Постанова № 72491324, 26.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. Справа№ 910/20312/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Горобець Д.Г. - адвокат

від відповідача: Посохов В.С. - адвокат

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті»

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017, повний текст якого складений 13.12.2017,

у справі № 910/20312/17 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті»

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Національний банк України

2. Міністерство фінансів України

про розірвання договору поруки № 4Ю14262Д/П від 20.10.2016

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про розірвання укладеного між сторонами договору поруки № 4Ю14262Д/П від 26.10.2016 з підстав істотного порушення відповідачем умов вказаного договору, а саме, ненадання позивачу належним чином посвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014, виконання зобов'язань за якими забезпечено спірним договором поруки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017, повний текст якого складений 13.12.2017, у справі № 910/20312/17 в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів чинного законодавства підставою для розірвання договору може бути належним чином доведений факт невиконання відповідачем передбачених договором зобов'язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди, в той час як позивачем не було належним чином доведено порушень умов договору поруки відповідачем та завданої цими порушеннями шкоди, внаслідок яких позивача значною мірою було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 26.12.2017, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 по справі № 910/20312/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити (вказану скаргу апелянтом направлено до Господарського суду міста Києва, де зареєстровано 02.01.2018 за № 01-25/10/18 та скеровано до Київського апеляційного господарського суду, яким 16.01.2017 зареєстровано за № 091-041/635/18).

В апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що спірне рішення є незаконним і необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на ті самі обставини, що й при зверненні до суду з цим позовом, а саме на те, що істотним порушенням спірного договору є ненадання позивачу належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують обв'язки боржника за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014, виконання зобов'язань за якими забезпечено спірним договором поруки.

Ухвалою від 22.01.2018 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 911/20312/17, зареєстрованою в Київському апеляційному господарському суді 16.01.2017 за № 091-041/635/18, встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - до 05.02.2018.

Станом на 07.02.2018 до Київського апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та жодних клопотань від учасників справи не надходило, з огляду на що ухвалою від 07.02.2018 справу призначено до розгляду на 26.02.2018.

Розпорядженням № 09.1-08/486/18 від 26.02.2018, у зв`язку перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/20312/17.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 справа № 910/20312/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою від 26.02.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/20312/17 прийнято до свого провадження.

Треті особи представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

20.10.2016 позивач як поручитель та відповідач як кредитор уклали договір поруки № 4Ю14262Д/П (а.с. 11) (далі Договір поруки), в п. 1.1 якого погодили, що предметом Договору поруки є надання поруки позивачем перед відповідачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікс» своїх зобов'язань за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014, а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до вказаних кредитних договорів.

Відповідно до п. 3 Договору поруки позивач з умовами кредитного договору ознайомлений.

Згідно з п. 5 Договору поруки, у випадку невиконання боржником обов'язку п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання.

У пункті 6 Договору поруки сторони домовились, що поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

Докази направлення відповідачем такої вимоги на адресу позивача відсутні, проте з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень № 1384 від 20.10.2016, № 1385 від 20.10.2016 (а.с. 13-14) слідує, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1 155 281 018,82 грн. з призначенням платежу: виконання зобов'язань по кредитним договорам № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014 згідно Договору поруки.

Факт отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.

Пунктом 10 Договору поруки сторони узгодили, що відповідач зобов'язаний, у випадку виконання позивачем обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікс» за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014, передати позивачу впродовж п'яти робочих днів відповідача з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обв'язки боржника за вказаними кредитними договорами.

При зверненні до суду з цим позовом позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов Договору поруки, а саме ненадання позивачу, після повного виконання ним зобов'язань за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014 , належним чином посвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014, виконання зобов'язань за якими забезпечено спірним договором поруки, та вважає вказане підставою для розірвання Договору поруки.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частина 1 ст. 553 ЦК України встановлює, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 556 ЦК України встановлено, що після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

У постановах від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15 Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої аналіз норм частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

У пункті 4 Договору поруки сторони узгодили, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Згідно з п. 8 Договору поруки, до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язанні.

Колегія суддів вважає, що як вищезазначені правові норми, так і умови Договору поруки свідчать про те, що для виникнення у відповідача обов'язку передати копії відповідних документів, обов'язок ТОВ «Юнікс» за спірними кредитними договорами має бути позивачем виконаний у повному обсязі.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем в рахунок виконання ТОВ «Юнікс» зобов'язань перед відповідачем за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014 перераховано 1 155 281 018,82 грн., проте позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що вказаною сумою зобов'язання ТОВ «Юнікс» перед відповідачем за вказаними кредитними договорами були погашені в повному обсязі.

Будь-яких обґрунтованих пояснень щодо підстав перерахування відповідачу в рахунок виконання ТОВ «Юнікс» зобов'язань перед відповідачем за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014 грошових коштів в сумі саме 1 155 281 018,82 грн. представник позивача в судовому засіданні колегії суддів не надав.

Твердження в позовній заяві про те, що вказана сума є загальною сумою заборгованості ТОВ «Юнекс» по кредитним договорам, жодним документальним доказом не підтверджується.

Отже, позивачем не доведено виконання зобов'язання ТОВ «Юнікс» перед відповідачем за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014 у повному обсязі, тому в цьому випадку наслідки, передбачені в ст. 556 ЦК України, частиною 2 якої встановлено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, не настали, тобто позивачем не доведено його право вимагати від відповідача передачі документів, які підтверджують зобов'язання ТОВ «Юнікс» перед відповідачем за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Враховуючи, що позивачем не доведено, що зі сплатою ним 1 155 281 018,82 грн. у відповідача виник обов'язок щодо передачі позивачу копій документів, які підтверджують повне виконання зобов'язання ТОВ «Юнікс» перед відповідачем за кредитними договорами № 4Ю14262Д від 29.07.2014 та № 4Ю14267И від 06.08.2014, не вчинення таких дій не може вважатися порушенням Договору поруки.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на, що особа розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що сам лише факт невиконання відповідачем зобов'язань з передання копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами, значною мірою позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору поруки, що є необхідною умовою для задоволення вимог про розірвання такого договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про розірвання укладеного між сторонами договору поруки № 4Ю14262Д/П від 26.10.2016.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/20312/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайк-Сіті» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/20312/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/20312/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/20312/17.

Повний текст постанови складено: 01.03.2017

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна