Рішення № 72487889, 28.02.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/756/16-ц

Провадження № 2/591/23/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., секретаря судового засідання Антипенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу №591/756/16-ц, провадження № 2/591/23/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс», ОСОБА_3, за участю позивача, представника відповідача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що вона та її колишній чоловік – третя особа у справі ОСОБА_3 є власниками квартири за адресою АДРЕСА_1. Відповідач – власники квартири № 119 в цьому ж будинку, що розташована поверхом вище. 17.01.2016 року сталося залиття квартири позивача. Комісія з ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» встановила, що причиною залиття стала квартира № 119, яка не надала доступу для обстеження комунікацій в квартирі, про що складено акт від 19.01.2016 р. Позивачу були завдані матеріальні збитки на загальну суму 2074 грн. 00 коп. у зв’язку з пошкодженням стелі у ванній кімнаті, кухні. Вартість послуг за складання звіту оцінювача складає 2 304 грн. Крім того, зазначає, що внаслідок залиття її квартири з вини відповідача їй завдана моральна шкода, яку оцінює в 1 500 грн. Просила також стягнути з відповідача судові витрати в сумі сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу в сумі 2204 грн. 80 коп.

Заявою від 29.08.2016 року позивач просила стягнути з відповідача додатково витрачені кошти на правову допомогу в сумі 2813 грн. 60 коп.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги. Вважав, що доказами вини відповідача в залитті його квартири, є складений обслуговуючою організацією акт, письмові пояснення третьої особи, журнал обліку вхідних звернень до ОДС обслуговуючої організації, покази свідка ОСОБА_5, а доказом розміру матеріальної шкоди є висновки будівельно-технічного експертного дослідження. На підтвердження факту завдання та в обґрунтуванням розміру моральної шкоди позивач надала суду медичні виписки та довідки.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував. Його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що відповідач не визнає факту залиття з його вини квартири позивача, вважав, що позивачем не доведено факт завдання шкоди саме з вини відповідача, і просив відмовити в задоволенні позову. Послався на те, що в акті про залиття квартири не встановлена причина залиття, а свідок ОСОБА_5, який в якості працівника ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» викликався для проведення робіт щодо усунення аварійної ситуації, не підтвердив обставин, на які посилається позивач у своєму позові.

Представник третьої особи в письмових поясненнях зазначив, що комісією, до складу якої входили працівники ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс», не було зазначено в акті конкретної причини, з якої сталося залиття, оскільки 19.01.2016 року мешканці квартири № 119 не надали доступу для обстеження вказаної квартири та складання акту. З письмових пояснень представника третьої особи вбачається також, що для усунення наслідків аварійної ситуації, за заявкою мешканців квартири № 115, 17.01.2016 року о 20-00 год. працівникам аварійної служби не було надано доступу до квартири № 119, а при повторному виході на місце 17.01.2016 року о 22-00 год. працівники аварійної служби ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» отримали дозвіл власника квартири № 119 та обстежили мережі у вказаній квартирі і виявили протікання трубопроводу у ванній кімнаті квартири № 119, що і стало причиною затоплення нижче розташованої квартири № 115 (а.с.77).

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові пояснення представника третьої особи, покази свідка ОСОБА_5, зафіксовані на технічному записі судового засідання від 27.09.2016 року, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в повному обсязі в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття її квартири; щодо стягнення витрат на правову допомогу необхідно відмовити за необґрунтованістю, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та її колишній чоловік – третя особа у справі ОСОБА_3 є власниками квартири за адресою АДРЕСА_1. (а.с.9-10).

Відповідач – власник квартири № 119 в цьому ж будинку, що розташована поверхом вище (а.с.106).

Як вбачається з акту комісії у складі інженера, майстра технічної дільниці та слюсаря-сантехніка ТОВ «КК «Сумитехнобудсервіс» від 19.01.2016 р. в присутності мешканця квартири № 115 ОСОБА_1 проведено обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_2, після залиття водою, яке сталося 17.01.2016 року. Встановлено, що в результаті затоплення в цій квартирі залиті кухня – стеля 6,7 кв.м, ванна кімната –2,7 кв.м, у ванній кімнаті виявлені плями стелі – 0,2 кв.м, кухня – 0,16 кв.м. Комісія зазначає, що власник квартири № 119 не надає доступу для обстеження комунікацій в квартирі (а.с.13).

З метою встановлення причин та наслідків залиття квартири позивач зверталася із заявами до ТОВ «КК «Сумитехнобудсервіс», що підтверджується копіями сторінок журнал обліку вхідних звернень до ОДС, її заяви від 18.01.2016 р., повторної заяви від 18.01.2016 р. (а.с.14, 79, 85).

Відмова власника квартири № 119 ОСОБА_2 надати доступ працівникам ТОВ «КК «Сумитехнобудсервіс» для обстеження комунікаційних мереж в його квартирі підтверджується, крім акту про залиття, приписами ТОВ «КК «Сумитехнобудсервіс» від 20.01.2016 р. та від 28.01.2016 року (а.с.81, 82).

Як вбачається з висновку будівельно-технічного експертного дослідження № 75 від 22.01.2016 року, наданого позивачем при зверненні до суду з даним позовом, експерт провів обстеження приміщення квартири АДРЕСА_2, та встановив наявність слідів залиття приміщень, а саме: санвузол – 2,6 кв. м на стелі; кухня – 6,7 кв. м на стелі. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної залиттям квартири станом на січень 2016 року становить 2074 грн. (а.с.15-23).

Ухвалою суду від 31.05.2017 року за письмовим клопотанням позивача було призначено судову будівельно-технічну експертизу для визначення розміру матеріальної шкоди, а також для з’ясування питання, чи проводилися у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_3, ремонтно-відновлювальні роботи після 17.01.2016 року (а.с.92).

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1042 від 29.09.2017 року, вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідне для усунення пошкоджень приміщень санвузла, кухні квартири АДРЕСА_2, з урахуванням ПДВ, станом на дату залиття 17.01.2016 року складає 2 687 грн. По другому питанню відповідь експертом не надана через ненадання доступу до приміщень ванної кімнати квартири АДРЕСА_3, та документації, зазначеної в клопотанні експерта (а.с.126-134).

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_5, зафіксованих на технічному записі судового засідання від 27.09.2016 року, відтвореного в судовому засіданні за участю позивача та представника відповідача, він в якості працівника ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» викликався для проведення робіт щодо усунення аварійної ситуації. Пояснив суду, що спочатку, приблизно о 20-00 год. працівники аварійної служби не були допущені в квартиру відповідача, а при повторному виклику приблизно о 22-00 год. їх допустили в приміщення квартири № 119. У приміщенні ванної кімнати було виявлено, що під ванною, яка була не закріплена до підлоги, лежав лінолеум. Він був мокрий, там була вода. В іншій частині підлоги у ванній кімнати води не було. Після обстеження ними не вчинялися дії щодо ліквідації аварійної ситуації, оскільки в цьому вже не було потреби.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено факт залиття квартири позивача, що підтверджується актом комісії. Даним актом також встановлено, що члени комісії, які підписали даний акт, не були допущені в квартиру відповідача для проведення обстеження. Факт недопущення для проведення обстеження працівників ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» підтверджується також письмовими приписами обслуговуючого даний будинок товариства. Не було надано доступу до квартири також експерту для проведення експертного дослідження щодо питання, поставленого судом в ухвалі про призначення експертизи. З письмових пояснень представника третьої особи у справі вбачається, що при повторному виході на місце 17.01.2016 року о 22-00 год. працівники аварійної служби ТОВ «Керуюча компанія «Сумитехнобудсервіс» отримали дозвіл власника квартири № 119 та обстежили мережі у вказаній квартирі і виявили протікання трубопроводу у ванній кімнаті квартири № 119, що і стало причиною затоплення нижче розташованої квартири № 115.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду існує презумпція заподіювача шкоди, згідно якої не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.

Статтею 319 ЦК України визначені підстави для здійснення власником майна своїх прав, та зазначено, що власність зобов’язує, та у відповідності до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно із ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Утримання внутрішніх мереж водопостачання є обов’язком власника квартири, і ухилення від цього обов’язку з наслідками у вигляді шкоди, тягне за собою відповідальність.

Таким чином, відповідач для звільнення його від відповідальності має довести, що шкода заподіяна не з його вини.

Судом встановлено, що залиття квартири позивача сталося в результаті аварійної ситуації, а саме: протікання трубопроводу у ванній кімнаті квартири № 119.

Позивачкою на підтвердження заявлених позовних вимог надано докази, які підтверджують факт заподіяння їй шкоди та її розмір - акт про залиття квартири, покази свідка ОСОБА_5, два висновки експертних досліджень з фотографіями із зображеннями наслідків залиття, розрахунками та кошторисом відповідно до висновку експертно будівельно-технічного дослідження, розміром завданої матеріальної шкоди.

Посилання представника відповідача на те, що в акті про залиття квартири не зазначено причину залиття, не заслуговує на увагу, оскільки в матеріалах справи наявні достатні докази вини відповідача у залитті квартири позивача та завданні внаслідок цього шкоди.

Натомість, заперечуючи проти позову, представник відповідача не довів, що затоплення квартири позивачки сталось не з вини відповідача.

А тому, виходячи з презумпції вини заподіювача шкоди, яким є, відповідач, яка ним та його представником не спростована, та зважаючи на покладений на власників житлових приміщень обов'язок по його утриманню, у тому числі - утриманню внутрішньо квартирних мереж, в належному стані, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 2 074 гривні, моральної шкоди в сумі 1 500 грн.

З огляду на вище наведені докази, суд вважає доведеним факт завдання позивачу моральної шкоди. При цьому суд враховує, що позивачка в той час, коли сталося залиття її квартири перебувала в стані вагітності та проходила лікування у зв’язку з ускладненнями вагітності, що підтверджується копіями медичної документації (а.с.26-28). На думку суду, аварійна ситуація, що виникла в квартирі позивачки у зв’язку із залиттям її квартири під час її лікування, негативно вплинула на самопочуття позивача – вагітної жінки та могло мати певні негативні наслідки для стану здоров’я майбутньої дитини. Через ці обставини позивачка зазнала також додаткових моральних страждань. При визначенні розміру морального відшкодування, суд враховує характер та ступінь моральних страждань, їх тривалість, час, необхідний для відновлення звичного життєвого укладу. Зокрема, перебуваючи в стані вагітності, позивач більш гостро сприймала негативні наслідки аварійної ситуації, оскільки нервові потрясіння для жінки у такому стані можуть мати негативні наслідки також для майбутньої дитини. Крім того, позивачу знадобилося багато часу та докладання додаткових зусиль та коштів для відновлення стану приміщень в квартирі, які постраждали внаслідок залиття, а також вона була змушувати вирішувати цей спір у судовому порядку. Все це свідчить про порушення звичайного життєвого укладу позивача, моральні страждання, які вона зазнала.

Суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в сумі 1 500 грн., тобто в повному обсязі.

Щодо вимог позивачки про стягнення витрат за проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 75 від 22.01.2016 року в розмірі 2 304 гривні, то в цій частині суд задовольняє вимоги позивачки повністю, як належним чином підтверджені актом та квитанцією (а.с.29-30), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Суд також задовольняє вимоги позивачки про стягнення на її користь витрат по сплаті судового збору в загальній сумі 1102 гривні 40 коп. (а.с.2, 47), оскільки відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження цих вимог позивачем не надано належних і допустимих доказів, тому в цій частині вимог суд відмовляє за необгрунтованістю.

Таким чином, на думку суду, позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх вимог, не довів, що саме винними діями відповідачів їй завдано матеріальну шкоду у зазначеному розмірі та моральну шкоду, а тому необхідно відмовити позивачу у задоволенні її вимог за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) на відшкодування матеріальної шкоди – 2 074 гривні 00 коп., витрат на проведення експертного дослідження - 2 304 гривні 00 коп., моральної шкоди – 1 500 гривень 00 коп., всього 5878 гривень 00 коп.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 щодо стягнення витрат на правову допомогу відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 1102 гривні 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 28 лютого 2018 року.

Суддя