно рішення ВД ФГВФО від 05 червня 2015 року № 113 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра», призначено уповноваженою особою Фонду Стрюкову І.О. /а.с.22/.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, належні йому відповідно до ст. 1048, 1056-1 цього Кодексу.

За статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим згідно розрахунку заборгованості, наданого банком, станом на 03 серпня 2015 року утворилась заборгованість в сумі 126 572, 85 доларів США, та 312 343, 81 грн., яка складається з наступного: 116 167, 71 доларів США - заборгованість за кредитом; 10 405, 14 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 32 066, 26 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості та 280 277, 55 грн. - штраф /а.с.5-6, 168-170/.

З урахуванням того, що у ОСОБА_2 перед ПАТ «КБ «Надра» існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитом та процентами, а також заборгованість по пені за несвоєчасне погашення заборгованості й, виходячи із доказів по справі, правильно визначився із розміром зазначених складових заборгованості.

Між тим, колегія суддів не може погодитись із висновком суду про стягнення штрафу в сумі 280 277, 55 грн. з огляду на наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Дійшовши висновку про солідарне стягнення пені, як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідачів на користь банку штраф у сумі 280 277, 55 грн., оскільки одночасне застосування пені та штрафів за одне й те саме порушення не допускається.

Враховуючи наведене, рішення суду від 18 листопада 2015 року в частині стягнення штрафу слід скасувати та у задоволенні цих позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» -відмовити.

Оскільки оскаржуваним рішення визначено, що загальна сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» становить 126 572,85 доларів США та 312 343,81 грн., то з урахуванням скасування рішення в частині стягнення штрафу у сумі 280 277, 55 грн., її слід зменшити до 126 572,85 доларів США та 32 066 26 грн. (312 343,81 грн.- 280 277, 55 грн.)

В решті рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а тому залишається в силі.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем порушено встановлений законодавством порядок дострокового виконання боржником грошового зобов'язання, оскільки ним не було направлено відповідачам вимоги про погашення заборгованості, колегія судів не може прийняти до уваги.

Умовами кредитного договору визначено,що банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний необхідний платіж у термін, визначений п.3.3.3 договору (п.п.4.2.4 договору).

Також нормами ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником були порушенні умови договору щодо внесення мінімального необхідного платежу, а саме розмір його внесення та строки. Таким чином, банк законно та обґрунтовано скористався своїм правом звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідачів виниклої заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням умов договору.

Щодо не згоди апелянта з розрахунком заборгованості, дані твердження скарги колегія судів також не може прийняти до уваги, оскільки останнім не було надано будь-яких розрахунків на підтвердження даних обставин. Посилання про те, що відповідачем було фактично сплачено суму кредиту зазначену в договорі колегія суддів також не бере до уваги, оскільки дана сума зазначена без врахування процентів, які підлягають сплаті за користування кредитними коштами. Тобто, в договорі зазначена сума фактично отриманих відповідачем кредитних коштів, які підлягають поверненню разом зі сплатою процентів, розмір яких визначений умовами договору.

Також слід зазначити, що під час апеляційного розгляду даної справи відповідачем клопотання про призначення судово-економічної експертизи по справі, яке було задоволено ухвалою суду від 04 травня 2017 року та матеріали справи направлено до експертної установи. Проте, дану експертизу виконано не було, зокрема, у зв'язку з несплатою заявником вартості робіт по її виконання. В той же час, відповідач надав суду додаткові пояснення, з яких вбачається, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції судовим експертом ОСОБА_5 було проведено експертне економічне дослідження за цивільною заявою ОСОБА_2 та 27 квітня 2017 року зроблено відповідний висновок. Відповідач у своїх поясненнях посилався на те, що вартість судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою суду за клопотанням ОСОБА_2 не була сплачена, оскільки значно перевищує вартість проведеного економічного дослідження за його ініціативою з аналогічних питань іншим експертом.

Проте, даний висновок колегія суддів не може прийняти до уваги, з огляду на те, що в ньому вирішувались питання про відповідність кредитного договору умовам кредитування згідно Постанови НБУ, визначення розміру сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, визначення суми заборгованості з врахуванням 3% річних, оскільки визнання кредитного договору недійсним або окремих його пунктів та стягнення 3% річних на суму заборгованості не є предметом даного спору. Також дане економічне дослідження проводилось в об'ємі наданих лише відповідачем документів, а не на підставі матеріалів цивільної справи, тоді як банком надану суду відповідні документи витребувані ухвалою від 28 лютого 2017 року.

За вимогами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ст. 2 ЦПК України одним із завданням цивільного судочинства є неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Також слід зазначити, що відповідно до умов договору розмір пені за неналежне його виконання визначається від несвоєчасно сплаченого мінімального необхідного платежу, який в свою чергу встановлений у доларовому еквіваленті. Таким чином, пеня розраховуються в доларовому еквіваленті та в силу чинного законодавства стягується у гривні за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, що в межах заявлених позовних вимогах станом на 03 серпня 2015 року.

Отже, вказані доводи апеляційної скарги є необґрунтовані та не тягнуть за собою скасування рішення суду у повному обсязі. Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 штрафу за порушення умов кредитного договору № 860858/ФЛ від 28 липня 2008 року у розмірі 280 277, 55 грн. - скасувати. В частині визначеної судом суми заборгованості та суми судового збору - змінити.

В задоволені позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в частині солідарного стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 штрафу за порушення умов кредитного договору № 860858/ФЛ від 28 липня 2008 року у розмірі 280 277, 55 грн. - відмовити.

Загальну суму заборгованості за кредитним договором № 860858/ФЛ від 28 липня 2008 року, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» визначити у розмірі 126 572,85 доларів США та 32 066, 26 грн.

Зменшити стягнутий з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір з кожного окремо з 1827 грн. до суми 1 672, 80 грн.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

Ж.І. Максюта