Ухвала суду № 72490726, 28.02.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28.02.2018 р. Справа № 914/28/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ

до відповідача-1: Державного підприємства «Дослідне господарство «ЛЬВІВСЬКЕ» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, с. Неслухів, Львівська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО», м. Одеса

про стягнення 2 746, 09 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі М.Бурак

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача-1: н/з

Від відповідача-2: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ до відповідача-1 – Державного підприємства «Дослідне господарство «ЛЬВІВСЬКЕ» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, с. Неслухів, Львівська область, до відповідача-2 – товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО», м. Одеса про стягнення 2 746, 09 грн.

Представник позивача в судове засідання в режимі відеоконференції з’явився. Вимоги ухвали суду від 13.02.2018р. виконав частково.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явились, причин неявки суду не повідомили. Вимоги ухвали суду від 17.01.2018р. та 13.02.2018р. не виконали.

Ухвалами від 17.01.2018р. та 13.02.2018р. суд зобов’язував позивача подати докази зарахування судового збору до державного бюджету (довідку з казначейства); належні докази існування заборгованості; довідку про стан заборгованості відповідача; у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання відзиву від відповідачів подати до суду відповідь на відзив та докази надсилання відповіді на відзив відповідачам; витяги про включення позивача та відповідачів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день подання позову.

Однак, позивач вимоги ухвал суду в частині надання доказів зарахування судового збору до державного бюджету (довідку з казначейства) не виконав та не пояснив про причини неможливості надання витребуваних судом доказів.

Згідно ч.2 п.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно вимог п. 10 ст. 174 ГПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч.11 ст.176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки після відкриття провадження у справі, встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 164 ГПК України, зокрема в матеріалах справи відсутні докази зарахування судового збору до Державного бюджету, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху.

Дійшовши висновку про залишення позовної заяви без руху суд приймав до уваги те, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 р. у справі "ОСОБА_2 проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду надавати належні докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч.ч.12,13 ст. 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 176, 234 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ до відповідача-1 – Державного підприємства «Дослідне господарство «ЛЬВІВСЬКЕ» Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, с. Неслухів, Львівська область, до відповідача-2 – товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО», м. Одеса про стягнення 2 746, 09 грн. – залишити без руху, надавши позивачу строк не більше п’яти днів з дня вручення йому даної ухвали подати до суду належні докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений законом, згідно ч.13 ст.176 ГПК України має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя Мороз Н.В.