Постанова № 72497038, 21.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/145/18 Справа № 208/1167/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С. М. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н від 21 листопада 2011 року, згідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте відповідач отримавши кошти на кредитній картці своєчасно їх не повернув, у зв'язку з чим станом на 31 грудня 2014 рік утворилась заборгованість в розмірі 24458,59 грн., яка складається із: 15743,56 грн. - заборгованість за кредитом; 6774,14 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 300, 00 грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1140,88 грн. - штраф (процентна складова).

А тому просили стягнути вказану суму та судові витрати по справі з відповідача на їх користь.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»: 15743 грн. 56 коп. - заборгованість за кредитом, 6774 грн. 14 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 300 грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1140 грн. 88 коп. - штраф (процентна складова) та 244 грн. 59 коп. - судовий збір, а всього стягнуто 24703 грн. 18 коп.

Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання перед банком не виконав, а тому Банк обгрунтовано звернувся до суду за захистом своїх прав у встановлений законом спосіб.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах в процентах і штрафах відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що доводи позовної заяви не доведені, а рішення суду є незаконним, оскільки умови кредитного договору є несправедливими.

Також, апелянт зазначає, що позивач пропустив строки позовної давності, але суд першої інстанції взагалі її не застосував, у зв'язку з чим постановив незаконне рішення.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судорустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими дорказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 21 листопада 2011 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, згідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31 грудня 2014 рік утворилась заборгованість в розмірі 24458,59 грн., яка складається із: 15743,56 грн. - заборгованість за кредитом; 6774,14 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 300, 00 грн. - заборгованість з комісії за користуванням кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1140,88 грн. - штраф (процентна складова).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається з кредитного договору він був укладений за волевиявленням обох сторін, про що свідчить особистий підпис відповідача в анкеті позичальника, проте останній ухилився від виконання своїх зобов'язань по кредитному договору, що і призвело до утворення заборгованості, а тому позовні вимоги обґрунтованими, а тому рішення є правильним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги про те штрафи становлять неправомірно більшу суму ніж розмір заборгованості колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки ці посилання не підтверджуються матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ці доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення норм права на свою користь.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, судом першої інстанції були виконані всі вимоги процесуального закону, всебічно перевірено обставини, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними. Отже апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено 26 лютого 2018 року

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова