Вирок № 72492848, 28.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/612/18

Провадження №1-кп/127/63/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шлапака Д.О.

при секретарі Невмиваці Я.І.,

за участю прокурорів Кириченка А.В., Новака В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 30 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020010004674по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 29.09.2017 близько 23.55 години, керуючи автомобілем марки «HyundaiVeracruz», номерний знак АВ 0050 AT, рухаючись в напрямку вулиці Гоголя по проїзній частині вулиці Пирогова в м. Вінниці, зі швидкістю близько 103,6 км/год., чим перевищив максимально дозволену швидкість руху в населеному пункті, наближаючись до перехрестя з вулицею ОСОБА_5, не надав переваги у русі, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого транспортного засобу в момент об’єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_6, внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на останню, яка перетинала проїзну частину по розмітці нерегульованого пішохідного переходу, справа-наліво по ходу його руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, від яких 01.10.2017 померла в MKJI ШМД м. Вінниці.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 820 від 02.11.2017, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявлено сполучну травму тіла: закрита черепно-мозкова травма у вигляді саден та ран на голові, крововиливів в м'які покрови голови відповідно лобній ділянці справа, лобно-скронево-тім’яній та потилично-скроневій ділянкам зліва, субдуральної гематоми об’ємом до 80 мл., тотального субарахноїдального крововиливу навколо обох півкуль мозку та мозочка, забою мозку; закрита тупа травма грудей у вигляді саден на передній та лівій бічній поверхнях, струсу легень, підкапсулярного крововиливу на діафрагмальній поверхні печінки з переходом на серповидну зв’язку, геморагічної інфільтрації клітковини заочеревного простору зліва, підкапсулярного крововиливу на лівій нирці; закрита тупа травма тазу у вигляді крововиливу в клітковину та розриву лівого крижово-здухвинного з’єднання; крововиливи в м’які тканини попереку та правої гомілки; садна та синці на кінцівках. Сполучна травма тіла виникла від дії твердих тупих предметів, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, за ознаками небезпечності для життя та стоїть в причинному зв'язку зі смертю. Смерть ОСОБА_6 настала від отриманої сполучної травми тіла, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку.

Відповідно до висновку автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 6031/6032/17-21 від 26.12.2017, «на час початку розвитку події ДТП, швидкість руху автомобіля «HyundaiVeracruz», номерний знак АВ 0050 AT, складала величину близько 103.6 км/год. Згідно наданих матеріалів кримінального провадження водій ОСОБА_1 мав технічну можливість зупинити, керований ним автомобіль, до смуги руху пішохода шляхом термінового гальмування при виконанні технічних норм вимог п. п. 18.1, 12.4 Правил дорожнього руху України з моменту появи пішохода у полі зору водія та початку руху по пішохідному переході. В діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідності п. п. 12.4, 18.1 вимог Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв’язку з даною ДТП».

Таким чином, ОСОБА_1 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 4.16(a), 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п. 4.16 (а) - «Пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»;

п. 12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/годину»;

п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу на якому перебувають пішоходи повинен зменшити швидкість, а в разі потереби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 4.16(a), 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв'язку з наслідками дорожньо - транспортної пригоди.

Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з'ясувавши чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений свою винуватість у вчиненні даного злочину визнав повністю, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини кримінального провадження встановлені досудовим розслідуванням, суд, вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченого та потерпілої щодо міри покарання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він 29.09.2017 вночі керуючи автомобілем марки «HyundaiVeracruz», який належить його батьку, їхав по вул. Пирогова в м. Вінниці з боку Урожая зі швидкістю 103 км/год. Разом з ним в автомобілі їхали його друзі: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Так, на перехресті вул. ОСОБА_5 було погане освітлення та він не побачив ОСОБА_6 Силует, який був посередині пішохідного переходу, він побачив тільки тоді, коли друзі почали йому кричати. Тоді він рухався по лівій смузі біля трамвайних колій та намагався зупинитися. Намагаючись уникнути зіткнення, він скерував автомобіль вліво та в’їхав в забор, однак удар відбувся правим боком автомобіля. Йому відомо, що в населених пунктах необхідно дотримуватись швидкісного режиму, а саме рухатися зі швидкістю 60 км/год. Посвідчення водія він отримав в листопаді 2014 року. Шкоду потерпілій стороні відшкодували його батьки, він просив пробачення в потерпілої. Просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що шкода їй відшкодована в повному обсязі. Претензій матеріального та морального характера до обвинуваченого не має. Просить суд суворо обвинуваченого не карати та не позбавляти волі.

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

В судовому засіданні судом були досліджені характеризуючі дані на ОСОБА_1, а саме:

- довідка-характеристика з місця реєстрації та проживання № 10 від 09.01.2018, відповідно до якої ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно (а.крим.пров. 45);

- характеристика з місця навчання, відповідно до якої ОСОБА_1 за місцем навчання характеризується позитивно (а. крим. пров. 49 );

- довідка з КЗ ВОНД «Соціотерепія», відповідно до якої ОСОБА_1 на наркологічному диспансерному обліку в даній установі не перебуває (а.крим.пров. 48);

- довідка з Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. ОСОБА_10, відповідно до якої, ОСОБА_1 за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення не значиться (а.крим.пров. 47).

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання вини, добровільне відшкодування завданого збитку, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких необережних злочинів, конкретні обставини злочину, а саме – те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, пост кримінальна поведінка обвинуваченого, добровільне відшкодування шкоди, особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.крим.пров. 46), позитивно характеризується за місцем проживання, навчання, згідно довідок на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, згідно досудової доповіді про ОСОБА_1, складеної ВМВ з питань пробації, виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі (а.крим.пров. 57-61), приймає до уваги його вік, а саме те, що ОСОБА_1 являється особою досить молодого віку, стан здоров’я, сімейні обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті. Відповідно до ст. 75 КК України, врахувавши тяжкість злочину, особу винуватого та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов’язки, в умовах контролю за його поведінкою із застосуванням ст. 76 КК України.

Оскільки порушення ОСОБА_1 ПДР України потягло за собою загибель людини, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення останнього права керування транспортними засобами на певний строк.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати за проведення НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області експертизи обставин і механізму ДТП № 813а від 23.10.2017 та ВВ КНДІСЕ судової автотехнічної експертизи № 6031/6032/17-21 від 26.12.2017 – покласти на обвинуваченого, оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого ним злочину.

Питання щодо речових доказів, вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 368, 370, 371, 374, 395 КПК України та ст.ст. 65, 75, 76, 286 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 п.п. 1, 2 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді особистого зобов’язання.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області експертизи обставин і механізму ДТП № 813а від 23.10.2017 та ВВ КНДІСЕ судової автотехнічної експертизи № 6031/6032/17-21 від 26.12.2017 в сумі 2771 (дві тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 76 коп.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2017, на автомобіль марки «HyundaiVeracruz», номерний знак АВ 0050 AT – скасувати.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: автомобіль марки «HyundaiVeracruz», номерний знак АВ 0050 AT, поміщений на майданчику тимчасово затриманих автомобілів ДП МВС «Вінниця-інформ-ресурси» – повернути власнику.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: диск DVD-R з відеозаписом з камери зовнішнього відео спостереження, приєднаний до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: