Ухвала суду № 72496871, 28.02.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/223/18

Провадження № 2-а/591/196/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Сидоренко А.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Путивльської міської ради в особі адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Путивльської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить скасувати постанову серії 01/17 від 09 січня 2018 року про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, провадження по справі закрити. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, та свої вимоги мотивує наступним. 13 грудня 2017 року відносно позивача був складений протокол №0002 про адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 152 КУпАП. Позивач вважає, що даний протокол складений з порушенням Конституції України та Закону України «Про засади державної мовної політики» в частині мови, на якій складено протокол. Протокол складено одночасно двома мовами, що є неприпустимим в офіційному діловодстві, тим паче під час притягнення особи до юридичної відповідальності. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначається про скоєне адміністративне правопорушення позивачем, що передбачено ст. 82 та ст. 152 КУпАП, але оскаржувана постанова складена лише за ст. 152 КУпАП. Тобто мається не узгодженість в кваліфікації діяння, що на думку позивача є однією з процесуальних підстав для скасування постанови. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б доводили вину позивача в скоєнні ним адміністративного правопорушення.

В даному виді правопорушення, на думку позивача, належним доказом зазвичай є відеозапис з технічним приладів, на якому чітко зафіксовано протиправні дії суб’єкта щодо поводження з твердими побутовими відходами. Протокол про адміністративне правопорушення, на думку позивача, не може бути в даному випадку належним та допустимим доказом, оскільки в ньому тільки вказуються обставини скоєного адміністративного правопорушення, а доводів щодо того, чи дійсно дані обставини, які зазначені в протоколі, мали місце, не надано.

Крім того, позивач вважає, що гіпотеза норми, що викладена в статті 152 КУпАП не може передбачати адміністративної відповідальності за не укладення чи відмову в укладенні договору.

Договір про надання послуг на вивіз твердих побутових відходів укладається за місцем реєстрації та/або фактичного проживання фізичної особи. Позивач пояснювала представнику відповідача, що місце її реєстрації та проживання в м. Суми та саме в даному населеному пункті проводиться позивачем оплата за послуги по вивезенню ТПВ. В протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, з пояснень позивача в неї немає сміття по місцю роботи. В протоколі чітко не зазначено, яке саме підприємство займається вивезенням ТПВ, а вказано тільки те, що це Путивльський ЖЕК. Фактично притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося без належного та завчасного попередження про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Позивач не змогла скористатися правовою допомогою, ознайомитися з матеріалами справи.

Посилаючись на вказані обставини, просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на неї стягнення, а провадження у справі закрити.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що адміністративна комісія при виконавчому комітеті Путивльської міської ради у складі дев’яти осіб утворена відповідно до рішення виконавчого комітету Путивльської міської ради №119 від 10 вересня 2014 року. Справа відносно позивача була розглянута комісією у складі п’яти осіб, відповідно адміністративна комісія була правомочною. Зазначають, що справа про адміністративне правопорушення відносно позивача була підвідомча адміністративній комісії при виконавчому комітеті Путивльської міської ради. Оскаржувана постанова прийнята простою більшістю голосів адміністративної комісії при виконавчому комітеті Путивльської міської ради, присутніх на засіданні та підписана головуючим на засіданні і секретарем.

Зазначається, що оскаржувана постанова прийнята з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження було надано адміністративній комісії при виконавчому комітеті Путивльської міської ради; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

Відповідач зазначає, що об’єктивна сторона правопорушення виражається у формі порушення п. 3.2.5.Правил благоустрою, забезпечення чистоти і порядку, додержання тиші в громадських місцях на території міста Путивль, затверджених рішенням 35 сесії Путивльської міської ради 5 скликання від 10 квітня 2009 року, зі змінами, внесеними рішенням 48 сесії Путивльської міської ради від 21 квітня 2010 року, відповідно до якого громадяни у сфері благоустрою міста зобов’язані укладати самостійно або разом з іншими громадянами договори на вивезення твердих побутових відходів згідно з вимогами діючих санітарних норм.

Тому відповідач вважає, що оскаржувана постанова прийнята на підставі та у спосіб, що передбачені Коституцією та законами України, а тому вона є законною та обгрунтовнаою.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 січня 2017 року у справі за вказаним адміністративним позовом відкрите провадження. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 09 січня 2018 року, винесеної адмінкомісією при виконавчому комітеті Путивльської міської ради на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП. В постанові зазначено, що 13.12.2017 року при проведенні контролю щодо складання договорів з вивезення ТПВ у гр. ОСОБА_1 відсутній договір на збирання та вивезення ТПВ. Укласти договір вона відмовилась, пояснивши, що користується баком для сміття педагогічного коледжу. Визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 грн.( а.с. 10).

В протоколі про адміністративне правопорушення №0002 від 13 грудня 2017 року зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась укласти договір на вивіз ТПВ, користується контейнером на території гуртожитку педучилища, чим порушила ст.82, ст. 152 КУпАП (а.с. 11).

Відповідно до ст. 152 КУпАП за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Ст. 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Ст. 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростували доводи позивача з приводу порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме, що фактичне притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося без належного та завчасного попередження про розгляд справи про адміністративне правопорушення та що позивач не змогла скористатись правовою допомогою, ознайомитися з усіма наявними матеріалами, що містяться в справ про адміністративне правопорушення. Відсутні докази належного сповіщення позивача про розгляд відповідачем справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Як встановлено під час вивчення матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст. 152 КУпАП в сумі 1360 грн.

Проте оскаржувана постанова, якою було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, не містить зазначення дати та місця вчинення правопорушення.

За п. 1.1. Правил благоустрою, забезпечення чистоти і порядку додержання тиші в громадських місцях на території міста Путивль, затверджених Рішенням Путивльської міської ради від 04 березня 2009 року (далі – Правила благоустрою), ці Правила є нормативно-правовим актом, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об’єктів благоустрою міста Путивль, регулюються права та обов’язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначається комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку у місті.

За п. 3.2.5 Правил благоустрою громадяни у сфері благоустрою міста зобов’язані укладати самостійно або разом з іншими громадянами договори на вивезення твердих побутових відходів згідно з вимогами діючих санітарних норм (за винятком випадків, коли плата за вивезення відходів є у складі квартплати або плати за утримання будинку та прибудинкової території).

Як вбачається зі змісту Правил благоустрою, дія цього нормативного акта розповсюджується на суб’єктів у сфері благоустрою міста Путивля, проте доказів того, що позивач, зареєстрованим місцем проживання якої є АДРЕСА_1, має обов’язок по їх дотриманню, суду не надано.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суб’єкт владних повноважень (чи суд) встановлює наявність складу адміністративного правопорушення (проступку).

Особлива частина КУпАП України дає поняття складу адміністративного проступку - об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона та суб’єкт адміністративного проступку, які встановлюють нерозривну єдність.

Тобто, приймаючи рішення про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України, з посиланням на порушення п. 3.2.5 Правил благоустрою, відповідач не врахував, чи може бути вона суб’єктом вказаного правопорушення, а відповідно, відсутній і склад адміністративного правопорушення, оскільки наявність суб’єкта обов’язкова для кваліфікації конкретного діяння як адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно ч .2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в порушення ст.77 КАС України не доведено правомірність свого рішення. Сам факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено, та викладені в позовній заяві доводи є неспростованими.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем під час прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 257-262, 286, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МВ 213587) задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Путивльської міської ради ( місцезнаходження: Сумська область, м. Путивль, вул. Володимира Князя, буд. 50, код ЄДРПОУ 04058083) про накладення адміністративного стягнення № 07/17 від 09 січня 2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1360 грн. 00 коп. та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя А.П. Сидоренко