Рішення № 72497048, 21.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4203/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Мергель І.Р.

з участю:

позивача не прибув

представник відповідач ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Обставини справи.

ОСОБА_2 17.11.2017 звернувся з позовом до суду про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №3308 від 11.10.2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеного службового розслідування, відповідачем видано наказ №3308 від 11.10.2017 р. про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та зменшено щомісячну премію в розмірі 20 % терміном на один місяць. Підставою для проведення службового розслідування став рапорт начальника сектору моніторингу Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області майора міліції ОСОБА_3 від 18.09.2017 р. в якому вказувалось про те, що 11.08.2017 р. надійшло повідомлення в чергову частину Сихівського ВП НП у Львівській області від невідомого громадянина про те, що його родич Шалай вийшов з дому та не повернувся, місце знаходження протягом двох діб його невідоме. Також 25.08.2017 р. близько 23.00 год. згідно цього ж рапорту надійшло повідомлення в чергову частину Сихівського ВП НП у Львівській області від невідомої громадянки про те, що її чоловік ОСОБА_4 з 15.00 цього дня не повернувся додому. В зверненнях невідомих осіб, які телефонували 11.08.2017 р. та 25.08.2017 р. не було прохання щодо реагування чи скерування оперативної групи. Дані дзвінки містили інформаційні характери з метою з'ясування місця знаходження родичів. Термін відсутності осіб дома був не значний, заявники не вказували ім'я, по-батькові осіб, які не повернулись і місце знаходження яких невідоме чи інші відомості, які б допомогли ідентифікувати даних осіб - для прикладу точна адреса. Тому в поданій інформації відсутні були ознаки того, що має місце взагалі подія, яка потребує якогось реагування. Особи, які дзвонили, робили це з метою отримання інформації, яку позивачем було надано та повідомлено, що особи з такими прізвищами в Сихівському ВП ГУ НП у Львівській області не перебувають. Скерування оперативної групи взагалі було не можливим, оскільки особи, які телефонували не конкретизували місця куди потрібно виїхати, тобто висилання чергової оперативної групи просто на вул. Стрийську чи в інший населений пункт це не є пункт, в якому група може встановити якісь обставини. Головним управлінням Національної поліції України у Львівській області під час прийняття оскаржуваного Наказу в частині попередження позивача про неповну посадову відповідність, не враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо, оскільки будь-які обґрунтування з цього приводу в наказі відсутні. Відсутність тяжкості проступку щодо застосованого виду дисциплінарного стягнення пояснюється тим, що органами внутрішніх справ не з'ясовано до кінця повідомлень викладених в рапорті від 18.09.2017 p., не встановлено осіб викладених в рапорті та їх місце знаходження (якщо дійсно мало місце зникнення чи будь-який злочин). За таких обставин вважає накладення дисциплінарного стягнення безпідставним.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав повність, просив позов задовольнити, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві, суть яких зводиться до того, що 20 вересня 2017 року на підставі вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, наказом ГУНП № 3065 призначено службове розслідування за фактом можливого невиконання або неналежного виконання службових обов'язків працівниками Сихівського ВП ГУНП у Львівській області. Службовим розслідуванням доведений факт порушення службової дисципліни ОСОБА_2, а саме отримавши заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, позивач відразу не зареєстрував її (його) в журналі ЄО та не направив на місце події слідчо-оперативну групу чи групу реагування. 11 жовтня 2017 року начальником ГУНП затверджено висновок службового розслідування. 11 жовтня 2017 року оскаржуваним наказом ГУНП № 3308 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівника Сихівського ВП ГУНП у Львівській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» № 580 - VIII від 02.07.2015 та пункту 2 розділу 2 «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, на старшого інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, капітана поліції ОСОБА_2, накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність, та зменшено щомісячну премію в розмірі 20 % терміном на один місяць. При визначенні виду дисциплінарного стягнення було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та не визнання нею своєї вини, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. На момент проведення службового розслідування призначеного наказом ГУНП № 3065 від 20.09.2017 позивач мав діюче дисциплінарне стягнення сувору догану накладену наказом ГУНП № 1280 від 21.04.2017 року. Враховуючи наявність діючого дисциплінарного стягнення відповідач встановивши чергове порушення ОСОБА_2 службової дисципліни, застосував більш суворіше дисциплінарне стягнення - наступне по черзі у ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення сторін, допитав свідка, з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та

встановив:

Позивач ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, починаючи з червня 2008 року. З листопада 2015 року проходив службу в поліції (а.с.47-49).

18.09.2017 року начальником сектору моніторингу Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області подано начальникові Сихівського ВП ГУНП у Львівській області полковнику поліції ОСОБА_5 рапорт про те, що «під час прослуховування реєстратора мовленевої інформації «Марс», встановлено, що 11.08.2017 року близько 22.00 год. в чергову частину Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, надійшло повідомлення від невідомого громадянина, про те, що його родич на прізвище Шалай, вийшов із дому на роботу із с.Кортошино Пустомитівського району Львівської області 09.08.2017 року, та місце знаходження протягом двох діб його не відомо.

Крім цього, 25.08.2017 року близько 23.00 год. в чергову частину Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, надійшло повідомлення від невідомої громадянки, щодо встановлення місця перебування її чоловіка гр. ОСОБА_4, який з 15.00 год. перебував по вул. Стрийській у м.Львові, на господарській ділянці, та досі не повернувся.

Однак старший інспектор - черговий сектору моніторингу Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, капітан поліції ОСОБА_2, всупереч вимог п. 2 розділу 2 наказу МВС України № 1377 від 06.11.2016 року отримавши дане повідомлення в журналі Єдиного обліку не зареєстрував та не направив на місце події слідчо-оперативну групу».

Враховуючи вищенаведені порушення просив дозволу на проведення службового розслідування» (а.с.35).

20 вересня 2017 року на підставі вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, наказом ГУНП № 3065 призначено службове розслідування за фактом можливого невиконання або неналежного виконання службових обов'язків працівниками Сихівського ВП ГУНП у Львівській області (а.с.36).

В межах розслідування позивач 25.09.2017 року надав письмові пояснення (а.с.37).

11 жовтня 2017 року начальником ГУНП затверджено висновок службового розслідування (а.с.39-41).

Наказом ГУНП № 3308 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівника Сихівського ВП ГУНП у Львівській області» від 11 жовтня 2017 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог ст. 18 Закону України « Про Національну поліцію» № 580 - VIII від 02.07.2015 та пункту 2 розділу 2 «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, на старшого інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, капітана поліції ОСОБА_2, накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність, та зменшено щомісячну премію в розмірі 20 % терміном на один місяць (а.с.42).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року за № 3460-1У (далі за текстом - Дисциплінарний статут ОВС України).

Службова дисципліна, відповідно до ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний Статут ОВС» - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС України. Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Суд згідно ч.4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1-2 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Предметом доказування згідно ч.2 ст. 73 є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом для з’ясування всіх обставин у справі допитаний як свідок начальник сектору моніторингу Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3, який дав покази, що ним під час прослуховування реєстратора мовленевої інформації «Марс», встановлено, що 11.08.2017 року близько 22.00 год. в чергову частину Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, надійшло повідомлення від невідомого громадянина, про те, що його родич на прізвище Шалай, вийшов із дому на роботу із с.Кортошино Пустомитівського району Львівської області 09.08.2017 року, та місце знаходження протягом двох діб його не відомо.

Крім цього, 25.08.2017 року близько 23.00 год. в чергову частину Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, надійшло повідомлення від невідомої громадянки, щодо встановлення місця перебування її чоловіка гр. ОСОБА_4, який з 15.00 год. перебував по вул. Стрийській у м.Львові, на господарській ділянці, та досі не повернувся.

Однак старший інспектор - черговий сектору моніторингу Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області, капітан поліції ОСОБА_2, всупереч вимог п. 2 розділу 2 наказу МВС України № 1377 від 06.11.2016 року отримавши дане повідомлення в журналі Єдиного обліку не зареєстрував.

В підтвердження своїх показів свідком надано суду СД-диск (долучений судом до справи а.с.68) із збереженим записом телефонної розмови від 11.08.2017 з реєстратора мовленевої інформації «МАРС» (наказ Національної поліції України № 574 від 13.06.2017 «Про затвердження Інструкції про порядок запису та збереження в цифровому вигляді заяв і повідомлень, які надходять за телефоном « 102», або за допомогою інших засобів зв'язку до Національної поліції України») старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Сихівського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2 із невідомим громадянином, про те, що його родич на прізвище Шалай, вийшов із дому на роботу із с. Кортошино Пустомитівського району Львівської області 09.08.2017 та його місце знаходження, протягом двох діб не відомо (запис прослухано судом при дослідженні доказів).

Свідок пояснив, що запис телефонної розмови від 25.08.2017 року повідомлення від невідомої громадянки, щодо встановлення місця перебування її чоловіка гр. ОСОБА_4, який з 15.00 год. перебував по вул. Стрийській у м. Львові, на господарській ділянці, та досі не повернувся у нього не зберігся, а записи в системі зберігаються не більше трьох місяців.

Заслухані судом покази свідка та запис телефонної розмови від 11.08.2017 з реєстратора мовленевої інформації «МАРС» на внутрішнє переконання суду є достатніми доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог ст. 18 Закону України « Про Національну поліцію» № 580 - VIII від 02.07.2015 та пункту 2 розділу 2 «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події».

Додатковим підтвердження того, що повідомлення стосовно гр. ОСОБА_6 позивач мав зареєструвати слугує долучений самим позивачем рапорт Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, відповідно до якого таке ж звернення щодо гр. ОСОБА_6 зареєстровано Залізничним ВП ГУНП у Львівській області у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події (а.с. 63-64).

Суд погоджується з доводами відповідача, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та не визнання нею своєї вини, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Так, згідно особової справи позивача, останній проходить практичну службу в правоохоронних органах після закінчення відомчого навчального закладу з 2008 року. За час служби заохочувався 3 рази подяками. Водночас до дисциплінарної відповідальності окрім оскаржуваного наказу притягувався 6 разів, в тому числі:Одне зауваження; Дві догани; Дві суворі догани; Ще одне попередження про неповну посадову відповідність.

Згідно ч.12 ст.14 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

На момент проведення службового розслідування призначеного наказом ГУНП № 3065 від 20.09.2017 позивач мав діюче дисциплінарне стягнення сувору догану накладену наказом ГУНП № 1280 від 21.04.2017 року. Враховуючи вищевказану норму права, за наявності такого діючого дисциплінарного стягнення, відповідач, встановивши чергове порушення ОСОБА_2 службової дисципліни, застосував більш суворіше дисциплінарне стягнення - наступне по черзі у ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України перевірив чи прийнятий оскаржуваний наказ: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані повністю. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У відповідності до норм ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-248, 256, 294, 295 КАС України, суд–

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 01.03.2018р.

Суддя Коморний О.І.