Рішення № 72496433, 26.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6773/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» з позовною заявою до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000086/2 від 08.07.2017 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00796 від 08.07.2017 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначені причини, які не свідчать про не правильність визначення митної вартості товару декларантом. Поставка товару здійснена в тарі постачальника, вартість якої входить до ціни товару, а тому вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем товару та додатково мають бути включені до митної вартості товару. Транспортні витрати підтверджуються в повному обсязі наданими до митниці документами, а умови оплати товару передбачені договором відповідають умовам оплати зазначеним в інвойсі, експортна декларація стосується саме того товару, який поставлений позивачу, а тому помилка в адресі не впливає на митну вартість товару.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений про розгляд справи. Згідно відзиву на позовну заяву (аркуші справи 110-128), відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакування і пакувальних матеріалів до ціни товару, дані СМR щодо перевізника товару містять розбіжності з іншими поданими позивачем до митниці документами, адреса постачальника в експортній декларації відмінна від адреси зазначеної в інших документах, умови поставки мають розбіжності в інвойсі та контракті на поставку товару, тощо, декларантом не надані до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а тому у відповідача були всі підстави для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та Фірмою «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) 27.04.2017 року укладений зовнішньоекономічний контракт №336/17 за яким Фірма «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) зобов’язалася поставити, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у інвойсах, які є невід’ємною частиною контракту (аркуші справи 26-36).

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар – нектарини свіжі класу А, у пластикових ящиках - 1600 шт., на 20 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 16965 кг., вага «нетто» - 15865 кг, ціна - 0,47 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 7456,55 євро; нектарини свіжі класу В, у пластикових ящиках - 120 шт., на 2 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 1313 кг, вага «нетто» - 1223 кг, ціна - 0,33 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 403,59 євро; нектарини свіжі класу А, у пластикових ящиках - 400 шт., на 4 дерев’яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва – Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 3515 кг., вага «нетто» - 3055 кг, ціна - 0,42 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 1283,19 євро.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 08.07.2017 року декларантом – ТОВ «БЕК «АТАМАН-ГРУП» (яке діє на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів №211/16) до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса - Центральний» Одеської митниці ДФС подана митна декларація №UA500060/2017/010710, в якій митна вартість визначена за основним методом – за ціною контракту №336/17 від 27.04.2017 року, та документи, які підтверджують вартість товару та транспортні витрати, зокрема, зовнішньоекономічний контракт № 336/17 від 27.04.2017 року з додатковою угодою №1 від 09.06.2017 року; специфікацію № 55 від 05.07.2017 року; інвойс № 055 від 05.07.2017 року; сертифікат походження товару форми EUR.1 № А760101; митну декларацію країни відправлення 17GREX410100040338 від 05.07.2017 року; прас - лист від 04.07.2017 року; пакувальний лист від 05.07.2017 року; автотранспортну накладну №0061397; договір про перевезення №340/17 від 29.06.2017 року; договір про перевезення №01/02/17-МD від 01.02.2017 року; договір-заявка №02-D від 03.07.2017 року; довідка про транспортні витрати від 05.07.2017 року, тощо (аркуші справи 26-39, 44-46, 50-58, 68-84, 91).

Проте, за результатами розгляду декларації №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 та доданих до неї документів, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.07.2017 року №UA500060/2017/00796 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.07.2017 року № UA500060/2017/000086/2 (аркуші справи 21-25).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року було встановлено, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, у відповідності до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням, однак, у доданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого не можливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Крім того, до митного оформлення надано лист від «CATICARO-TRANS» SRL від 05.07.2017 року на бланку «CARICARO-TRANS» SRL та рахунок-фактура від «CATICARO-TRANS» SRL №02 від 05.07.2017 року, однак у наданій транспортній накладній (CMR) наведене підприємство не значиться.

Також, за контрактом №336 /17 від 27.04.2017 року оплата товару здійснюється на умовах 100% передплати, інших умов оплати в контракті не наведено, проте згідно з інвойсом №055 від 05.07.2017 року вартість товару становить 9143,24 євро, що не відповідає сумі попередньої оплати 75000 євро за довідкою банку від 03.05.2017 року, тобто, умови оплати наведені в інвойсі не відповідають умовам здійснення оплати за товар.

Адреса відправника товару вказана в експортній декларації не збігається з адресою, зазначеною в митній декларації №UA500060/2017/010710 та сертифікаті походження товару форми EUR.1 № А760101.

Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також, у відповідності до ст. 254 Митного кодексу України надати переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову.

ТОВ «Дунайська імпортна компанія» надіслано відповідачу повідомлення №0807-1, в якому зазначено про відсутність додаткових документів та надані роз’яснення про те, що умови пакування зазначені в зовнішньоекономічному контракті, транспортні витрати підтверджуються наданими документами, умови оплати зазначені в інвойсі збігаються з умовами оплати, зазначеними в додатковій угоді до контракту, яка надавалася до митного органу, різниця в адресі обумовлена заповненням експортної декларації грецькою мовою, тобто, всі документи для визначення митної вартості надані до митного органу та не містять розбіжностей (аркуш справи 92).

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.07.2017 року №UA500060/2017/00796 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.07.2017 року № UA500060/2017/000086/2 за 6 методом визначення митної вартості з посиланням на розбіжності в поданих до митного оформлення товару документах та дані бази ЄАІС щодо розмитнення подібних товарів за ціною відмінною від заявленої позивачем по митній декларації №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями митного органу, оскарження цих рішень до Одеської митниці ДФС в адміністративному порядку результатів не дало, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом про скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар декларантом розмитнений зі сплатою митних платежів, визначених митним органом та випущений у вільних обіг з наданням гарантій у відповідності до ст. 55 Митного кодексу України.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосування митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки – за ціною договору, неправомірними, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такою, що підлягає скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей, зокрема, в Специфікації №55 від 05.07.2017 року до контракту №336/17 від 27.04.2017 року, інвойсі, експортній декларації зазначена ціна товару, його кількість, умови поставки, які збігаються з заявленими декларантом при розмитненні цього товару, ціна товару відповідає даним прейскуранту цін продавця, транспортні витрати підтверджуються договорами, рахунком-фактурою, умови поставки зазначені в інвойсі не суперечать положенням контракту, враховуючи додаткову угоду до цього контракту.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність в поданих документах даних щодо включення або не включення до ціни товару вартості упаковки, пакування, суд вважає не обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п. 7.1, 7.2 зовнішньоекономічного контракту №336/17 від 27.04.2017 року товар може постачатися Покупцю у зворотній тарі Покупця, а саме у пластикових ящиках, призначених для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів або у тарі Постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів. У випадку постачання товару у тарі Постачальника, остання включається у вартість товару та не підлягає поверненню. Обов’язок пакування та маркування товару покладається на Постачальника. Такі витрати входять у вартість товару та додатковому відшкодуванню зі сторони Покупця не підлягають.

Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Фірму «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) та при постачанні товару у тарі постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню.

Надана при розмитненні товару позивачем експортна декларація 17GREX410100040338 від 05.07.2017 року не містить будь-яких даних щодо зворотної тари, статус якої визначає постачальник товару при оформленні цієї декларації та надає відповідні документи для перевірки їх митним органам Греції при експорті товару.

Крім того, позивачем в митній декларації №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року в графі 37, 40 мають заповнюватися дані щодо особливостей переміщення товару через митний кордон України, до яких відноситься також режим переміщення тари, однак в цій декларації не зазначено про зворотну тару, тобто, ця тара є не зворотною тарою постачальника, вартість якої включається до ціни товару.

В даному випадку, суд не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару позивачем документах та з цих документів можливо визначити митну вартість товару та умови її поставки, в тому числі щодо пакування та тари.

Щодо транспортних витрат, суд звертає увагу на те, що позивачем до митного органу наданий контракт №340/17 від 29.06.2017 року, укладений між ним та «CATICARO-TRANS» SRL (Молдова) на здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, пункт 6.2.15 якого передбачає можливість перевізника укладати угоди з іншими особами для належного і своєчасного виконання взятих на себе зобов’язань за цим контрактом.

З наданого до митного органу з митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року договору про перевезення вантажів №01/02/17-МD від 01.02.2017 року, що підтверджується даними декларації та оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вбачається, що «CATICARO-TRANS» SRL уклало договір з SRL «TINTORETO-TRANS» на здійснення перевезення вантажів.

При цьому, SRL «TINTORETO-TRANS» зазначено в CMR №0061397 від 05.07.2017 року перевізником товару, найменування, кількість і вага якого повністю збігається з даними інвойсу, пакувального листа, специфікації, тощо.

Позивачем до митниці також надавалися договір-заявка №02-D від 03.07.2017 року на оплату перевезення в сумі 2100 євро за договором №340/17 від 29.06.2017 року, довідка про транспортні витрати надана «CATICARO-TRANS» SRL, в якій перевізник підтверджує вартість перевезення в розмірі 2100 євро.

Суд рахує технічною помилкою зазначення назви «CARICARO-TRANS» SRL на бланку довідки про транспорті витрати, оскільки печатка містить вірну назву зазначеного підприємства та відповідає даним договорів на перевезення та іншим документам.

Крім того, до суду надана довідка з банку, яка підтверджує фактичну сплату 2100 євро на рахунок «CATICARO-TRANS» SRL за договором №340/17 від 29.06.2017 року, акт виконаних робіт №02 від 08.07.2017 року, та ці докази не могли бути надані раніше з підстав можливості оплати цих послуг позивачем протягом 60 днів.

Таким чином, суд не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару позивачем документах, які стосуються перевезення товару та з наданих документів можливо встановити вартість перевезення.

Щодо даних оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів про невідповідність умов оплати зазначених в інвойсі умовам оплати за зовнішньоекономічним контрактом, вони спростовуються наявними в справі доказами та документами, які надавалися позивачем до митного органу разом з митною декларацією.

Так, за умовами контракту №336/17 від 27.04.2017 року оплата за товар покупцем здійснюється на умовах 100% передплати (п. 3.1 контракту), однак відповідачем не врахована наявність додаткової угоди №1 від 09.06.2017 року до цього контракту, яка надавалася до митного оформлення та містить умови як 100% передплати, такі і оплати товару протягом 14 днів після митного очищення.

Відповідно до інвойсу №055 від 05.07.2017 року умови поставки товару передбачають оплату товару протягом 14 днів, що не суперечить контракту та в даному випадку відсутні будь-які розбіжності в поданих документах щодо умов оплати.

Крім того, суд звертає увагу на надані позивачем до суду докази, які свідчать що товар, який розмитнювався за митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року оплачений в повному обсязі 26.07.2017 року в сумі 9143,24 євро в межах строків, передбачених інвойсом та контрактом.

Щодо невідповідності адреси відправника товару в експортній декларації даним митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року та сертифікаті походження товару форми EUR.1 № А760101, суд звертає увагу на те, що експортна декларація ЕХ-1 це митний документ, який складений, в даному випадку, постачальником товару і підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну-імпортер, в експортній декларації 17GREX410100040338 від 05.07.2017 року зазначений інвойс № 055 від 05.07.2017 року; сертифікат походження товару форми EUR.1 № А760101 та інші документи, які надавалися позивачем для розмитнення товару за митною декларацією №UA500060/2017/010710 від 08.07.2017 року.

Таким чином, експортна декларація та інші названі документи стосуються однієї поставки та одного і того ж самого товару, тобто будь-яких розбіжностей, в даному випадку, суд не вбачає, тим більше, що ці обставини не впливають на митну вартість товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих позивачем разом з митною декларацією №UA500060/2017/010710 документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією №UA500060/2017/010710 є не правомірною, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Дунайська імпортна компанія» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України в розмірі 3200 грн., а зайво сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу за його заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (68600, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1, код ЄДРПОУ 40017905) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000086/2 від 08.07.2017 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00796 від 08.07.2017 року – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної фіскальної служби № UA500060/2017/000086/2 від 08.07.2017 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної фіскальної служби № UA500060/2017/00796 від 08.07.2017 року.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905) сплачений судовий збір у розмірі 3200 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п. 15.5 ч. 1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.І. Свида

.