Рішення № 72494379, 28.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/265/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірним рішення Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 57 від 20.12.2017 про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку і зобов'язати відповідача призначити йому пенсію з моменту звернення із заявою про призначення пенсії від 15.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 20.12.2017 відмовлено. Позивач стверджує, що має пільги по виходу на пенсію зі зниженням пенсійного віку, а тому вважає рішення відповідача неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії згідно приписів ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 20.12.2017 за № 250-03.1 Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду в Житомирській області повідомило ОСОБА_1, що копія довідки № 173 від 21.09.2006, видана дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" філія "Новоград-Волинський райавтодор". Дане підприємство не включено до Переліку місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 виконувались роботи в особливо шкідливих умовах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ 15.11.1996 №1391. Крім того, населений пункт - с.М.Миньки згідно довідки № 173 від 21.09.2006, також відсутній у вкзаному Переліку, а тому за наявними документами підстав для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає (а.с.8).

Рішенням Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 57 від 20.12.2017 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у відповідності до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з підстав, визначених у листі (а.с.7).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Нормами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005.

До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: - паспорт і довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера або копію сторінки паспорта з позначкою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; - документи про стаж (трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання тощо); - довідка про заробітну плату особи за 60 місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року; - документи про місце проживання (реєстрації) особи; - документи, які засвідчують особливий статус особи.

Приписами п.п.5 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що до документів, які засвідчують особливий статус особи відноситься посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач зобов'язаний подати пенсійному органу документ, який засвідчує особливий статус особи.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народився 9 грудня 1962 року, тобто на момент звернення із заявою до відповідача йому виповнилось 55 років (а.с.14-15).

Позивач 15 грудня 2017 року звернувся до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення йому пенсії згідно приписів ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідач листом від 20.12.2017 та рішенням № 57 від 20.12.2017 відмовив у зменшенні пенсійного віку позивачу на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та роз'яснив про набуття права позивачем на призначення пенсії у відповідності до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.7-8).

Так, відповідно до п.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають наступні пільги щодо зменшення пенсійного віку:

- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років;

- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років;

- особи які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років; особи які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.

Відповідно до п.2 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потерпілі від Чорнобильської катастрофи мають наступні пільги щодо зменшення пенсійного віку:

- евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році - 10 років;

- евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році - 8 років;

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років - 4 роки* та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років;

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років;

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років;

- особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями - 2 роки.

Суд зауважує, що право на зменшення пенсійного віку на 5 років мають лише учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Основними документами, що підтверджують можливість призначення пенсії позивачу із зменшенням пенсійного віку є наступні документи: особистий паспорт громадянина України, посвідчення громадянина, потерпілого від Чорнобильської катастрофи, трудова книжка, довідки філії "Новоград-Волинський райавтодор" про час і місце роботи.

Посвідчення від 30.06.2009, видане Житомирською облдержадміністрацією, підтверджує статус ОСОБА_1, як особи, що тимчасово працювала в зоні безумовного (обов'язкового) відселення у 1986-1987 роках (а.с.11).

Довідкою від 21 вересня 2006 року № 173 підтверджено, що позивач дійсно працював в філії "Новоград-Волинський райавтодор" та був відряджений в Народичі на будівництво автомобільної дороги в с.М.Міньки загалом з 1986 по 1987 роки на 3 місяці і 3 дні (а.с.13).

Додатком N 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. N 106 визначено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, зокрема с.Малі Міньки Народицького району віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.

З урахуванням наведеного, під час розгляду заяви позивача на підставі долучених до неї документів у Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не було законних підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 вказаного Закону.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстави для призначення пенсії з грудня 2017 року, а тому рішення Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 57 від 20.12.2017 про відмову позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку є правомірним.

Щодо стягнення з відповідача судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа здійснюється лише у разі задоволення позову.

З урахуванням відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, суд відмовляє у стягненні з Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області суми сплаченого судового збору позивачем.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул.Комарова,26, м.Новоград-Волинський, Житомирська область, 11706, інд. номер НОМЕР_1) до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Єрьоменка,16, м.Новоград-Волинський, Житомирська область, 11708, код ЄДРПОУ 37808338) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Панкеєва