Ухвала суду № 72494298, 01.03.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження №1-кс/200/2390/18

Справа №200/3034/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

22 лютого 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В.,

при секретарі Агашаріфовій В.А., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про арешт майна, яке погоджено з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2

Відповідно до матеріалів клопотання, Дніпровським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018040030000494 від 20.02.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.

В ході проведеного досудового розслідування було встановлено, що 01.02.2018 потерпілий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_4, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, буд. 19 з метою укладання та засвідчення нотаріальних дій, а саме оформлення договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Після перевірки нотаріусом ОСОБА_4 через реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна права власності на вищевказану квартиру, нотаріус повідомив потерпілого, що всі документи в порядку та попросив надати для переоформлення квартири довідку ЖЕКу по формі №2 наступного дня, тобто 02.02.2018.

02.02.2018о 16:00 годин ОСОБА_3 прийшов до вищевказаного нотаріуса з метою оформлення договору купівлі-продажу квартири, однак коли нотаріус зайшов до реєстру нерухомого майна, повідомив, що 02.02.2018 о 13:53 год. квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 вже продано, та договір купівлі-продажу засвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 Крім того, потерпілий зазначив, що не укладав жодних договорів щодо відчуження вказаного майна та не видавав жодних доручень відносно розпорядження ним, отже, відповідна зміна власника вказаного майна могла відбутись виключно за шахрайською схемою з використанням підроблених документів.

02.02.2018 року о 13 год. 53 хв. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, перебуваючи в невстановленому місці оформив без будь-якої згоди від власника квартири ОСОБА_3 здійснено нотаріальні дії, а саме оформлення договору купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 особі ОСОБА_6 відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстр. №61 виданий приватним нотаріусом ОСОБА_5 зазначена квартира була перепродана ОСОБА_7.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, нерухоме майно, що зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 належить ОСОБА_7.

До суду слідчий та власник майна не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1)правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглянувши клопотання, приходжу до висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, наданий слідчим витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань свідчить про внесення відомостей за ч.1 ст. 190 КК України 20.02.2018 року щодо неправомірних дій приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для арешту, слідчий суддя також враховує, що на теперішній час у кримінальному провадженні відповідно до наданого витягу з ЄРДР немає ані підозрюваних, ані потерпілих, не встановлено наявності шкоди певній особі (особам).

Враховуючи вищевикладене, слідчим не доведено необхідності накладання арешту на зазначене майно та наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98-100, 131, 132, 170-174 КПК України, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1, про арешт майна - відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти діб з дня її винесення.

Слідчий суддя Т.В. Шевцова