Ухвала суду № 72490131, 01.03.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

01.03.2018м. ДніпроСправа № 904/2776/13

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 560 440 грн. 84 коп.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача (скаржника): ОСОБА_1, довіреність №14-84 від 14 квітня 2017 року, головний юрисконсульт відділу загальної судової роботи юридичного департаменту

Від відповідача: не з'явився

Від Відділу примусового виконання рішень: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

12 лютого 2018 року від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області скарга дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій з урахуванням клопотання щодо виправлення технічної описки в прохальній частині скарги просить:

1. Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного т управління юстиції у Дніпропетровській області щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №41654887.

2. Визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 41654887, яку було винесено 18.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області ОСОБА_2

3. Зобов'язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, скасувати винесену 18.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження ВП №41654887 постанови зупинення вчинення виконавчих дій.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем безпідставно прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження, оскільки на думку скаржника Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не поширюється на виниклі між сторонами відносини.

По суті, НАК "Нафтогаз України" не відповідає критеріям визначеним п.7 ч. 1 ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", згідно якого постачальником природного газу визначено - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та її дочірня компанія "Газ України", оскільки, як слідує з рішення суду, зобов'язання по справі виникли з договору про відступлення права вимоги №42/12 від 16.10.2012, відповідно до якого ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" передав право вимоги НАК "Нафтогаз України", тобто продавцем та первісним кредитором був саме ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"

Відтак, скаржник вважає, що зазначені обставини взагалі унеможливлюють застосування до вказаних правовідносин норм Закону №1730, а отже і пункту 10 частини першої статті 34 Закону № 1404 в межах виконавчого провадження № 41654887.

Відповідач проти скарги заперечує та зазначає, що КП "Жовтоводськтепломережа" є учасником процедури врегулювання заборгованості згідно із Законом України №1730, заборгованість виникла за спожиті енергоносії до 01 липня 2016 року, стягувачем у виконавчому провадженні є ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" державний виконавець правомірно зупинив вчинення виконавчих дій з виконавчого провадження №41654887.

Також, відповідач зазначає, що зупинення вчинення виконавчих дій по ВП № 41654887 не порушує прав ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виходячи з наступного.

Заборгованість, яка підлягає стягненню на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2776/13 на даний час повинна бути списана ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відповідно до ч.3 статті 7 Закону України №1730 починаючи з дня набрання законної сили, зазначеним законом, а виконавче провадження № 41654887 повинно бути закінчено відповідно до статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом Закону України, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Частина 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії. Виконання цієї норми закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності Законом про врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року по справі №910/16351/13.

Отже, оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 встановлено, що заборгованість КП "Жовтоводськтепломережа" виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу №054101-11Н від 30.09.2011, яка була погашена до набрання чинності Законом про врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Тому, КП "Жовтоводськтепломережа" вважає, що зобов'язання за наказом Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/2776/13 є припиненим.

Головний держаний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області проти скарги заперечує та вважає її такою, що не підлягає задоволенню, однак письмових пояснень на скаргу не надав.

У судовому засіданні 26.02.2017 оголошувалась перерва на 01.03.2017.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача (скаржника), відповідача та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просило стягнути з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" пеню у сумі 291 490,69 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у сумі 46 188,07 грн., 3% річних у сумі 222 762,07 грн., всього 560 440,84 грн. Витрати по сплаті судового збору у сумі 11 208,81 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 позов задоволено частково; стягнуто з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у сумі 195 659,23 грн., 3% річних у сумі 219 931,64 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 988,90 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у справі №904/2776/13 залишено без змін.

На виконання рішення суду видано наказ №904/2776/13 від 14.10.2013.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження №41654887 за наказом Господарського суду Дніпропетровської області №904/2776/13 від 14.10.2013.

18.01.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 41654887 на підставі ч. 1 п.10.ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", що передбачає обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій з підстав включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої юди, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання голодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішнобудинкових систем) до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до кону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" , з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведения, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).

При прийнятті постанови про зупинення вчинення виконавчих дій головним державним виконавцем було враховано дані, що містяться в реєстрі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств центрального водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа", код ЄДРПОУ 23645975, включено до зазначеного реєстру відповідно до наказу Мінрегіону від 06.12.2017 року № 319 та повідомлення Департаменту економіки системи житт\забезпечення Мінрегіону про включення до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до зазначеного вище Закону. У зв'язку з чим необхідно зупинити вчинення виконавчих дій, у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ).

Скаржник вважає постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 41654887 від 18.01.2018 необґрунтованою, у зв’язку з чим просить визнати її недійсною.

Відповідач та головний держаний виконавець зазначають, що постанова про зупинення виконавчого провадження прийнята правомірно та просять відмовити в задоволенні скарги.

Розглянувши скаргу, дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з п.10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду (частина 4 ст. 34 цього Закону).

30.11.2016 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статті 1 вказаного вище Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є: кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води; кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 січня 2016 року (далі - заборгованість з різниці в тарифах).

Згідно зі статтею 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Частиною першою статті 3 цього Закону унормовано, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено "Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром", яким визначені дані реєстру про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 року заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року.

Водночас, частина третя статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" окремо регулює списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, цією нормою законодавець передбачив можливість уникнення боржником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань. Право не нараховувати неустойку, інфляційні втрати, відсотки річних не ставиться в залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Відповідно виконання цієї норми також не потребує включення підприємства до Реєстру, оскільки за змістом Закону до реєстру включаються та процедурі врегулювання заборгованості підлягають не погашені суми боргу перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2017 у справі №11/5005/210/201 та постановах Верховного Суду України від 07.02.2018 у справі№927/1152/16 та від 07.02.2018 у справі №910/16351/13.

Враховуючи те, що за рішенням суду від 17.09.2013 з комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" стягнуто пеню у сумі 195 659,23 грн., 3% річних у сумі 219 931,64 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 9 988,90 грн., тобто предметом спору у даній справі, зокрема, є пеня та 3% річних, нараховані на основну заборгованість за спожитий у 2011-2012 роках природний газ, то з урахуванням того, що відповідачем була погашена заборгованість до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", не можуть бути нараховані на погашену заборгованість, пеня та 3% річних, а нараховані підлягають списанню на підставі ч. 3 ст. 7 вказаного Закону.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про правомірність дій головного державного виконавця з прийняття постанови про зупинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №41654887, оскільки його обов’язок зупинити вчинення виконавчих дій передбачений п.10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Доводи скарги про те, що заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, не може були врегульована згідно з механізмами Закону № 1730, оскільки позивач не був продавцем природного газу і її вимоги ґрунтуються на положеннях договору про відступлення права вимоги також не можуть слугувати підставою для задоволення скарги, оскільки відповідно до статті 2 Закону №1730 його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, зазначені положення не перебувають у залежності від суб'єкта господарювання, що продавав відповідні енергоносії.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.02.2018 року по справі №911/1719/13.

Згідно з ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, суд вбачає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

Крім того, суд звертає увагу, що у п. 4 прохальної частини скарги скаржник просить зобов'язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, скасувати винесену 18.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 в межах виконавчого провадження ВП № 41654887 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Оскільки головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 не звільнений із займаної посади (доказів зворотного до матеріалів справи не надано), то вказаний пункт прохальної частини скарги визнається судом необґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 34 Закону України "Про виконавче провадження", суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області – відмовити у повному обсязі.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_3