Рішення № 72494411, 28.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/415/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул.Поліська, 5, с.Бобриця, Ємільчинський район, Житомирська область, 11260) до Ємільчинського об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Соборна, 45, смт.Ємільчине, Житомирська область, 11201) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання повернути загальну суму незаконно утриманих коштів,

встановив:

ОСОБА_1, звернулася до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.11.2017 №167 "Про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам";

- зобов’язати Ємільчинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Житомирській області повернути ОСОБА_1 загальну суму незаконно утриманих на підставі рішення від 16.11.2017 №167 коштів;

- присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір;

- зобов’язати відповідача подати у 14 денний строк з моменту набрання рішення суду законної сили до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 14.07.2007, однак, 01.05.2016 виплату пенсії їй було припинено як пенсіонеру, що працює на посаді в органі місцевого самоврядування, у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015. Зазначає, що постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 30.08.2016 по справі №277/489/16-а було зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області (правонаступником якого є відповідач) поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи із 01 травня 2016 року у попередньому розмірі із наступними перерахунками, визначеними Законом. Однак, 16.11.2017 відповідачем прийнято рішення №167 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам, згідно якого сума переплати пенсії 17238,56 грн. підлягає поверненню ОСОБА_1 до пенсійного фонду. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням відповідача, відтак, звернулася до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного сторони отримали. що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22, 23).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення у вирішенні справи, суд встановив наступне.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статті 21-24 Конституції України передбачають, що всі люди є вільні і рівні у своїх правах, які гарантуються Конституцією і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Згідно приписів статей 26-28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, особи досягнувши визначеного Законом віку, набувають право на призначення пенсії.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області з 14.07.2007, отримує пенсію за віком, довічно.

02.04.2015 між ОСОБА_1 та Бобрицькою сільською радою було укладено цивільно-правовий договір №1, відповідно до якого вона, як виконавець, зобов'язалася надати послуги Бобрицькій сільській раді, як замовнику, по організації та веденню бухгалтерського та податкового обліку, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати дані послуги.

Судом встановлено, що позивач в період з 02.04.2015 по 31.12.2016 виконувала роботи щодо обліку фінансово-господарської діяльності Бобрицької сільської ради за цивільно-правовими договорами, проте вона не перебуває на службі в органах місцевого самоврядування та не є посадовою особою органу місцевого самоврядування, тобто, на неї не поширюються встановлені в ч.7 ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та ч.2 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", обмеження щодо тимчасового припинення виплати пенсії.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, укладений підприємством з фізичною особою на виконання одноразових робіт, є цивільно-правовою угодою. Відносини між підприємством і фізичною особою регулюються Цивільним кодексом, але фізична особа не є працівником підприємства. За договором цивільно-правового характеру фізична особа може виконувати роботи та надавати послуги.

Особливою відмінністю цивільно-правових угод від служби в органах місцевого самоврядування є чітко визначений строк на відміну від діяльності на постійній основі. Крім того, при укладенні цивільно-правової угоди виконавець зобов'язується виконати роботу (надати послугу) визначеного угодою характеру і не займає посади в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до змісту ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

З огляду на вимоги чинного законодавства, відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що цивільно-правові угоди регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові договори регулюються Кодексом законів про працю України. Також, за зобов'язаннями, які виникають із цивільно-правових угод не заноситься запис до трудової книжки про прийняття на роботу.

16.11.2017 відповідачем прийнято рішення №167 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок №166134 ОСОБА_1 яка мешкає за адресою: с.Бобриця, вул. Поліська, 5 і одержує пенсію за віком в розмірі 1820,90 грн. у місяць установлено: Сума переплати 17238,56 грн., що утворилась за період з 01.04.2015 по 30.04.2016 у зв’язку з працевлаштуванням. Сума переплати пенсії 17238,56 грн. підлягає поверненню ОСОБА_1 Утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення. (а.с.20)

Окрім того, відповідачем на адресу позивача надіслано лист-відповідь від 16.11.2017 за № 1996/02, в якому вказано, що переплата пенсії буде стягуватися з ОСОБА_1 щомісяця у розмірі 20% її пенсії (а.с.21).

Відповідач, вважає, що ОСОБА_1 обіймала посаду службовця органу місцевого самоврядування, а тому не мала права на отримання пенсії за вислугою років за період з 01.04.2015 по 30.04.2016, посилаючись на ч.2 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, тимчасово з 01.04.2015 року по 31.12.2015 особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Аналогічна норма ч.2 ст.47 Закону №1058-ІV застосована ним до спірних правовідносин щодо періоду виплати пенсії позивача з 01.01.2016 по квітень 2016 року.

Тобто, відповідач вважає, що позивач обіймала посаду службовця органу місцевого самоврядування, а тому не мала права на отримання пенсії за вислугою років за період з 01.04.2015 по 30.04.2016.

Вказана позиція відповідача спростовується судовим рішенням, що набрало законної сили, а саме: постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 30.08.2016 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи із 01 травня 2016 року у попередньому розмірі із наступними перерахунками, визначеними Законом. Даним судовим рішенням встановлений також період, протягом якого ОСОБА_1 виконувала роботи щодо обліку фінансово-господарської діяльності Бобрицької сільської ради за цивільно-правовими договорами, зокрема: з 02.04.2015 по 31.12.2016 (а.с. 12-13).

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особі стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені обставини, відповідачем не наведено жодних доказів правомірності його дій, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України закріплено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Такий захист передбачає, зокрема, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, клопотання, яке відображене п.5 прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення строку для подання суб'єктом владних повноважень - Ємільчинським об'єднаним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у 14 денний строк з моменту набрання рішення законної сили подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення, підлягає задоволення судом.

Відповідно до п. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час звернення з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., (а.с.4) а тому вказані судові витрати належить стягнути з відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.11.2017 №167 "Про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам".

Зобов’язати Ємільчинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Житомирській області (вул.Соборна, 45, смт.Ємільчине, Житомирська область, 11201, код ЄДРПОУ 41246527) повернути ОСОБА_1 (вул.Поліська, 5, с.Бобриця, Ємільчинський район, Житомирська область, 11260, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) загальну суму незаконно утриманих на підставі рішення від 16.11.2017 №167 коштів.

Зобов’язати Ємільчинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Житомирській області подати у 14 денний строк з моменту набрання рішення суду законної сили до суду звіт про виконання судового рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ємільчинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирській області (вул.Соборна, 45, смт.Ємільчине, Житомирська область, 11201, код ЄДРПОУ 41246527) на користь ОСОБА_1 (вул.Поліська, 5, с.Бобриця, Ємільчинський район, Житомирська область, 11260, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 704,80 (сімсот чотири гривни вісімдесят копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович