Рішення № 72487961, 27.02.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/10/18

Провадження №2/603/84/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2018 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Іванчука В. М.

за участі секретаря судового засідання Сандалюка О.В.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2, Висоцької сільської ради

про визнання права на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за ним:

- право на земельну частку (пай), що знаходиться в господарстві спілці селян «Високе» згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0094303.

За клопотанням представника позивача – адвоката ОСОБА_3 про залучення співвідповідача, ухвалою суду від 07.02.2018 року до участі у справі залучено Висоцьку сільську раду в якості співвідповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 01.02.1999 року помер – ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай), яка перебуває в господарстві спілка селян «Високе» згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0094303.

Позивач вважає, що саме він повинен успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом, та вступив у фактичне управління спадковим майном.

Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилося, що відсутні правовстановлюючі документи для видачі свідоцтва про право на спадщину

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач – ОСОБА_2 в підготовче засідання не з’явився, суду подав відзив на позов в якому позовні вимоги визнає повністю, з обставинами викладеними в позові погоджується та просить дану справу розглядати у його відсутності.

Відповідач - представник Висоцької сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з’явився, суду подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що Висоцька сільська рада позовні вимоги визнає повністю, з обставинами викладеними у позові погоджується та просить дану справу розглядати у відсутності представника Висоцької сільської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що 01.02.1999 року в с.Високе Монастириського району Тернопільської області у віці 64 років помер ОСОБА_4.

Ще за життя померлому належала:

- земельна частка (пай), яка перебуває в селянській спілці «Високе» згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0094303, що підтверджується інформацією про грошову оцінку земельної ділянки (паю), видану Відділом у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №594/111-17 від 30.11.2017 року.

Згідно заповіту, складеного 30.01.1999 року в с.Високе Монастириського району Тернопільської області зареєстрованого в реєстрі №6 спадкодавець ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів земельну частку пай, яка знаходиться на території Висоцької сільської ради – ОСОБА_1.

Спірні відносини, що виникли між сторонами пов'язані з реалізацією позивачем свого права на спадкування, а тому регулюються нормами книги «Спадкове право» Цивільного кодекс України (далі – ЦК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( 1963 р.), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Як вбачається з матеріалів справи на час смерті ОСОБА_4, тобто на час відкриття спадщини, був чинним ЦК Української РСР 1963 року, тому при вирішенні питання про прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді права на земельну частку (пай) згідно сертифіката серії ТР №0094303 на право на земельну частку (пай) в господарстві селянська спілка «Високе» та визнання за ним права на це майно в порядку спадкування за заповітом необхідно керуватися ст. 549 ЦК Української РСР в якій зазначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК Української РСР (1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в п.65 правових позицій від 01.12.97 vd971201 висловлених судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України в зв'язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році роз’яснила, що відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) і прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Спадкове майно ОСОБА_1 фактично прийняв, що підтверджується довідкою Висоцької сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 07.12.2017 року за №1033.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів – сертифікату серії ТР №0094303 на право на земельну частку (пай) в господарстві спілці селян «Високе», позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Як слідує з матеріалів справи оригінал сертифікату серії ТР №0094303 був втрачений про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті «Вісті Придністров’я» від 20.10.2017 року.

Згідно даного повідомлення вбачається, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0094303, виданий Монастириською районною державною адміністрацією у грудні 1996 року Ілярію Євстаховичу ОСОБА_4 з с.Високе - загублений.

На даний час виготовити правовстановлюючі документи на вищевказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів є однією з причин неможливості оформлення спадкових документів на земельну ділянку згідно закону в нотаріальній конторі.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому в положенні п. 3.1 ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз’яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним у позовній заяві, а отже, ОСОБА_1, як спадкоємець за законом має право на спадкове майно за заповітом.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред’явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, тому є підстави визнати за ним право на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права позивачем на спадкове майно, яким являється право на земельну частку (пай).

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права на право на земельну частку (пай), який перебуває в селянській спілці «Високе».

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1218 ЦК України, ст. 529, 534, 549 ЦК України (1963 року) суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків НОМЕР_1), проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, Висоцької сільської ради, (код ЄДРПОУ 04396058), юридична адреса місцезнаходження: с.Високе Монастириський район Тернопільська область, про визнання права на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), яка перебуває в господарстві спілка селян «Високе» згідно зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №303 Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0094303, в порядку спадкування за заповітом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_6