Рішення № 72494490, 16.02.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/4872/16-ц

Провадження № 2/520/2410/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

За участю секретаря Шеховцевій О.В.

За участю представників сторін і третіх осіб:

ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом

Київської районної адміністрації ОСОБА_6 міської ради до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа без самостійних вимог Київська районна адміністрація як орган опіки та піклування про виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Київської районної адміністрації ОСОБА_6 міської ради, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_10, ОСОБА_11 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права на користування жилим приміщенням, визнання ордеру недійсним, про визнання права на користування житловим приміщенням,

Встановив:

В квітні місяці 2016 року Київська рай адміністрація звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про виселення з квартири №24 в будинку №61 по пр.-ту ОСОБА_12 (нині Небесної сотні) разом з усіма проживаючими особами без надання іншого житла, стверджуючи, що відповідач зайняв житлове приміщення без правових підстав. Надалі, під час судового розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позову (29.08.2017 року) і вимагав виселити з вищевказаної квартири без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_7, ОСОБА_8 з малолітньою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Правові підстави позову позивач не змінював. В судовому засіданні представник Київської рай адміністрації позов підтримав.

Представник ОСОБА_7 позов не визнала і 12.09.2016 року заявила зустрічні позовні вимоги про визнання за ОСОБА_7 права користування житловою площею в квартирі №24 в будинку № 61 по пр.-ту ОСОБА_12 (нині Небесної сотні) в м.Одесі. Після уточнення 22.03.2017 року зустрічного позову в судовому засіданні представник ОСОБА_7 вимагала встановити факт проживання ОСОБА_7 однією сім’єю з ОСОБА_13,померлою 09.12.2015 року і з ОСОБА_14, померлою 04.02.2004 року в спірній квартирі з дня народження – 23.-5.1991 року до дня смерті бабусі ОСОБА_13; визнати ОСОБА_7 членом сім’ї ОСОБА_13, визнати за ОСОБА_7 право користування житловим приміщенням в квартирі №24 будинку 61 по пр.-ту Небесної сотні в м.Одесі; визнати недійсним ордер, виданий Київською рай адміністрацією на ім’я ОСОБА_10 на право вселення в квартиру №24 по пр.-ту ОСОБА_12,61 (нині пр.-т Небесної сотні) в м.Одесі.

Представник ОСОБА_8 позов Київської рай адміністрації не визнав, вимоги представника ОСОБА_7 підтримав в повному обсязі.

Представник третіх осіб ОСОБА_10 і ОСОБА_11 вимоги Київської рай адміністрації підтримав, а зустрічний позов просив суд залишити без задоволення.

Представник Київської райадмінстрації як органу опіки та піклування вирішення спору залишила на розгляд суду.

Суд вислухав представників сторін, третіх осіб, свідків, вивчив матеріали справи і встановив наступне:

Багатоквартирний житловий будинок № 61 по пр.-ту ОСОБА_12,61 (нині пр.-т Небесної сотні) належить до комунальної власності територіальної громади м.Одеси. Київська рай адміністрація ОСОБА_6 міськради у галузі житлово-комунального господарства виконує функції власника житлового фонду та нежилих приміщень, вирішує питання оформлення та переоформлення особистих рахунків на житло, вирішує питання укладання та внесення змін до договорів найму житлових приміщень, видає розпорядження про надання жилих приміщень у встановленому законом порядку.

Квартира №24 в будинку №61 по пр.-ту ОСОБА_12 не є приватизованою, основним квартиронаймачем квартири була ОСОБА_13, яка померла 09.12.2015 року - актовий запис про смерть №12691, вчинений 10.12.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_6 міського управління юстиції.

Київська райадмінстрація доводить, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заселились до квартири після смерті основного квартиронаймача, проживають в квартирі без відповідних дозвільних документів, реєстрації за місцем проживання не мають, посилаючись на положення ст..ст.109 і 116 ЖК України рай адміністрація вимагає виселити ОСОБА_7, ОСОБА_8 разом з малолітньою ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири №24 в будинку №61 по пр.-ту ОСОБА_12 в м.Одесі без надання іншого житлового приміщення.

Представник ОСОБА_7 і представник ОСОБА_8, не визнаючи позовні вимоги рай адміністрації, стверджували, що ОСОБА_7 онук ОСОБА_13, з дня народження проживав в спірній квартирі у якості члена сім’ї основного квартиронаймача разом з матір’ю ОСОБА_14, що ОСОБА_7 набув права користування житлом у відповідності до положень ст.ст.64,65 ЖК України. Відсутність у ОСОБА_7 реєстрації за місцем проживання не є правовою підставою для його виселення з квартири. ОСОБА_8 до спірної квартири заселилась у якості дружини ОСОБА_7 за згодою основного квартиронаймача ОСОБА_13, тому також має право на користування житлом в спірній квартирі. 19.03.2016 року у ОСОБА_8 і ОСОБА_7 народилась донька ОСОБА_9. Місцем проживання малолітньої дитини є місце проживання її батьків. Таким чином, на момент видачі ордеру на право вселення в спірну квартиру ОСОБА_10 і ОСОБА_11 Київська рай адміністрація діяла неправомірно, тому як видала ордер на зайняте житлове приміщення.

На обґрунтування своїх вимог відповідачева сторона посилалась на такі докази: свідоцтво про народження ОСОБА_7, свідоцтво про народження ОСОБА_15,свідоцтво про смерть ОСОБА_13, копії довідок з місця проживання ОСОБА_7за 2005, 2006,2007, 2011, 2013,2014 роки, довідку з місця навчання ОСОБА_7, медичні документи дитини ОСОБА_7, свідоцтво про народження ОСОБА_9, медичну карту ОСОБА_9, пояснення свідків ОСОБА_16,ОСОБА_17, ОСОБА_18,ОСОБА_19

Дослідивши надані сторонами докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київської рай адміністрації підлягають задоволенню в повному обсязі, а вимоги ОСОБА_7 – частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

У даному випадку суд встановив і сторони визнали, що позивач ОСОБА_7 є онуком квартиронаймача ОСОБА_13 і в 1991 році правомірно заселився до квартири №24 в будинку №61 по пр.-ту ОСОБА_12 в м.Одесі і правомірно користувався житловим приміщенням до 2011 року, хоча по досягненню 16 років ОСОБА_7 не отримав паспорт громадянина України, а по досягненню 18 років ОСОБА_7 не оформив реєстрацію за місцем фактичного проживання. В 2011 році за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 було затримано і вироком Київського райсуду м.Одеси від 21.05.2012 року засуджено до 3-х років позбавлення волі.

Суд не отримав належних і безперечних доказів того, що після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_7 повернувся до спірної квартири і постійно в ній проживав. В матеріалах справи містяться письмові докази, що квартиронаймач ОСОБА_13 заперечувала проти проживання ОСОБА_7 в цій квартирі : лист керівника Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області (т.1 а.с.95), лист директора КП «ЖКС «Вузівський» (т.1т а.с. 91), лист Департаменту надання адміністративних послуг (т.1 а.с.88). Відсутність у ОСОБА_7 реєстрації за спірним житловим приміщенням (відповідач за основним позовом ніколи цим питанням не переймався), пояснення свідка ОСОБА_20, свідка ОСОБА_21, свідка ОСОБА_22, акт обстеження квартири ( т.1 а.с.157), рахунки - повідомлення на оплату житлово-комунальних послуг ( заборгованості по сплаті послуг складала станом на 2016 рік 27150 грн), відсутність доказів того, що ОСОБА_7 був присутнім і приймав участь у похованні бабусі ОСОБА_13 свідчать, що ОСОБА_7 в квартирі з 2014 року постійно не проживав (з липня 2017 року ОСОБА_7 перебуває під вартою і звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення). Суд не отримав будь-яких пояснень від представника ОСОБА_7 - чому відповідач ніколи не ставив питання про оформлення прописки в спірній квартирі ні перед бабусею ні перед відповідними органами, чому не отримував громадянського паспорту ні по досягненню 16 років, ні після звільнення з місць позбавлення волі, чому після смерті бабусі ОСОБА_7 не звертався до Київської рай адміністрації з заявою про укладання з ним договору найму житла.

Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_16,ОСОБА_17, ОСОБА_23,ОСОБА_19 , які в судовому засіданні стверджували, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в квартирі №24 будинку №61 по пр.-ту ОСОБА_12 в м.Одесі постійно проживали разом з ОСОБА_13 однією сім’єю, тому як свідки зазначили період спільного проживання, коли ОСОБА_7 перебував в місцях позбавлення волі, що в 2015 році ОСОБА_7 і ОСОБА_8 разом з маленькою дитиною гуляли у дворі будинку, хоча дитина у ОСОБА_8 народилась в 2016 році, свідкам не відомо, на які кошти існувала сім’я, як користувалась квартирою (хто займав які кімнати), з чого складалось спільне господарство. До того ж свідки, проживають в цьому будинку, але в інших під’їздах, ОСОБА_23 є родичкою ОСОБА_7 і вона зацікавлена в тому, щоб квартира залишилась за ним.

Щодо права на користування спірним житловим приміщенням у ОСОБА_8 Суд не отримав будь-яких письмових доказів того, що ОСОБА_8 заселилась до квартири №24 в будинку №61 по пр.-ту ОСОБА_12 в м.Одесі за життя основного квартиронаймача ОСОБА_13 і з її письмової згоди. Отримані судом докази свідчать, що ОСОБА_8 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_9 постійно проживає і має реєстрацію за адресою АДРЕСА_1. З березня 2016 року по січень 2018 року ОСОБА_8 неодноразово зверталась департаменту праці та соцполітики ОСОБА_6 міської ради з питання призначення допомоги на дитину, як одинокій матері і до заяви додавала документи з місця проживання та склад сім’ї. В цих документах ОСОБА_8 ніколи не зазначала місце проживання – квартира №24 в будинку 61 по пр.-ту ОСОБА_12, не вказувала членом своєї сім’ї ОСОБА_7, навпаки, відповідачка вказувала, що батько дитини відсутній, що іншого житла, крім як на АДРЕСА_2, не має.

З метою повного і всебічного розгляду даного спору суд витребував від органу опіки та піклування – Київської рай адміністрації висновок щодо доцільності виселення малолітньої ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири по пр.-ту ОСОБА_12,61 кв.24. Орган опіки та піклування 01.02.2018 року виїхав до спірної квартири і з дозволу ОСОБА_8 обстежив квартиру. Як вбачається з акту обстеження , до якого додані фотографії, квартира перебуває в непридатному для проживання стані (відімкнуто електропостачання за порушення ПКЕЕ), в квартирі відсутні речі, які б свідчили, що квартирою постійно користується сім’я з малолітньою дитиною.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з малолітньою ОСОБА_9,2016 року незаконно займають квартиру №24 в будинку №61 по пр.-ту ОСОБА_12 (нині Небесної сотні), тому у відповідності до положень ст.109 і ч.3 ст.116 ЖК України підлягають виселенню з квартири без надання іншого житла. Виселення ОСОБА_8 з малолітньою дочкою ОСОБА_24 з цієї квартири без надання іншого житлового приміщення не залишає відповідачів без житла, тому як ОСОБА_8 з дочкою забезпечена житлом в іншій квартирі, де вона з дитиною зареєстрована у якості члена сім’ї власника.

Відповідно до статті 58 Житлового кодексу Української РСР (чинного на сьогоднішній день) на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Київська рай адміністрація звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про виселення з квартири №24 по пр.-ту ОСОБА_12,61 в м.Одесі, а 02.08.2016 року Київська рай адміністрація прийняла розпорядження за №505 «Про надання прокурору Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_10 двокімнатної квартири АДРЕСА_3», на підставі якого 02.08.2016 року видала ОСОБА_10 ордер на право заняття жилого приміщення в квартирі №24 в будинку №61 по пр.-ту Маршала ОСОБА_12 в м.Одесі. Тобто, на момент видачі ордеру ОСОБА_10 спірна квартира не була вільною, тому вимога ОСОБА_7 про визнання ордеру недійсним підлягає задоволенню.

Керуючись ст..259,263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов Київської районної адміністрації ОСОБА_6 міської ради до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа без самостійних вимог Київська рай адміністрація як орган опіки та піклування про виселення задовольнити.

Виселити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН невідомий, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 - з квартири №24 в будинку №61 по пр.-ту Небесної Сотні (раніше пр.-т ОСОБА_12) в м.Одесі без надання іншого житла.

Зустрічний позов ОСОБА_7 ОСОБА_25 до Київської районної адміністрації ОСОБА_6 міської ради, треті особи без самостійних вимог

ОСОБА_10, ОСОБА_11 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права на користування жилим приміщенням, визнання ордеру недійсним задовольнити частково.

Визнати недійсним ордер на жиле приміщення №24 в будинку №61 по пр.-ту Небесної Сотні (раніше пр.-т.М.Жукова) в м.Одесі, виданий Київською районною адміністрацією 02.08.2016 року на ім’я ОСОБА_10.

У задоволенні іншої частини зустрічного позову ОСОБА_7 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІН невідомий) на користь Київської райадміністрації витрати на оплату судового збору в сумі 1378 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Київський райсуд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Дата складання повного тексту судового рішення – 22.02.2018 року.

Суддя Калашнікова О. І.