Рішення № 72491137, 26.02.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2018р. Справа №914/676/17

місто Львів

За позовом: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача:Львівської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», м. Львів,про: демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми). Суддя Березяк Н.Є., Секретар судового засідання Кравець О.І.За участю представників:позивача:ОСОБА_1 – представник (довіреність №31-вих-7021 від 12.12.2017),відповідача:не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 35, 42, 46 ГПК України. Заяви про відвід судді не надходило.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до Львівської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.05.2017 (суддя Галамай О.З.). В подальшому в судових засіданнях оголошувалась перерва та розгляд справи відкладався, що вбачається з матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.06.2017 у справі №914/676/17 зупинено провадження до вирішення і набрання рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі №461/3751/17 законної сили.

04 грудня 2017 року до суду надійшов лист Галицької районної адміністрації Львівської міської ради з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, яким позивач просив призначити справу №914/676/17 до розгляду.

05 грудня 2017 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ, справу №914/676/17 передано судді Березяк Н.Є. Підстава проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи – закінчення терміну повноважень судді Галамай О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2017 (суддя Березяк Н.Є.) прийняла справу, поновила провадження та призначила до розгляду в засіданні на 23.01.2018.

Після прийняття та поновлення провадження у справі, а саме 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», відповідно до положень якого Господарський процесуальний кодекс України було викладено у новій редакції.

Згідно з пунктом 9 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження або позовного провадження (загального або спрощеного).

Зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 провадження у справі порушено за правилами позовного провадження, розгляд справи за правилами позовного провадження вже розпочався. Однак враховуючи зміну складу суду, розгляд справи розпочинається заново. Таким чином, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх нових процесуальних прав, суд в судовому засіданні 23.01.2018 ухвалив продовжувати розгляд справи у порядку загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження.

В судовому засіданні 26.02.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав усні пояснення по суті справи. Свої вимоги обґрунтував тим, що ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 №1282 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 №4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» тимчасову споруду, про демонтаж якої просить позивач, вилучено з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у зв’язку з облаштуванням інтерактивного громадського простору на площі ОСОБА_2. Відтак, тимчасова споруда, що належить УДППЗ «Укрпошта» на вул. ОСОБА_3 – вул. ОСОБА_4 є самовільно встановлена і підлягає демонтажу, з вимогами про, що звернувся позивач.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату судового засідання. Проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. Зокрема, відповідач вказує, що Договір №Г-809 пролонгував свою дію до 15.12.2015, а потім до 15.12.2017, у зв’язку з тим, що Львівська міська рада не заперечувала проти припинення договірних відносин. Крім того, відповідач сплачує і надалі орендні платежі в повному обсязі, та 26.01.2017 звертався до Львівської міської ради через Центр надання адміністративних послуг для продовження терміну здійснення підприємницької діяльності в тимчасовій споруді, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. М. Коперника – вул. ОСОБА_4, однак відповіді так і не отримав. Відтак, посилаючись на норми Закону України «Про дозвільну систему» просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому завданні 26.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

14 вересня 2009 року Орендодавець – Львівська міська рада з одного боку, та Орендар – УДППЗ «Укрпошта» з другого боку, уклали цей договір (надалі – Договір) про таке: Орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові» та ухвали Львівської міської ради №2311 від 18.12.2008 «Про затвердження Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста» та №2685 від 21.05.2009 «про внесення змін до ухвал міської ради від 27.12.2007 №1470, від 18.12.2008 №2311 та від 09.04.2009 №2606» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. ОСОБА_3 – вул. ОСОБА_4 для обслуговування малої архітектурної форми (п. 1 Договору).

Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер №4610136600:05:003:0016, загальною площею 0,0018.

Договір укладено на три роки до 18.12.2011. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Пунктом 37 Договору передбачені випадки коли дія Договору припиняється, зокрема:придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

01 листопада 2012 року між сторонами укладено Додаткову угоду (договір) до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 14.09.2009 за №Г-809, яким зокрема п. 8 Договору викладено в такій редакції: Договір укладено на 2 роки до 15.12.2013.

Ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 №1282 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 №4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності, що належить УДППЗ «Укрпошта» вилучено з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у зв’язку з облаштуванням інтерактивного громадського простору на площі ОСОБА_2.

23 січня 2017 року позивачем проведено обстеження території за адресою: м. Львів, вул. Коперника – вул. Стефаника, на підставі якого складено Акт проведення обстеження, в якому вказано, що за вказаною адресою розташована тимчасова споруда (МАФ) УДППЗ «Укрпошта», яка встановлена самовільно.

26 січня 2017 року відповідач звернувся до позивача з заявами (вх.№2-1698-24 та вх. № 2-1694-01) про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності в тимчасовій споруді, яка знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_3 – вул. Стефаника у м. Львові, загальною площею земельної ділянки 0,0018 га, терміном на п’ять років.

Відповіді відповідач не отримав.

03 лютого 2017 року Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження №31 «Про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди УДППЗ «Укрпошта» на вул. ОСОБА_3 – вул. В. Стефаника».

21 лютого 2017 року Актом проведення обстеження Галицькою РА Львівської міської ради встановлено, що її розпорядження « 31 від 03.02.2017 в добровільному порядку не виконано.

28 вересня 2017 року Львівським апеляційним адміністративним судом скасовано постанову Галицького районного суду м. Львова від 18.07.2017, якою скасовано розпорядження голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №31 від 03.02.2017 «Про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди УДППЗ «Укрпошта» на вул. ОСОБА_3 – вул. ОСОБА_4.».

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів. Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного Договору оренди землі виникли взаємні права та обов’язки (зобов’язання).

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами 1 та 2 статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Перелік способів захисту прав та інтересів, зазначений у вказаних нормах, не є вичерпним; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про демонтаж встановленої тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. М. Коперника – вул. ОСОБА_4.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Частинами 1 та 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 (надалі - Порядок) підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається (п.п. 2.20, 2.21 Порядку). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (п.2.31 Порядку). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п.2.30 Порядку).

Згідно п. 2.1 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 3190, розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки або договору окремих конструктивних елементів благоустрою; місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив'язки, та плану земельної ділянки або схемі прив'язки. Тимчасові споруди розміщуються і функціонують відповідно до вимог чинного законодавства України та інших нормативних актів, прийнятих у межах компетенції органами державної влади та органами місцевого самоврядування (п.2.3 Положення).

Пунктом 7.1 даного Положення передбачено, що демонтажу підлягають тимчасові споруди: для встановлення яких закінчився термін дії договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою або термін дії договору оренди земельної ділянки і суб'єкту господарювання відмовлено у його продовженні; самовільно встановлені ТС.

Таким чином, закон визначає, що встановлення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності допускається за передбачених вимог, а у зв’язку з відсутністю вище зазначеним вимог, тимчасова споруда підлягає демонтажу.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Згідно з п. 7.8 ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» у разі невиконання власником тимчасової споруди вимог п. 7.6. ухвали, районна адміністрація звертається до відповідного суду з позовом про примусовий демонтаж тимчасової споруди, встановленої з порушенням цих правил.

Галицькою районною адміністрацією ЛМР (позивач у справі) було видане Розпорядження №31 від 03.02.2017 «Про демонтаж самочинно встановленої тимчасової споруди УДППЗ «Укрпошта» на вул. ОСОБА_3 – вул. В. Стефаника».

В зазначеному розпорядження відповідачу було рекомендовано добровільно демонтувати за власні кошти тимчасову споруду за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 96-98 до 17.02.2017.

Рекомендації розпорядження Галицької районної адміністрації відповідачем не були виконані, демонтажу проведено не було. Зазначене розпорядження відповідачем було оскаржено в судовому порядку, однак таке залишено в силі постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 у справі №876/8586/17.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з пунктом 4 статті 376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

В матеріалах справи відсутні та сторонами не подано доказів оскарження в суді дій чи бездіяльності Львівської міської ради щодо розгляду питання щодо внесення змін в ухвалу № 4527 від 23.04.2015, які внесені ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 №1282. Крім того, оскарживши дії Галицької РА ЛМР щодо скасування Розпорядження №31 від 03.02.2017, таке залишено в силі.

Так, суд розглянувши позовні вимоги позивача про демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вказує, що такі є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1600,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись 10, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Зобов’язати Львівську дирекцію Приватного акціонерного товариства «Укрпошта» (79000, м. Львів, вул. Словацького, буд. 1; ідентифікаційний код 22336769) демонтувати тимчасову споруду (малу архітектурну форму) розташовану за адресою: м. Львів, вул. М. Коперника – вул. ОСОБА_4. Стягувач: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (79000, м. Львів, вул. Ф. Ліста, буд. 1; ідентифікаційний код 20847537).

3. Стягнути з Львівської дирекції Приватного акціонерного товариства «Укрпошта» (79000, м. Львів, вул. Словацького, буд. 1; ідентифікаційний код 22336769) на користь Галицької районної адміністрація Львівської міської ради (79000, м. Львів, вул. Ф. Ліста, буд. 1; ідентифікаційний код 20847537) 1600,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.03.2018.

Суддя Березяк Н.Є.