Вирок № 72491965, 27.02.2018, Барський районний суд Вінницької області

125/672/17

1-кп/125/13/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

при секретарі Мазур К.П.

з участю: прокурора Іщука М.Ю.

з участю обвинуваченого ОСОБА_1

та захисників обвинуваченого: адвоката Ланге С.Ю., адвоката Ліханової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42017020000000062 від 16.02.2017 р. та угоду про визнання винуватості, стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нижньогірськ Кримської області АРК, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту і наданої угоди про визнання винуватості від 27.02.2018 р. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, обіймаючи, згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 225 о/с від 09.12.2016, посаду заступника начальника слідчого відділення Барського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, являючись, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівником правоохоронного органу та, згідно п. 2 примітки до ст. 368 КК України, службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, з використанням наданої йому влади та службових повноважень, вчинив злочин за наступних обставин.

Так, 14.02.2017 приблизно о 09.00 працівниками Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на автодорозі ст. Бар - м. Бар Вінницької області зупинено автомобіль «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 У ході перевірки документів водія, працівниками поліції виявлено ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу та запропоновано ОСОБА_4 проїхати до Барського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, на що останній погодився.

По дорозі в м. Бар, а саме в с. Балки Барського району Вінницької області, до них під'їхав ОСОБА_1, який, провівши огляд місця події, в присутності понятих вилучив у ОСОБА_4 автомобіля НОМЕР_2, про що склав протокол огляду місця події, після чого наказав ОСОБА_4 їхати до Барського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області.

Прибувши в Барське відділення поліції ОСОБА_4 залишив автомобіль на арештмайданчику.

Наступного дня, 15.02.2017 ОСОБА_1 допитав ОСОБА_4 в якості свідка, про що склав відповідний протокол допиту, після чого повідомив останнього, що автомобіль він може повернути за певну суму коштів, а також зазначив, щоб по цьому питанню з ним зв'язалась його співмешканка ОСОБА_5 В цей же день, близько 17.00, ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_1 та запитала, яким чином можна повернути вищевказаний автомобіль, на що останній запропонував зустрітись.

Після цього, 16.02.2017, приблизно о 16.00, ОСОБА_5 зустрілась з ОСОБА_1 в м. Бар, біля Барського відділення поліції.

Під час розмови ОСОБА_1, маючи повноваження слідчого у кримінальному провадженні № 12017020080000077, відомості про яке внесені до ЄРДР 15.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, та будучи зобов'язаний повернути, відповідно до вимог п. 3 ст. 169 КПК України та ч. 5 ст. 171 КПК України, тимчасово вилучений ним автомобіль НОМЕР_2, за повернення ОСОБА_4 вказаного автомобіля висунув ОСОБА_5 вимогу надати йому неправомірну вигоду в розмірі 800 доларів США, інакше на автомобіль буде накладено арешт.

У подальшому, 17.02.2017 у проміжок часу з 17.10 до 17.35 ОСОБА_1, перебуваючи в м. Бар Вінницької області по вул. Героїв Майдану навпроти будинку № 11, вимагав та одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 22 тис. грн. за повернення вилученого ним 14.02.2017 у ОСОБА_4 транспортного засобу марки «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1, у кримінальному провадженні № 12017020080000077 від 15.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, тобто за вчинення дій в інтересах третьої особи з використанням наданих йому службових повноважень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

У судовому засіданні прокурором та обвинуваченим було надано суду угоду про визнання винуватості, укладену 27.02.2018 року між прокурором прокуратури Вінницької області, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди було узгоджене покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_1 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззастережно визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні угоди.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисників, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

ОСОБА_1 погодився із прокурором на призначення йому покарання за цей злочин у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах упродовж 3 років, без конфіскації майна та без спеціальної конфіскації, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням та встановленням 3 років іспитового строку і покладенням обов'язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваного повне порозуміння ним процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого. Обвинувачений позитивно характеризується по місцю проживання та по місцю роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.474 КПК України, роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.

Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.

Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.

Суд також вважає, що, дані про особу ОСОБА_1, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 27.02.2018 р. між прокурором прокуратури Вінницької області Іщуком М.Ю. і обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах упродовж 3 років, без конфіскації майна та без спеціальної конфіскації, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням та встановленням 3 років іспитового строку і покладенням обов'язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3344,56 гривень судових витрат, пов'язаних із залученням експерта за проведення експертизи, проведеної експертами Вінницького НДЕКЦ.

Скасувати арешт та повернути речові докази, які знаходяться в кімнаті для зберігання речових доказі прокуратури Вінницької області, а саме:

- грошові кошти в сумі 22000 грн. - повернути у Вінницьке управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;

- купюру номіналом 50 грн., мобільний телефон чорного кольору марки «Самсунг», флешнакопичувач об'ємом 4Гб, файли в кількості 3 шт. з документами, мобільний телефон «Самсунг» білого кольору, пластикову банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_5, пластикову банківську картку «Ощадбанку» № НОМЕР_6, кошти в сумі 139 грн., мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору - повернути власнику - ОСОБА_1;

- оригінали матеріалів кримінального провадження №12017020080000077 від 14.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, на 6 арк., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, д.н.з. НОМЕР_3 серії НОМЕР_7 та системний блок (комп'ютер) в корпусі - повернути в слідче відділення Барського відділення Жмеринського відділу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді на нерухоме майно ОСОБА_1, а саме на :

- земельну ділянку, площею 0,0395 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2

- житловий будинок, загальною площею 60,1 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_2

- частину житлового будинку АДРЕСА_3

- автомобіль марки «DAEWOO LANOS TF 699Р», номер шасі НОМЕР_8, д.н.з. НОМЕР_4.

Речові докази: змиви з рук ОСОБА_1, зразок вологої серветки, якою здійснено змиви з рук ОСОБА_1, які знаходяться в кімнаті для зберігання речових доказі прокуратури Вінницької області - знищити.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Барський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст.473, 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Головуючий суддя: Хитрук В.М.