Ухвала суду № 72494219, 27.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

27 лютого 2018 року м.Житомир справа № 806/3757/17

категорія 5.6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області до Макарівської квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України про зобов'язання відновити зовнішнє освітлення житлової зони у вечірній та нічний час, -

встановив:

21.12.2017 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконавчого комітету Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області, у якому він просить зобов'язати Макарівську квартирно-експлуатаційну частину (району) Міністерства оборони України відновити зовнішнє освітлення житлової зони смт.Городок у вечірній та нічний час.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не виконує свої обов'язки щодо відновлення зовнішнього освітлення житлової зони смт.Городок у вечірній та нічний час, чим порушує Конституцію України та Закони України. Зазначає, що в обов’язках начальника Квартирно-експлуатаційної частини (району), які викладені у Законі України “Про Статут гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України” та наказі Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448, передбачено утримання та експлуатацію комунальних споруд і інженерних мереж, забезпечення освітлення місць загального користування військового містечка, розроблення і подача на затвердження начальникові гарнізону планів щодо благоустрою (куди входить і вуличне освітлення), озеленення, огорожі і прибирання територій військових містечок гарнізону та контроль їх виконання.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 відкрите провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб на 06.02.2018 на 12:00.

06.02.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача (а.с.33-34).

06.02.2018 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду розгляд справи був відкладений на 27.02.2018 на 10:00 у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду від 15.01.2018 у частині надіслання відзиву на адміністративний позов на адресу суду (а.с.43).

06.02.2018 представником позивача через канцелярію Житомирського окружного адміністративного суду подано заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, у заяві представником позивача зазначено про те, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі (а.с.45).

08.02.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району забезпечує зовнішнє освітлення всіх військових частин які знаходяться на території смт. Городок за рахунок коштів державного бюджету, які виділяються Міністерству оборони України. Державні бюджетні асигнування на оплату електричної енергії виділяються тільки для потреб військових частин.

У зв’язку з відсутністю органів місцевого самоврядування та відповідно місцевого бюджету, Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району здійснювала у вечірній час до 22 години також зовнішнє освітлення смт. Городок (до цього Макарів-1). Після утворення органів місцевого самоврядування в смт. Городок визначення меж населеного пункту та отримання ними відповідних коштів у вигляді податків та зборів зовнішнє освітлення вулиць населеного пункту в вечірній та нічний час повинно оплачуватися з місцевого бюджету.

Макарівська квартирно-експлуатаційна частина (району) вважає, що саме до повноважень Городоцької селищної ради згідно ст.ст.16, 19 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” належить виділення коштів для забезпечення зовнішнього освітлення населеного пункту смт. Городок.

Також, Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району вважає, що розгляд даного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів оскільки має приватно-правовий характер і не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства (а.с.46-51).

26.02.2018 на адресу суду від позивача надійшло доповнення до справи, у якому позивач просить замінити позивача у даній справі у порядку ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, з Виконавчого комітету Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області на Городоцьку селищну раду (а.с.70).

Представник позивача у судове засідання 27.02.2018 не прибув, раніше 06.02.2018 подавав до суду заяву про розгляд справи без його участі. 27.02.2018 на адресу суду від позивача надійшли доповнення до позовних вимог, у яких зокрема позивач заперечує щодо того, що даний спір є приватно-правовим та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки у даному випадку спір йде не із приводу майна, а стосовно зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення освітлення (а.с.74-75).

Представник відповідача 27.02.2018 подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, крім того у заяві просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.71).

Зважаючи на викладене та керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

27.02.2018 судом замінено первинного позивача у справі - Виконавчий комітет Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області на Городоцьку селищну раду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст.5 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Як видно з матеріалів справи, Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району листом від 29.03.2017 №658 повідомила Городоцьку селищну раду Радомишльського району Житомирської області, що через обмеженість фінансування з 03.04.2017 припиняє здійснювати зовнішнє освітлення житлової зони смт. Городок.

Крім того, з метою забезпечення зовнішнього освітлення житлового містечка протягом темної пори доби, запропонувала Городоцькій селищній раді Радомишльського району Житомирської області відповідно до п.12. 12.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910), винести на рішення селищної ради питання щодо укладання договору енергопостачальною організацією (Радомишльським РЕМ) на постачання електроенергії для здійснення зовнішнього освітлення населеного пункту. Зі свого боку Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району, як власник електричних мереж обладнання, повідомила, що готова забезпечити технічну складову освітлення населеного пункту смт. Городок.

У вказаному листі також зазначено про те, що відомча належність мереж та обладнання не може бути перешкодою для укладення договору на постачання електричної енергії для здійснення зовнішнього освітлення смт. Городок, оскільки постановою НКРЕ передбачено, що фінансування зовнішнього освітлення здійснюється за рахунок місцевого бюджету. Усі проблемні питання зовнішнього освітлення можуть бути вирішені на договірній основі між Радомишльським РЕМ (як постачальником), Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною (як власником мереж), та Городоцькою селищною радою (як споживачем) (а.с.17).

Однак позивач, замість прийняття відповідного рішення про забезпечення зовнішнього освітлення смт. Городок та укладення відповідного договору з енергопостачальною організацією на постачання електричної енергії для здійснення зовнішнього освітлення населеного пункту, звернувся до суду із даним позовом в якому просить зобов'язати Макарівську квартирно-експлуатаційну частину (району) Міністерства оборони України відновити зовнішнє освітлення житлової зони смт. Городок у вечірній та нічний час.

Суд погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві, щодо того, що вказаний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів оскільки має приватно-правовий характер та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства з огляду на таке.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п.1. ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 3 ст.19 КАС України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З наведеного випливає, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

З матеріалів справи видно, що Городоцька селищна рада Радомишльського району Житомирської області просить зобов’язати Макарівську квартирно-експлуатаційну частину відновити зовнішнє освітлення житлової зони у вечірній та нічний час. На підтвердження своїх вимог посилається на те, що в обов’язках начальника Макарівської квартирно-експлуатаційної частини (району), які викладені у Законі України «Про Статут гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України» та наказі Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448, оскільки на даний час військове містечко №6 існує, і вся територія належить Міністерству оборони України, передбачено утримання та експлуатація комунальних споруд і інженерних мереж, забезпечення освітлення місць загального користування військового містечка, розроблення і подача на затвердження начальникові гарнізону планів щодо благоустрою, куди входить і вуличне освітлення, озеленення, огорожі і прибирання територій військових містечок гарнізону та контроль виконання.

Обслуговування та фінансування освітлення території, отриманої у комунальну власність у межах населеного пункту смт. Городокє є обов’язок органів місцевого самоврядування.

На підтвердження того, що територія належить Міністерству оборони України, позивач посилається на лист Міністра оборони України до Житомирського Держгеокадастру та лист від Адміністрації Президента України, щодо вирішення питання передачі у комунальну власність Городоцької селищної ради земельної ділянки в межах населеного пункту, яка не використовується Міністерством оборони України.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що Макарівська квартирно-експлуатаційна частина не здійснює публічно-управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не надає адміністративних послуг, а тому вказаний спір має не публічний, а приватно-правовий характер, а відтак його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, Макарівська квартирно-експлуатаційна частина у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України не є суб’єктом владних повноважень.

Наведене свідчить про те, що заявлені у справі вимоги випливають із відносин, які мають приватно-правовий характер, а оскаржувані дії відповідача є лише наслідком реалізації сторонами по справі їх прав.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Отже, у даному випадку наявний приватно-правовий спір, що врегульовано нормами Господарського процесуального кодексу України, тому останній підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно із ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, зазначивши у п.п.22-24 рішення наступне: "Суд знову зазначає, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (рішення у справі "Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії" від 19 грудня 1997 року, п.37).

Відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії", заява N 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства (рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії", №№32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, п.98, ECHR 2000-VII).

Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)"."

Зазначена правова позиція Європейського суду з прав людини дає можливість виділити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, заявлених позивачем позовних вимог та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а Житомирський окружний адміністративний суд не є судом, встановленим законом у розумінні ст.6 Конвенції у контексті заявлених позивачем вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 2 ст.238 КАС України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На виконання положень ч.1 ст.239 КАС України суд роз'яснює позивачу, що відповідно до заявлених позовних вимог вказаний спір розглядається у порядку господарського судочинства та підсудний Господарському суду Житомирської області (10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65).

Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження.

Керуючись статтями 194, 205, 229, 238, 239, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Провадження в адміністративній справі №806/3757/17 за позовом Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області (вул.Поштова, 23, смт.Городок, Радомишльського району, Житомирської області, 12265, код ЄДРПОУ 38455781) до Макарівської квартирно-експлуатаційної частини (району) Міністерства оборони України (вул.Поштова, 23, смт.Городок, Радомишльського району, Житомирської області, 12265, код ЄДРПОУ 24964524) про зобов'язання відновити зовнішнє освітлення житлової зони у вечірній та нічний час - закрити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко

Повний текст ухвали виготовлено: 28 лютого 2018 року.