Рішення № 72490229, 20.02.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2018 р. Справа № 903/944/17

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Дистриб'юшн Схід"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд"

про стягнення 199087,13 грн.

за участю представників-учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 15/02-1 від 15.02.2018 року;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.12.2017 року;

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть: Товариство з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Дистриб'юшн Схід" звернулося з позовною заявою до господарського суду в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" 199087,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує несплатою відповідачем поставленого у період з 13.03.2017 року по 13.05.2017 року згідно накладних товару.

При нормативному обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на статті 526, 625, 629 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позов вх. № 01-55/1643/18, вказує, що позивач є ненадійним партнером, систематично порушує умови договору та не належним чином виконував взяті на себе зобов'язання по договору з порушенням строків поставки товарів.

Представник позивача у відповіді на відзив відповідача вх. № 01-55/1643/18, відзив вважає необґрунтованим, недоведеним, а обставини наведенні в ньому такими, що підлягають відхиленню.

Відповідач 16.02.2018р. подав заяву вх. № 01-60/8/18, в якій просить розстрочити виконання рішення, у зв'язку з неможливістю відразу сплатити заборгованість у повному об'ємі.

З наданих позивачем матеріалів, пояснень представника відповідача вбачається наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Дистриб'юшн Схід" (позивач) згідно видатковим накладним №№ 12401, 12405, 12411 від 13.03.2017р., №№ 14010, 14011 від 18.03.2017р., №№ 14269, 14360 від 21.03.2017р., № 17433 від 07.04.2017р., №№ 17435, 17501, 175502, 17574, 17585, 17586 від 08.04.2017р., №№ 18371, 17370, 18369, 18368, 18367, 18366, 18365, 18364 від 06.05.2017р., №№ 18515, 18516, 18520, 18521, 18522, 18534, 18535 від від 12.05.2017р. поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" (відповідачу) товар на загальну суму 199087,13грн.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до абз. 4 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не оплатив отриманий товар.

Позивач 23.10.2017р. на адресу відповідача надсилав вимогу про сплату заборгованості (а.с. 12).

На день розгляду справи заборгованість становить 199087,13грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 199087,13грн. основної заборгованості, підставна та підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підлягає до задоволення частково.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема справа "ОСОБА_3 проти України" (Заява N 40450/04), зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено суду виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочки виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду, а також не надано доказів можливості фактичного виконання рішення у даній справі у випадку задоволення судом клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" про розстрочку виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 173-175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 74, 86, 129, 237-238, 239, 331, 240-241 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" (43000, Волинська область, м. Луцьк, проспект Соборності 43, код ЄДРПОУ 33170637) в особі Маріупольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке шосе 2, код ЄДРПОУ 33170637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Дистриб'юшн Схід" (49130, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Березинська 80, код ЄДРПОУ 36094643) 199087,13грн. заборгованості, а також 2986,32грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Трейд" про розстрочку виконання рішення залишити без задоволення.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення

складено 01.03.2018

Суддя С. В. Костюк