Ухвала суду № 72490205, 28.02.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" лютого 2018 р. Справа № 903/14/18 Суддя господарського суду Волинської області Шум М.С. розглянувши заяву представника позивача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРІЛІС"- ОСОБА_1

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Госпітальний менеджмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРІЛІС"

до відповідача: Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Госпітальний менеджмент" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРІЛІС" звернулись до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушеня законодаства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 31.10.2017р. №22.

На обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на неповність з'ясування обставин, які мали значення при винесенні рішення, невідповідність висновків викладених у рішенні, обставинам справи, неправильність застосування норм матеріального та процесуального права Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України.

Ухвалою суду від 06.02.2018р. розгляд справи по суті призначено на 26.02.2018р.

26.02.2018р. від представника позивача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРІЛІС" - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2017р. за №22 до набрання рішенням суду у справі №903/14/18 законної сили.

Заява обґрунтована тим, що таке забезпечення унеможливить у майбутньому виникнення будь - яких спірних питань щодо наведеного рішення та його дії, виконання у період з дня винесення рішення до розгляду позову судом та до набрання рішенням суду законної сили .

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Додатково суд зауважує, що відповідно до п.1 ст. 60 Закону Украни "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Водночас, п. 5 ст. 60 Закону Украни "Про захист економічної конкуренції" незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, госпо дарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.

В клопотанні не наведено обставин та достатніх підстав, щодо зупинення судо дії рішення Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України яке у майбутньому унеможливить виникнення будь - яких спірних питань щодо наведеного рішення та його дії.

З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення відповідачами дій спрямованих на відчуження спірного майном, тощо. Разом з тим, жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надається.

Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява представника позивача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРІЛІС"- ОСОБА_1 про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136, 137, 138-140, 234, 235 ГПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРІЛІС"- ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2017р. за №22 до набрання рішенням суду у справі №903/14/18 законної сили відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикціі якого перебуває місцевий господарський суд.

Суддя М. С. Шум