Рішення № 72495489, 28.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/308/18

категорія 10.3.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови йому у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 06.04.2015 року, внаслідок захворювань пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ "Про міліцію";

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності, а саме 06.04.2015 року, відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування позову зазначає, що вважає повторну відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені та виплаті йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, внаслідок захворювань пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, протиправною.

Ухвалою від 29.01.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.02.2018 відповідач електронною поштою направив письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 48-51), який продублював листом, що надійшов до суду 12.02.2018 (а.с. 54-57), згідно якого просив в задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, а на момент звернення позивача до голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області (08.06.2017) Закон України "Про міліцію" втратив чинність.

19.02.2018 позивач надав письмову відповідь на відзив (а.с. 63-66) в якій зазначив, що право на одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму вже було встановлено постановою Богунського районного суду м. Житомира від 20.09.2017 по справі № 295/8244/17, яка набрала законної сили.

Проаналізувавши дослідженні докази суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.04.1974 року по 13.12.2003 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Свідоцтвом про хворобу № 585/151 від 10.12.2003 встановлено, що захворювання позивача, ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та він не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Наказом УМВС України в Житомирській області від 13.12.2003 року №163о/с (а.с. 19) ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ у відставку по статті 65 пункт "а" (за віком).

Відповідно до виписки із акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ЖИА № 116533 від 21.07.2010 (а.с. 20) за результатами первинного огляду з 15.07.2010 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

29.12.2010 року позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 50954,40 грн. (а.с. 21).

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 206245 від 28.04.2015 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 06.04.2015 року, внаслідок захворювання, так, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 22).

З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області з заявою від 08.06.2017 (а.с. 24).

Листом № 1194/29/05-2017 від 17.07.2017 повідомлено ОСОБА_1, що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України матеріали з питання призначення одноразової грошової допомоги розглянуто та повернуто, як такі що не підлягають розгляду, у зв'язку з тим що встановлення 3-ї групи інвалідності та відповідного ступеню втрати працездатності відбулося 21.07.2010 року, повторний огляд МСЕК з установленням 2-ї групи інвалідності та відповідного ступеню втрати працездатності відбувся 28.04.2015 року, що перевищує установлений п. 4 Порядку дворічний термін для звернення за одноразовою грошовою допомогою у разі повторного огляду МСЕК (а.с. 25).

Не погодившись з наданою йому відповіддю, ОСОБА_1 оскаржив її до Богунського районного суду міста Житомира, останній, в свою чергу, 20.09.2017 прийняв постанову по справі № 295/8244/17, що вступила в законну силу, якою визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, які полягають у поверненні матеріалів на призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 з прийняттям відповідного рішення, врахувавши обставини, викладені судом у даній справі та з урахуванням раніше виплаченої суми.

Проте, не враховуючи обставини встановлені Богунським районним судом міста Житомира в постанові від 20.09.2017, Департамент фінансово-облікової політики МВС України, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, надіслав на адресу Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області висновок про відмову в призначені одноразовою допомоги, з підстав пропуску дворічного терміну встановлення більшої групи інвалідності.

Про даний висновок позивача повідомлено листом Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 20.12.2017 № 2034/29/05-2017 (а.с. 33).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Богунського районного суду міста Житомира від 20.09.2017 по справі 295/8244/17 встановлено, що в позивача виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку №850.

При цьому варто зазначити, що відповідно до ч.6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (чинного на час виникнення спірних відносин) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи той факт, що позивачеві встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків при проходженні служби саме в органах внутрішніх справ, то відповідно він відноситься до категорії осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію".

Відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінетом Міністрів України постановою №707 від 12.05.2007 було затверджено "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції".

Частиною 1 Порядку №707, що був чинним на час встановлення позивачу ІІІ та ІІ групи інвалідності, було передбачено, що у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми (абз.2).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850. Вказаний нормативний документ є чинним.

Так, пунктом 2 вказаного Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми (п. 4 Порядку № 850).

Як вбачається з матеріалів справи, між первинним встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності (15.07.2010) та повторним оглядом (06.04.2015) пройшло більше двох років.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що Законом України "Про міліцію" не було встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої відповідно до приписів пункту 4 Порядку №850.

Вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

Крім того встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової допомоги 08.06.2017 року, а тому в даному випадку, розгляд заяви позивача щодо виплати одноразової допомоги має здійснюватись в порядку визначеному Порядком та умова призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню так як у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку №850.

Щодо посилань відповідача на те, що на час звернення позивача до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області (08.06.2017) Закон України "Про міліцію" втратив чинність, суд зазначає, що на дату встановлення першочергової групи інвалідності та звернення позивача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги діяв Закон України "Про міліцію", а тому після встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та звернення з заявою від 08.06.2017, відповідач повинен був керуватись Законом України "Про міліцію".

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10014, номер НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 00032684), третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10001, код 08592164), задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 06.04.2015 року, внаслідок захворювань пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Закону України "Про міліцію".

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності, а саме 06.04.2015 року, відповідно до Закону України від "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк