Рішення № 72496960, 29.01.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4145/17

№ 2/183/499/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 січня 2018 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за теплову енергію у розмірі 14746,03 грн.,

встановив:

в обґрунтування позову позивач послався на те, що КП «Новомосковськтеплоенерго» постачає споживачам теплову енергію в опалювальні періоди. Постачання теплової енергії здійснюється також і відповідачу, який є споживачем послуг позивача як особа, яка проживає в житловому будинку, до якого здійснюється постачання теплової енергії позивачем, та як особа, з якою 12 лютого 2014 року укладено Договір № 1-2940 на постачання теплової енергії. Так, відповідач мешкає за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, 5/51 та отримує від Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» теплову енергію в опалювальні періоди. Зазначеній квартирі призначений обліковий рахунок № 1-2940. Жодної заяви від відповідача з приводу ненадання чи неналежного надання послуг з централізованого опалення не надходило та останній не відмовлявся від централізованого опалення і не вимагав відключення квартири від відповідних теплових мереж. Внаслідок систематичного невиконання своїх зобов’язань по своєчасній та повній оплаті за спожиту теплову енергію в період з 01 грудня 2012 року по 01 серпня 2017 року виникла заборгованість в сумі 14746,03 грн. КП «Новомосковськтеплоенерго» в повному обсязі виконувало взятий на себе обов’язок по теплопостачанню до житлової квартири відповідача, а абонент порушив свій обов’язок з оплати за спожиту теплову енергію. Отже відповідач зобов’язаний оплатити спожиті послуги з теплопостачання, а позивач має право вимагати від нього виконання обов’язку щодо оплати наданих послуг. Позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з відповідача. 02 лютого 2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області постановлена ухвала про відмову у прийнятті заяви з підстав наявності спору, внаслідок чого позивач звернувся до суду в загальному порядку та просить поновити строк позовної давності.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Позовна заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

КП "Новомосковськтеплоенерго" згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, а також Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 3 жовтня 2007 року № 1198 та Закону України "Про теплопостачання" на підставі Договору № 1-2940 від 12 лютого 2014 року постачає теплову енергію до житлового приміщення, в якому мешкає відповідач за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, 5/51 /а.с.6, 7, 8-9/.

Згідно з даними особового рахунку 1-2940, станом на 01 серпня 2017 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати вартості спожитої теплової енергії за період з січня 2007 року по липень 2017 року в розмірі 14746,03 грн. /а.с.10-11/. В означений розрахунок включено часткову оплату відповідачем послуг протягом лютого 2010 року – грудня 2014 року.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року судом відмовлено в прийнятті заяви позивача про видачу судового наказу з підстав пропуску строку позовної давності.

Вирішуючи позов суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 64, 66, 67, 68 Житлового кодексу України, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач комунальних послуг зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Особа стає споживачем житлово-комунальних послуг за умови, якщо вона фактично користується цими послугами. Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з початку користування цими послугами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню та водовідведенню, споживачі зобов'язані щомісячно вносити платежі за надані послуги з теплопостачання до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Таким чином суд приходить до висновку, що невиконанням встановленого законодавством та положеннями 16.1 Договору № 1-2940 обов’язку з оплати вартості спожитої теплової енергії відповідач порушив майнові права позивача на отримання оплати вартості наданих послуг чим наніс позивачу матеріальний збиток, який і підлягає стягненню з відповідача. При цьому позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, які в своїй сукупності підтверджують аргументи позивача, наведені в позові щодо наявності підстав для його задоволення, а норми права, на які послався позивач в обґрунтування правових підстав для задоволення позову підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 14746,03 грн.

Водночас, суд не приймає до уваги під час ухвалення рішення клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду, оскільки за ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність у спорі застосовується лише за заявою сторони у спорі, в той час, як вимоги застосування позовної давності до даних правовідносин відповідачем не заявлено, внаслідок чого і підстави для перевірки поважності причин пропуску строку у суду відсутні.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1600,00 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд-

вирішив:

позов Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" (місцезнаходження: вул. М.Головка, 17, м. Новомосковськ Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 03342190) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Паланочна)АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 грудня 2012 року по 01 серпня 2017 року в розмірі 14746 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок шість) грн. 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя Д.О. Парфьонов