Рішення № 72495434, 01.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/82/18

Справа № 522/23795/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря - Шевчик В.І.,

розглянувши у порядку скороченого позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1695 від 04.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що постановою у справі про адміністративне правопорушення № 1695 від 04.12.2017 року позивача, ОСОБА_1 як Голову правління ОСББ «Варненська 17, корп.. 6» було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП. Дану постанову ухвалено адміністративною комісією Виконавчого комітету ОМР за результатами розгляду протоколу серії ЖКС/КВ № 0010618, складено майстром дільниці № 6 ЖКС «Вузівський» 09.11.2017 року. ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ст. 152 КУпАП, оскільки 09.11.2017 року при огляді території за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 17/6 було виявлено, що територія знаходиться в незадовільному санітарному стані, чим порушено п. 7.2 Правил благоустрою території м. Одеси. Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасування, оскільки: вважає її такою, що прийнято з порушенням статті 278 КУпАП; незрозуміло, яку протиправну дію або бездіяльність інкримінують позивачу, оскільки пункт 7.2 Правил благоустрою території м. Одеси має 15 підпунктів; постанова винесена з порушенням порядку розгляду адміністративної справи, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.12.2017 року позовна заява була залишена без руху. Позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позову.

Позивач усунув недоліки позову та ухвало суду від 09.01.2018 року було відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку.

Ухвалою суду від 12.02.2018 року було здійснено перехід у спрощене позовне провадження.

Сторони справи були сповіщені, що розгляд справи буде проводитися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки на їх адреси 14.02.2018 року направлялися копії ухвали суду від 12.02.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

До суду не було направлено відзиву чи/або письмових пояснення відповідача.

У період з 27.02.2018 року по 28.02.2018 року включно судді Домусчі Л.В. перебувала у відпустці.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

З протоколу № 0010618 серії ЖКС/КВ від 09.11.2017 року встановлено, що майстер дільниці № 6 КП ЖКС «Вузівський» ОСОБА_2 склала протокол про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки 09.11.2017 року о 10 год. 40 хв. при огляді території за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено, що прилегла територія знаходиться в незадовільному санітарному стані, чим порушено вимоги п. 7.2 Правил благоустрою території м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року. В графі підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «відправлено поштою»,тобто протокол не був вручений ОСОБА_1 під час його складання.

Адміністративна комісія Виконавчого комітету Одеської міської ради розглянувши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення по відношенню до ОСОБА_1 постановила накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі 850 грн., що підтверджується Постановою № 1695 від 04.12.2017 року. Дану Постанову ОСОБА_1 отримав особисто 11.12.2017 року, що зазначено з підписом позивача на Постанові.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вважає не обґрунтованим складений протокол по пункту 7.2 Правил благоустрою території м. Одеси, оскільки територія, що закріплена за їх будинком завжди прибрана, як доказ надав до суду фотографії, які підтверджують чистоту і порядок на території будинку, що підтверджується поясненнями по протоколу № 0010618 серії ЖКС/КВ від 04.12.2017 року.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП кваліфікується як порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до п. 7.2 Правил благоустрою території міста Одеси, на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень.

Доводи позивача наведені у позовній заяві, в подальшому додані до матеріалів справи фото на підтвердження чистоти прибудинкової території відповідачем ніяким чином не спростовані.

Відповідач не подав до суду ні заперечення, ні заяв, які б підтверджували правомірність його рішення та спростували б твердження позивача.

Оглянувши додані до справи фотографії прибудинкової території, суд вбачає, що територія дійсно доглянута та прибрана.

При цьому, відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція ( Рішення ЄСПЛ у справі « Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі « Салабіаку проти Франції » від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення( п. 21 рішення ).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23 - рп / 2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні ( п. 4. 1 ).

В рекомендації № R ( 9 1)1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади ( принцип 7 ).

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови та протоколу, що став підставою для прийняття постанови, належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездітності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 26, 31, 42, 44, 46, 72-77, 118, 159, 160, 162, 192, 199, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 257-262, 286, п.10 Перехідних Положень КАС України, ст. 9, 23, 30, 33, 152, 222, 251, 252, 254, 256, 265-1, 268, 276, 279, 280, 283, 317-318, 321 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: 65065, АДРЕСА_1) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, місцезнаходження: 65004, Думська площа, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № 1695, винесену адміністративною комісією Виконавчого комітету Одеської міської ради 04.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) за правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1695 від 04.12.2017 року.

Рішення суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення суду складено 01.03.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.

01.03.2018